Стати астматиком… у 70 років!

235 мільйонів — стільки людей у світі хворіє на бронхіальну астму, і ця кількість постійно зростає. В Україні — 4% населення, за даними офіційної статистики, але вона не бере до уваги тих, хто не звертається по допомогу. «А таких багато», — стверджують лікарі. Відповідно до міжнародних протоколів, все, що супроводжується свистом у грудях, трактується медиками як бронхіальна астма, — поки не буде доведено протилежне. Однак навіть при появі ядухи, скутості у грудній клітці, нічного та ранкового кашлю хворі не поспішають до лікаря. Які це може мати наслідки? І чи можливо з такою хворобою домогтися тривалої ремісії? Про це розповідає к.м.н., доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології ЛНМУ ім. Д. Галицького, позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я ЛОДА Надія Рудницька.

«Якщо пацієнт повністю здоровий, не має жодної іншої соматичної патології (серцево-судинної, ендокринної, цере­броваскулярної), переніс нещодавно ві­русну інфекцію, бронхіт, а свист у грудях (бронхоспазм) утримується у нього про­тягом 7−10 днів, такого хворого розгляда­ємо як пацієнта з бронхіальною астмою», — пояснює фахівець.

— Що провокує бронхоспазм?

— Бронхіальна астма — це хроніч­не алергічне запалення дихальних шля­хів. Під дією різних частинок, газів або алергенів активізуються клітини-медіа­тори запалення, які й викликають брон­хоспазм, набряк слизової і посилене виді­лення мокротиння.

— Як часто виникають напади?

— Розрізняють інтермітуючу астму (коли напади трапляються зрідка, один раз на місяць або один раз на два міся­ці) та персистуючу, — з легким перебігом, коли немає щоденних нападів, середньої важкості, коли напади щоденні, і з важким перебігом, коли напади безперервні.

— Що є причиною розвитку бронхі­альної астми?

— Хронічне алергічне запалення дихаль­них шляхів провокують різноманітні алер­гени: домашній або бібліотечний порох, пилкові алергени (береза, тополя, акація), випари побілки, клеїв, нових меблів. Мож­ливий також інфекційно-алергічний варі­ант: коли є часті запальні процеси (вірус­ні, бактерійні), які теж сприяють алергізації організму і виробленню в організмі анти­тіл, що вступають у реакцію з антигенами.

Маємо випадки, коли пацієнт все життя живе з астмою у легкій формі і не зважає на це. Хворобу у нього виявляють лише тоді, коли симптоми посиляться, напри­клад, коли захворіє на гострий бронхіт або пневмонію.

— Вважається, астма виникає лише у ранньому дитинстві.

— Як правило, з 6-місячного віку, але може розвинутися і у 60−70 років. Причи­ною, чому ця недуга виникає у пізньому віці, є часті інфекції та контакт з алергена­ми. Велике значення має генетичний фак­тор, а також гормональний дисбаланс.

— Щоб уникнути нападів, дове­деться повністю усунути алергени? А як щодо антигістамінних засобів — наскільки вони ефективні у випадку бронхіальної астми?

— Якщо пацієнт працює у бібліотеці і щодня контактує з книжковим пилом, на який у нього алергія, то які б медикамен­ти він не приймав, легше йому не стане.

Поширеним є явище алергії серед пе­рукарів. Не можемо точно встановити, що саме провокує алергічну реакцію — лаки чи фарби. Тому таким пацієнтам рекомен­дуємо змінити професію.

Може бути алергія на їжу — продукти червоного кольору, ті, які містять саліци­лати, білкову їжу, ікру, риби, злакові.

Часто трапляється, що пацієнт має до­машнього улюбленця і стверджує, що алергії на шерсть у нього немає, але, як виявляється згодом, має алергію на екс­кременти тварини. Або алергік тримає рибок. На рибок алергії не має, але має на корм. На квіти не має, але має на землю зі спорами грибка. Алергія може бути на що завгодно — пилковий кліщ, пір’я, пух, цвіль, будівельні матеріали, смог, тютю­новий дим (у групі ризику як активні, так і пасивні курці). Через технологічний про­цес алергіків зараз стає щораз більше.

Антигістамінні засоби астматикам при­ймати не можна. Вони не лікують бронхі­альної астми і при цьому захворюванні є протипоказаними. Хворим призначають інгаляційні препарати (інгаляційні корти­костероїди). Лікування повинно відбува­тись строго під контролем лікаря.

— А як щодо народної медицини?

— Застосовувати засоби народної ме­дицини можна, якщо пацієнт знає на 100%, що на трави у нього немає алергії. Бо навіть мінімальні дози алергену здатні погіршити його стан.

— Життя з астмою може бути повно­цінним?

— Якщо астму неправильно лікувати або не лікувати зовсім, хвороба прогре­суватиме, і згодом до астми приєднаєть­ся хронічно обструктивне захворювання.

Сумлінні пацієнти, які вчасно зверта­ються по допомогу і виконують усі реко­мендації лікаря, демонструють гарні ре­зультати. Упродовж року кількість нападів зменшується, і хворий досягає тривалої ремісії — 1, 2, 5 років без жодного нападу!