Шантійї затьмарює навіть Версаль

Околиці Парижа вражають не менше, ніж сама столиця Франції. Одне з найказковіших місць — замок Шантійї. Упродовж століть він змінював власників, перебудовувався, розширювався... І нарешті перетворився на розкішний палац для королівських балів та прийомів. Нині замок Шантійї справедливо вважається історично-архітектурною перлиною Франції, яка своєю величчю затьмарює навіть знаменитий Версаль.

Родинне гніздо принців Конде

Шантійї — одна з найбільших аристократичних резиденцій Франції. Свою історію замок веде з ХІ століття. Але первісні мури були зруйновані під час Жакерії — селянського повстання, що у середині XIV століття охопило значну частину Франції. У XVI столітті Шантійї переходить у власність командувача королівської армії з династії Монморансі. Маєток розбудовується за проектами відомих у той час архітекторів, для оформлення інтер’єрів скликають видатних митців. У замку з’являються дорогі меблі, гобелени, книги, картини… А навколо нього — перший парк.

Невдовзі Шантійї, уже як палацово-парковий комплекс, переходить до монаршої родини — династії Бурбонів-Конде. Великий принц Конде, Людовік (Луї) ІІ, був людиною дуже багатою, ні в чому себе не обмежував. Зачарований красою тутешніх земель, вирішив, що замок у Шантійї неодмінно має стати його головною резиденцією, переплюнути своєю величчю інші та приймати найкращі бали. Тож стіни оборонного укріплення перетворюються на стіни розкішного палацу. Дизайн парків Конде доручив відомому ландшафтному архітектору того часу Ленотру. І згодом саме цю роботу той назве своєю улюбленою, хоч увесь світ його знатиме насамперед як одного з архітекторів Версалю… Ленотр збагатив парки Шантійї унікальними фонтанами, кожен з яких є справжнім витвором мистецтва. Деякі з них стали прообразами знаменитих версальських фонтанів, а за кресленнями Ленотра відтворювали дивовижні басейни великого Версалю.

У Шантійї почали проводити пишні бенкети, влаштували літературний салон. На прийомах у Шантійї бував сам Людовік (Луї) XIV — «Король-сонце».

Друга за цінністю колекція живопису після Лувру

У XVIII столітті на Шантійї знову чекала розбудова. Цього разу поблизу замку відкривають іподром та зводять величезні стайні. Вони досі збереглися — там нині Музей коня. Один із принців Конде, Людовік (Луї) IV, вірив, що у наступному житті стане... скакуном. Тож розпорядився розпочати “кінське” будівництво.

Маєток розграбували під час Французької революції (1789-1799). Тодішній власник палацу втік за кордон. За його відсутності з Шантійї вивезли майже всю колекцію картин, а чимало дорогої порцеляни банально розтрощили. Головний замок було повністю зруйновано, а в окремих його приміщеннях відкрили тюрму.

Останній з роду Конде передав маєток у володіння Генріху (Анрі) Орлеанському (король Генріх V, що був на престолі лише кілька днів). І той наприкінці XIX століття відбудував Шантійї. Його стараннями у стіни палацу було повернуто майже усю легендарну колекцію картин. Збірка живопису Музею Конде, що нині діє у стінах палацу, вважається другою за значущістю після паризького Лувру. У Шантійї виставлені безцінні полотна видатних художників, зокрема Рафаеля, Ван Дейка, Делакруа — усього понад тисячу картин знаменитостей.

Принц Орлеанський також відкрив у палаці унікальну бібліотеку, яку можна відвідати й нині. Це величезне зібрання із близько тридцяти тисяч книг і рукописів, у тому числі псалтир королеви Інгеборги Данської, дружини Філіпа-Августа (ХІІ століття). Серед скарбів також Біблія Гутенберга (вважається точкою відліку історії друкарства у Європі). Частину раритетів зберігають у спеціальному сховищі, де для них забезпечують відповідний мікроклімат.

Генріх Орлеанський усе це добро — маєток з безцінною колекцією картин і книг — подарував державі. За його заповітом, усі експонати, які він залишив, ніколи не повинні покидати Шантійї, а експозиція — мінятися.

Гігантські коропи відбирають хліб у диких качок

Хоча Шантійї не дуже розрекламований туристичними агенціями, проте тут завжди людно. Всього 49 кілометрів від Парижа — і перед нами відкривається неймовірна краса. Найперше гостей зустрічають гігантські коропи у рові, що оточує замок. Знають, що туристи неодмінно кинуть їм шматочок хліба. На крихти налітають цілими зграями! Дикі качки, що поодиноко намагаються пробитися за харчем, програють рибі у боротьбі… Коропи велетенські, здається, більші за птахів.

Маєток Шантійї дуже великий. Особливо лінькуваті, аби виграти час, можуть за додаткову плату винайняти електромобіль й покататися королівськими володіннями. Але, як на мене, що може бути краще пішої прогулянки таким розкішним місцем? Де кожне деревце, скульптура, доріжка аж пахне своєю епохою. У пам’яті мимоволі зринають картинки з фільмів: вельможні пані хизуються своїми нарядами на королівських балах, пліткують у парках, віддаються любощам…

В архітектурі палацу дивним чином сплелися елементи готики й бароко. Він має гостроверхі шпилі й овальні вікна, потужні стіни-бастіони і витончені балюстради… Музей Конде дивує розкішшю, підкреслює королівський стиль життя його власників. Окрім унікальних полотен на стінах та експонатів бібліотеки, вражають дивовижної краси люстри, колекції порцеляни та позолоченого посуду, зброї та інших особистих речей родини Конде. А які неймовірні вітражі галереї Психеї! Їх 44, вони відтворюють античний міф про Психею — чарівну дівчину з крилами метелика, втілення людської душі.

Щороку Шантійї відвідують близько чверті мільйона туристів. Частими гостями тут є й українці. Вхід у замок, а також прогулянка парком та огляд Музею Конде коштує 13 євро, з Музеєм коня — 20 євро. Вартість невелика, якщо порівнювати з відвідуванням інших відомих палаців та картинних галерей Франції.

Фото автора. Париж.