Місця на ринку ЄС достатньо. Було би з чим на цей ринок вийти…

У першому кварталі 2017 року український експорт до ЄС виріс, порівняно з першим кварталом 2016-го, аж на 24,5%! У першому кварталі 2016 року, порівняно з першим кварталом 2015-го, український експорт до ЄС виріс лише на 3,7%. Динаміка позитивна.

Уже наступного тижня, 30 травня, верхня палата парламенту Нідерландів голосуватиме за ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. Проведені в Сенаті “українські” дебати показали, що більшість його членів готові підтримати Угоду. Якщо голландські сенатори не підведуть (тьху-тьху, аби не наврочити), Угода про асоціацію нарешті набуде чинності. А значить, не залишиться жодних, навіть формальних підстав для того, аби ставити питання про скасування асоціації.

Чому це важливо? За час свого тимчасового застосування Угода підтвердила свою корисність для України, зокрема, економічну. Пам'ятаєте, як російські “глазьєви” розповідали про неминучу загибель української господарки в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС? Мовляв, після створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС російський ринок закриється, а в Європу Україна нічого не продасть… Реальність виявилася іншою. У першому кварталі 2017 року, інформує Держстат,  український експорт до ЄС виріс, порівняно з першим кварталом 2016-го, аж на 24,5%! (Загалом до Євросоюзу йде 38,4% усього нашого експорту). У першому кварталі 2016 року, порівняно з першим кварталом 2015-го, український експорт до ЄС теж виріс, але лише на 3,7%. Тож динаміка напрочуд позитивна.

44% українського експорту — аграрна продукція. Уже найближчим часом зможемо продавати її до Європи ще більше: ЄС хоче затвердити нові, збільшені безмитні квоти для України ще до 1 липня (аби встигнути до саміту Україна — ЄС, який відбудеться в Києві в середині липня). Єврокомісія обсяги нових безмитних квот уже затвердила, збільшивши їх, зокрема, для пшениці, кукурудзи, ячменю, вівса, часнику, меду, виноградного і яблучного соків. Європарламент на нові квоти теж погодився (хоч кілька позицій, зокрема, пшеницю, прибрав). Тепер слово за Радою ЄС на рівні міністрів країн-членів. Тут, повідомляє “Європейська правда”, виникли певні проблеми. Начебто Польща й Угорщина не хочуть збільшення деяких безмитних квот для України, вважаючи це загрозою для своїх агровиробників…

Утім, про “зраду” говорити не випадає. Як відзначив голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, у рамках Угоди про вільну торгівлю ЄС визначив безмитні квоти для 36 видів української агропродукції, а повністю вибирає ці квоти України лише за дев'ятьма позиціями. «Давайте не будемо акцентувати увагу виключно на квотах, які стосуються тільки вузької групи сільськогосподарських продуктів, — пропонує Мінгареллі. — Якнайшвидше впровадження норм і стандартів ЄС, відповідно до положень про створення Зони вільної торгівлі, є для України більш перспективним шляхом збільшення експорту в країни ЄС, ніж тільки боротьба за розширення квот».

Звісно, впровадження норм і стандартів ЄС для всієї української продукції вимагає і певних зусиль, і коштів. Але воно того варте: навіть у межах теперішніх безмитних квот місця на найбільшому в світі ринку ЄС достатньо. Було би з чим на цей ринок вийти… Теперішнє зміцнення гривні пов'язане, зокрема, зі зростанням українського аграрного експорту. Чим більше зможемо продати в Європу, тим краще почуватиметься гривня. І тим провальнішими виглядатимуть апокаліптичні прогнози “глазьєвих”…