Серце може стискатися у грудях не тільки зі страху чи жалю

Які причини, симптоми та фактори ризику артеріальної гіпертензії? Як воєнні дії впливають на розвиток цього захворювання? Що робити, якщо у вас високий тиск, а поряд – немає лікаря?

У розмові з в.о. заступниці генерального директора Центру громадського здоров’я України Іриною Сорокою відповіді на ці запитання дала директорка КНП «Великогаївська АЗПСМ» Оксана Луцька. Вебінар на тему «Високий тиск під час війни: як із цим боротися?» організував та провів ЦГЗ.

– Як виявити артеріальну гі­пертензію?

«Артеріальна гіпертензія дуже часто має безсимптомний перебіг. Недарма її називають «тихим убив­цею», – каже Оксана Луцька.

– Хвороба може проявляти­ся:

• головним болем;
• загальною слабкістю;
• швидкою втомлюваністю;
• стискаючим болем у грудній клітці.

Діагноз «артеріальна гіпертен­зія» ставиться за результатами вимірювання артеріального тиску у закладі охорони здоров’я, що проводиться у різні дні, вдома, на підставі середнього показника ви­мірювання, яке проводиться зран­ку і ввечері протягом 7 днів або за результатами цілодобового моні­торування.

Існує два типи артеріальної гіпертензії:

• первинна, яка викликана ге­нетичними факторами та факто­рами навколишнього середовища, що порушують функції однієї або кількох регулюючих систем;
• вторинна, яка також зумовле­на багатьма факторами:
• захворюваннями нирок, за­лоз внутрішньої секреції;
• коарктацією аорти (вродже­ною вадою, звуженням просвіту аорти. – Авт.);
• прееклампсією;
• гострим стресом;
• синдромом обструктивного апное сну;
• збільшенням об’єму внутріш­ньосудинної рідини тощо.

Кожна здорова людина хоча б раз на рік повинна вимірювати свій артеріальний тиск. Звісно, якщо є вже якісь скарги, це треба робити частіше.

– Як правильно міряти тиск?

– Якщо людина звертається до нас, лікарів, уперше і ми виявляє­мо підвищення артеріального тис­ку, проводимо повторний замір на іншій руці. Важливо робити це пра­вильно.

Людина мусить зручно сісти, спертися на спинку стільця, трима­ти опущені ноги рівно.

Вимірювання проводиться не відразу, а приблизно через п’ять хвилин.

Потрібно правильно одягнути манжетку. Манжетки також є різні: малі, середні та великі, залежно від об’єму руки пацієнта.

Лікар запитує людину про її сі­мейний анамнез (чи мають батьки, брати, сестри підвищений артері­альний тиск, чи є серед близьких люди з цукровим діабетом або з ранніми проявами серцево-су­динних захворювань), стиль хар­чування, рухову активність, чи має хронічні захворювання, чи приймає якісь препарати, бо є такі ліки, які підвищують артеріальний тиск. На­приклад, препарати солодки.

Важливо виміряти зріст і вагу пацієнта, щоб визначити його ін­декс маси тіла. Якщо ІМТ переви­щує 30, доведеться модифікувати спосіб життя. Хоча це у будь-якому разі доведеться робити.

Обов’язково потрібно виміряти окружність талії. Має бути менш як 94 см у чоловіків і менш як 80 см у жінок.

Мусимо також з’ясувати, чи має пацієнт шкідливі звички. На­приклад, чи він курить. Це фактор, який дуже впливає на артеріальний тиск. Чи вживає алкоголь і в якій кількості.

Можемо також виміряти рівень цукру.

Якщо лікар запідозрить, що у пацієнта – вторинна артеріальна гіпертензія, призначить додаткові обстеження. Наприклад, на визна­чення рівня ТТГ (тиреотропного гормону. – Авт.).

– Який артеріальний тиск вважається нормальним? Чи за­лежить цей показник від статі, віку? Минулого року Американ­ська кардіологічна асоціація, Американський коледж кардіо­логії та багато інших кардіоло­гічних асоціацій оголосили про зниження порогу виявлення гі­пертонії, й тепер він становить 130/80 мм рт. ст. Ми ж корис­туємося іншою класифікацією. Артеріальний тиск 139/89 мм рт. ст. називаємо високим, але нормальним.

– Ми, лікарі звертаємо увагу на тиск, рівень якого перевищує 140/90 мм рт. ст. або 135/85 мм рт. ст., якщо вимірювання проводило­ся у домашніх умовах. У пацієнтів, що хворіють на цукровий діабет, норма є трохи нижчою, у людей, старших за 80 років, трохи вищою (150/90 мм рт. ст. та 145/85 мм рт. ст. при вимірюванні у домашніх умовах). Хоча зараз вікових норм не існує.

– Коли ми говоримо про стресіндуковану артеріальну гі­пертензію (гіпертензію на робо­чому місці, «гіпертензію білого халата»), часто вона є прихова­ною. Але людина приходить до вас на прийом і з’ясовує, що її тиск 140/90 мм рт. ст., а це вже критерій артеріальної гіпертен­зії. Що б ви радите такому паці­єнту?

– Якщо людина схильна до під­вищення артеріального тиску, їй цей тиск бажано контролювати вдома: міряти 4-7 днів зранку і вве­чері, а всі показники фіксувати, аби потім показати лікарю.

Медикаментів лікар відразу може не рекомендувати. Спочатку все-таки необхідно модифікувати спосіб життя. Визначаємо фак­тори ризику для цього пацієнта і тільки після цього можемо радити, як йому коригувати артеріальний тиск.

Своїм пацієнтам я пояснюю, що лікування артеріальної гіпертензії є дуже індивідуальним. Звісно, є протоколи. Медикаментозне ліку­вання проводитиметься згідно з наявними настановами. Але люди різні. Хтось і справді може частіше, ніж інші, перебувати у стресових ситуаціях. Може мати порушення харчування, інші фактори ризику. Немедикаментозна корекція за­вжди передбачає індивідуальний підхід.

– У всіх регіонах нашої краї­ни лунають сирени. На щастя, не у всіх ми чуємо вибухи. Це трохи полегшує ситуацію, але, на жаль, є люди, які живуть під постійними обстрілами. У них частіше може виникати арте­ріальна гіпертензія. Що б ви їм порадили, якщо вони виміряли свій тиск і побачили, що він у них підвищений? Багато людей знають про своє захворювання, хочуть лікуватися, але мають обмежений доступ до медичної допомоги. Як бути таким паці­єнтам?

– Страх залишитися без медич­ної допомоги є, але мої колеги-ме­дики залишилися на окупованих територіях і з усіх сил намагаються допомогти своїм пацієнтам. Звер­таються до колег, які перебувають на підконтрольних Україні тери­торіях, просять медикаменти. Ми постійно отримуємо від них якісь запити, шукаємо можливості пе­редати ці ліки нашим друзям-ліка­рям, щоб ті могли роздати їх своїм пацієнтам. У селах залишилися фельдшери. Транспортного спо­лучення немає, але є медик, який може надати допомогу або при­наймні підказати, що робити. Дуже добре, що людина може зв’язатися зі своїм лікарем телефоном, через месенджер – навіть якщо вони пе­ребувають у протилежних кінцях країни. Багато моїх колег зголо­силося безплатно консультувати пацієнтів, які не мають доступу до свого лікаря та інших лікарів.Якщо людина виміряла тиск і він у неї підвищений, потрібно дивитися, наскільки. Якщо 140/90 мм рт. ст. і нижче, то це може бути допусти­мий високий “нормальний” тиск. Якщо 160/100 чи 160/110 мм рт. ст., то треба вже замислитися. Можна почати з немедикаментозної ко­рекції – зменшення споживання солі (не більш як 5 г на добу), жир­ної їжі, екстрактивних речовин. На­магатися харчуватися правильно, з достатньою кількістю овочів, фрук­тів. Зараз може бути обмежений доступ до певних харчових продук­тів, але я спілкувалася з колегами з окупованих територій, які розпо­відали, що коли вже нічого немає, то якісь овочі-фрукти все-таки можна знайти. Також потрібно, по можливості, намагатися заспо­коїтися, використовувати практи­ки, які допомагають стабілізувати стан. Звичайно, рекомендованими є дозовані фізичні навантаження – п’ять разів на тиждень. Наприклад, ходьба. Не потрібно вигадувати чо­гось надзвичайного. Найпростіші речі. Очевидно, якщо це можливо, якщо немає обстрілів, загрози для життя, якщо людина не перебуває в укритті. Надалі, якщо тиск підви­щений, людина почувається дис­комфортно, може використовува­ти наявні лікарські засоби, які вона приймала попередньо. Можна трішки збільшити дозу.Бувають си­туації, коли ліків немає жодних. Мої колеги у таких випадках писали закликали у соціальних мережах, просили пацієнтів переглянути свої аптечки. Дуже часто в аптечках є препарати, які людина не викорис­товує у цей момент і може ними поділитися. Якщо є повітряна три­вога і людина перебуває в укритті, можна попросити допомоги у тих, хто поряд. Часто буває, що люди мають при собі запас медикамен­тів. Зазвичай ті люди, які прийма­ють якісь препарати, носять їх зі собою. Наведу свій приклад. Від­коли почалися всі ці події, я ношу зі собою досить важкий рюкзак з різними засобами, щоб я, як лікар, могла допомогти. Звісно, коли є обмежені ресурси, підбирати пре­парати не завжди виходить. Можна використовувати ті, які ви змогли дістати. Надалі слід проконсультуватися з лікарем, до якого буде доступ, який вже підбере якесь лі­кування.