Медовий місяць – на ролерах і з гвинтівкою

На чемпіонаті світу з біатлону-2013 Олена Підгрушна стала чемпіонкою планети у спринтерських перегонах. Пізніше були і «бронза» у переслідуванні, і «срібло» в естафеті. Однак не ці успіхи стали головною сенсацією... Після такої довгоочікуваної перемоги у спринті втомлена і щаслива Олена обмовилася в інтерв’ю: «Перед стартом я думала не про перегони, а про власне весілля»...

Те, що нареченим Олени Підгрушної став екс-голова Тернопільської обл­ради, голова обласного відділення Федерації біатлону України Олексій Кайда, журналісти «вирахували» швидко. З часом і сама біатлоністка підтвердила ім’я свого судженого. «Олена з Олексієм зустрічаються близько двох років, — розповіла “ВЗ” мама чемпіонки Надія Підгрушна. — Коли донька після змагань приїздила до Тернополя, її запрошували в міську та обласну ради на офіційні церемонії. На одній з таких зустрічей молоді люди, Олена та Олексій, зрозуміли, що подобаються одне одному. Коли донька розповіла в інтерв’ю про своє весілля, для мене це не стало сюрпризом. На той час не знала лише того, що уже визначилися з датою весілля. Про те, що Олена та Олексій мають намір створити сім’ю, я довідалася вже давно. Мене збентежила не так ця новина, як те, що донька сказала про весілля на всю країну. Ну, думаю, що ж вона накоїла! Їй же тепер проходу не дадуть. Її медаль відійде на другий план, всі говоритимуть лише про її особисте життя... На жаль, так і сталося».

Сама Олена зізналася журналістам, що їхні з Олексієм почуття — це кохання з першого погляду. Одного дня два роки тому Кайді зателефонував директор Тернопільської обласної ШВСМ Олег Любінський: «Підгрушна з дівчатами завоювали «срібло», треба нагородити». Головний «свободівець» Тернопілля, втомлений після перельоту зі США, почав було відмовлятися. Але раптом погодився. Підгрушна також мріяла про відпочинок. Після заключного кубкового етапу в російському Ханти-Мансійську біатлоністи прагнуть лише одного: виспатися... Але медаль чемпіонату світу зобов’язувала до спілкування. Не підозрюючи, який подарунок приготувала їй доля на завершення сезону, Олена зайшла до зали і… Від прекрасних очей спортсменки втратив дар мови і Кайда. «Що я подумав, коли вперше побачив Олену? Що це фантастична жінка! — не приховував емоцій Олексій. — А з часом, відкриваючи для себе нові грані її особистості, щоразу переконувався: так, вона направду фантастична! І цікавіша за будь-яку фантастику».

26 травня молоді люди офіційно стануть чоловіком та дружиною. Відзначити цю подію до тернопільського ресторану «Братислава» закохана пара запросить близько сотні родичів та друзів. Стильна весільна сукня, модель якої Олена знайш­ла в Інтернеті й замовила в одному із тернопільських салонів, обіцяє на один день перетворити сильну і цілеспрямовану жінку на романтичну принцесу.

А ось медовий місяць закоханої пари відкладається на невизначений термін: з червневих зборів у Сумах в Олени починається один із найважливіших сезонів її спортивного життя — олімпійський. Щоб постояти на п’єдесталі пошани у Сочі-2014, потрібно готувати лижі уже влітку. Допомагати чоловікові на арені його політичних баталій молода дружина не планує. Не її це призначення — говорити, закликати... Закривши усі мішені й повернувшись додому з новими перемогами, Підгрушна, як уже мільйони років усі жінки до неї, опікуватиметься домашнім вогнищем.

В одному зі сіл на Тернопільщині молоді люди побудували будинок за канадською системою — на основі дерев’яного каркасу. «Донька швидко може приготувати смачні страви, зробити ремонт і так переставити меблі, що у невеличкій кімнаті стає затишно і просторо, — пишається донькою Надія Підгрушна. — Наш будиночок у Великій Березовиці невеличкий. Для шести чоловік — трьох дітей і трьох дорослих — навіть затісний. Коли Олена запропонувала переставити меблі, я була проти: і так пройти нема як! Та вона наполягла. Очам своїм не повірила: кімната стала виглядати так, наче там попрацював кваліфікований дизайнер. Окрім того, вдома у нас є кілька образів, вишитих рукою молодшої доньки. І чимало картин. Моя най­улюбленіша — крихітний хлопчик, який лежить на батьківській долоні. Багато у неї соняшників — її улюблених квітів. На стіні між дверима у нас «росте» вишитий соняшник. Олена так підібрала кольори, що й досі, коли дивлюся на нього, не можу повірити, що його створила не природа, а людські руки».