«За моєю відставкою стоять ті, хто мене боїться»

Ірина Гримак, ексголова Львівської обласної ради, зараз у фокусі львівського політикуму: після раптової і несподіваної відставки інтерес до її персони тільки посилився.

Нагадаємо, на позачерговому засіданні сесії облради 6 квітня депутати ЛОР виловили недовіру голові облради Ірині Гримак, а потім проголосували за дострокове припинення її повноважень. Про те, хто стоїть за цими політичними маневрами, хто є бенефіціаром цієї історії, а також чим планує тепер займатися, Ірина Гримак розповіла у першому після відставки ексклюзивному інтерв’ю для «Високого Замку».

«Рада не була здатна консолідовано працювати»

— Наскільки для вас був очікуваним цей «путч» у сесійному залі?

— Я б сказала, не «путч», а політичні маневри. Не можна вимірювати цю ситуацію лише подіями 6-го квітня (день голосування, — авт.) Цьому передував певний процес. Нинішня каденція облради є, м‘яко кажучи, непроста. Ми прийшли в обласну раду наприкінці 2020 року у період, коли була у розпалі пандемія ковіду. Півтора року прожили в режимі багатьох обмежень через коронавірус. Потім — повномасштабне вторгнення, військові дії. Відповідно змістилися акценти і головне — повноваження обласної ради як представницького органу найвищого рівня в області. Доводилося враховувати не лише те, що у раді є дев’ять політичних сил (а це велика кількість представництв у регіоні), але й той факт, що обласна рада не може повноцінно виконувати свої функції, як це було у мирний час. Крім того, 2020 рік став переламним щодо нового механізму виборів. Місцеві вибори відбулися на підставі нової адмінреформи, в результаті децентралізації, яка не завершилася досі.

У 2020 році вибори відбулися на підставі першого завершеного етапу адміністративної реформи: були створені об’єднані територіальні громади.

На Львівщині ми отримали 73 громади, де відбулися повноцінні вибори голів, місцевих рад. Були створені нові інституції, які мали самостійно управляти на своїх територіях, без впливу регіональних чи державних органів влади.

Частина повноважних функцій, які колись виконувала обласна рада, перейшли до компетенції територіальних громад, місцевих рад, обраних голів рад і ОТГ.

В 2019 рік, коли я відповідала за наповнення бюджету як один із заступників голови обласної державної адміністрації, бюджет становив 17 мільярдів грн.

Зараз бюджет у рази менший: не тому, що не виконується, а тому, що ті кошти перейшли у громади. І громади сьогодні мають можливість розпоряджатися ресурсом, який заробили. Це податки, збори, різні проєкти, які дають можливість забезпечити і покращити життєдіяльність мешканців.

Усі ці фактори призвели до видозміни «зони комфорту» та формату роботи депутатів обласної ради. Крім того, рік війни суттєво змінив ситуацію. Раніше рада мала більше можливостей виконувати ті чи інші завдання, які перед собою ставили команди, що заходили у раду. Певні повноваження, відповідно до постанови Кабміну, були переведені в компетенцію обласних військових адміністрацій. І це також викликало, скажемо так, певний дискомфорт для депутатського корпусу. Йдеться про обмеження можливостей впливати на розподіл коштів і на визначення тих чи інших пріоритетів, які мали бути включені в програми обласної ради.

— І оцей комплекс обмежень, що викликав незадоволення депутатів, був використаний проти вас?

— Виглядає, що так. 24 лютого 2022 року я скликала штаб голів фракцій для того, щоб визначити наші напрями руху. За ініціативи працівників комунальних установ було сформовано гуманітарний штаб (у Палаці мистецтв на вул. Коперника), який надалі підтримала і військова адміністрація.

Ми максимально забезпечували функціонування цього штабу, який приймав гуманітарну допомогу і вантажі великими партіями. Також створювали психологічну допомогу, інші напрями. На базі тих початкових речей, які були сформовані на Львівщині, сьогодні виростають державні програми міністерств, створюють офіси, які допомагають цивільному населенню, військовим адаптуватися і реалізовувати себе під час нинішніх складних подій.

Сьогодні говоримо вже не про перемогу, оскільки не маємо у ній сумніву. Вже треба шукати відповіді на питання, як жити після війни.

Протягом останнього року нерозуміння та незадоволеність депутатів ситуацією, в якій опинились, вилилося в обурення, і результатом стали ті політичні маневри, що відбулися в обласній раді 6 квітня.

Робота обласної ради — це не робота в сесійній залі. У сесійній залі — вже результат цієї роботи. А передувати йому повинні — ініціатива, спілкування з виборцями, з галузями, які потребують підтримки, робота в депутатських комісіях, комунікація і консолідована позиція, яка перетворюється у відповідне голосування у залі. Останнім часом рада не була здатна консолідовано працювати.

Засідання з підготовки до сесії спричинило до того, що я пообіцяла бути ініціатором розпуску ради, якщо не буде конструктиву. Бо вона виявилась нездатною в форс-мажорних умовах війни, коли запити суспільства кардинально змінилися, враховувати це у своїй роботі, по-іншому налагоджувати конструктив, а не займатися політиканством.

— Хто стояв за подіями у раді 6 квітня, за тими політичними маневрами? Хтось є бенефіціаром вашої відставки?

— Ініціаторами є люди, які вважають мене своїм конкурентом, які мене бояться, кому була незручна.

— А якщо конкретніше — хто вас так не любить?

— Найближчим часом можемо про це дізнатися… В процесі нинішнього хаосу в раді суспільство побачить своїх «героїв».

"Звіт голови — зірковий час для депутатів"

— Ви ж розумієте, така подія не відбулася за один день, за один тиждень. Для цього потрібна була кропітка робота з кожним депутатом, який проголосував за вашу відставку. До вас доходила інформація, можливо, від близьких до вас депутатів, про те, що готується?

— Вперше дізналася, що є задум змінити голову обласної ради, на наступний день після мого обрання. У нашій політиці це дуже розповсюджене явище: голову обласної ради починають «знімати з посади» на наступний день після обрання. Щодо голосування 6 квітня, припускаю, воно могло бути і спонтанне, викликане тим, що я вийшла зі своїм звітом. Хоча багато хто мені рекомендував цього не робити, бо звіт голови — це зірковий час для депутатів.

Думаю, є просте пояснення: багато моїх колег бачать себе на тих чи інших посадах, тому і голосували за «зміну влади». Але проблема в тому, що цих посад є набагато менше, ніж охочих їх зайняти.

— Наскільки вас приголомшили результати голосування? Проти вас голосували і колишні союзники, з якими були в коаліції…

— Після 2,5 року мого головування у Львівській обласній раді мене вже важко чимось здивувати. Я з усіма фракціями була у конструктивній комунікації. Серед депутатського корпусу є багато людей, з якими крокую по життю не лише у роки цієї каденції, маємо великий досвід багаторічної співпраці в різних інших інституціях.

Усе відбулося так, як я прогнозувала. Я відразу відчула атмосферу в залі, тому для мене особисто не сталося жодних несподіванок.

«Хтось вибачався, хтось говорив, мовляв, нічого особистого»

— Поведінка ваших колег після відставки вас чимось здивувала?

— Найбільш приємне здивування, що до мене надійшло багато дзвінків і смс від виборців, які за мене голосували.

— А від колег були повідомлення, дзвінки?

— Були смс з різними поясненнями. Хтось просто вибачався, хтось говорив, мовляв, нічого особистого. З багатьма колегами, навіть серед тих, хто голосував за мою відставку, комунікую і буду комунікувати.

— Багато хто писав, що одним з основних активістів в усіх цих процесах був ваш попередник, Олександр Ганущин. Мовляв, не міг змиритися з тим, що позбувся посади голови облради. І ваша відставка для нього велика моральна сатисфакція…

— Можливо, Олександр Олександрович і позиціонує себе режисером чи ініціатором цих подій… Але насправді він дещо перебільшує свої можливості. Тут він просто підхоплює хайп, на якому пробує показати свою значимість.

— При всіх його амбіціях, він справді не міг би самотужки організувати цю ситуацію. Більш вірогідною версією є те, що за цим стоїть голова Львівської ОВА Максим Козицький. З ним після відставки ви мали зустріч?

— Жодного разу.

— Навіть смс не надіслав?

— Ні.

— Як ваші близькі сприйняли вашу відставку?

— У мене син дорослий, 20 років. Він потішився, що тепер мама більше має часу спілкуватися з ним. Він завжди чекав мого повернення додому, шукав можливості більше поспілкуватися зі мною. Звичайно, що переживав, йому ця ситуація була неприємна. Він активний користувач інформаційного простору. Дізнавалася від нього багато цікавих речей, в тому числі світового рівня, економічного напрямку, інновацій. Бо за щоденною рутиною не встигаєш відслідковувати події, які відбуваються в світі. Мама і син мене підтримують, вони поруч зі мною і точно знають, що на цьому час не зупинився. Що це лише етап життя, який відкриває нові можливості.

— Отже, про нові можливості. Чим плануєте займатися?

— Львівщина заслуговує і має всі ресурси, щоб бути лідером процесів, має активно розвиватися. Планую створювати свій фонд, який допомагатиме розвиватися громадам. Є велика потреба допомоги хлопцям, які повернуться з війни. І ми повинні сьогодні, наше суспільство повинно готуватися гідно прийняти їхнє повернення з перемогою додому. Найближчим часом я зможу розповісти детальніше про те, як виглядатиме мій фонд. А ще хочу спробувати себе у бізнесі…

— Але ви лишаєтеся депутаткою облради, чи не буде вам психологічно важко спілкуватися з колегами у сесійній залі?

— Я вже сказала, що не сприймаю події 6 квітня як особисту образу. Це були політичні маневри не проти Ірини Гримак персонально. Ці маневри мотивували до одержання посади голови, можливо, зміни заступників. Підозрюю, і зміни голів депутатських комісій. Звичайно, я прийду в сесійну залу, буду працювати.

— Правильно я розумію, що буде повне перезавантаження на владних посадах ЛОР?

— Дивлячись на хаос в стінах ради, маю сумніви, що в принципі щось відбудеться. Наразі немає розуміння, коли буде наступне засідання ради, які питання будуть розглядатися, як будуть рухатися щодо обрання голови. Жодних ініціатив…

— Хто, на вашу думку, міг би реально претендувати на посаду голови ради?

— Не знаю. Хай вирішує депутатський корпус, це їхня компетенція.

— А хто хотів би себе бачити на цій посаді?

— Таких є багато. Для мене посада — не крісло, не можливості впливу, це уміння брати на себе відповідальність, приймати управлінські рішення, в багатьох випадках непопулярні. Хотіла б, щоб наступним очільником ради була людина, яка ці цінності сповідує.

— А що би ви ще цій людині порадили?

— Завжди апелювати до своєї мудрості.

— От ви апелювали до своєї мудрості, а вас зняли з посади…

— Ні, це був мій свідомий вибір.

— Деякі політологи казали, що однією з причин вашої відставки було те, що втратили зв’язок із депутатами, що у вас надто владний характер…

— З величезною кількістю депутатів, із головами фракцій і комісій я завжди в конструктиві. Усі пропозиції і ініціативи вислуховувала, допомагала реалізовувати. Мала прекрасну комунікацію з депутатами. Якщо є частина депутатів, які втратили зв’язок з реальністю, то можуть трактувати так, як це трактують.

— А самі вважаєте, що допустилися якихось помилок?

— Можливо, більше би висвітлювала в ЗМІ діяльність депутатського корпусу. Багато чого замовчувала, бо не хотіла виносити сміття з хати.

— Яка ситуація у фракції «ЄС» в обласній раді? Ходять різні чутки, що Олег Синютка начебто хотів, щоб ви очолили фракцію. Відповідно це, можливо, викликає якийсь внутрішній конфлікт із чинним головою фракції?

— Наша фракція — одне ціле. Це команда дружніх, професійних людей. Кожен має великий досвід у галузі, де працює. Ще раз наголошую: лідерство — це не посада, лідерство — це можливість реалізовувати ті чи інші проєкти, користуючись своїм авторитетом, знаннями, досвідом, комунікацією з людьми.

У нас немає поділу у фракції і в нашій політичній силі, що ми міряємося, хто яку посаду займає. Ми всі — крута команда.

— Звідки пішла інформація, що вас нібито пропонують на голову фракції?

— Вперше про це чую. Такого немає і близько.