Київ посадив Москву на «п’яту точку»

У суботу в Москві чемпіон світу за версіями WBA, WBO, IBF та IBO українець Володимир Кличко здобув переконливу перемогу над регулярним чемпіоном світу за версією WBA росіянином Олександром Повєткіним. Особливо чекали цього поєдинку шанувальники боксу Росії та України. На пострадянському просторі такого спортивного ажіотажу не було з часів футбольних матчів відбору на Євро-2000, коли, згадайте, наш Шевченко запустив «парашут» за спину Філімонова. Хтось порівнював цей бій із легендарним протистоянням Мухамеда Алі і Джо Фрейзера. Німецьке телебачення назвало суботній бокс «Битвою за Москву», а головний промоутер російський олігарх Андрій Рябінський — «боєм двадцятиліття». У кулуарах розповідали, що цей бій спеціально приурочували до дня народження російського президента Володимира Путіна (7 жовтня). Але українець не дав Повєткіну зробити подарунок ВВП…

П’ять років Володимир Кличко та Олександр Повєткін намагалися зустрітися на боксерському ринзі. Дві попередні спроби закінчувалися демаршем «російського витязя». Восени 2008 року тоді обов’язковий претендент на титул IBF у надважкій вазі Олександр Повєткін отримав травму, через яку його двобій проти тодішнього чемпіона IBF і WBO Володимира Кличка довелося перенести. Під час пробіжки в лісі, спіткнувшись об корінь дерева, Повєткін надірвав зв’язки на лівій нозі. Через що не зміг підготуватися до бою з Кличком до призначеної дати — 13 грудня. Вдруге поєдинок між Володимиром Кличком і Повєткіним мав відбутися 11 вересня 2010 року в німецькому Франкфурті-на-Майні. Проте ні російський боксер, ані його представники не з’явилися на офіційну прес-конференцію. Та рано чи пізно Кличко та Повєткін повинні були зустрітися, і цей час настав.

Перед стартом поєдинку організатори презентували публіці своєрідні відеоблоги боксерів. Повєткін говорив про мотивацію і відповідальність перед своєю батьківщиною. Кличко — про те, що саме дав йому бокс, і про обіцянку захищати пояси, які дав синові Кріса Бьорда. «Російський витязь» заявив, що боротиметься до останньої секунди (до його честі, таки дотримав слова). Натомість «Доктор Сталевий Молот» відзначив, що йому приємно боксувати із джентльменом.

Повєткін з’явився першим — під звуки звичної для нього «Русі», яку виконав наживо Микола Ємелін. Були у цій пісні дивні, почасти пророчі слова: «Как давно я здесь не был, упаду на траву». Згодом виявилося, що падав Олександр того вечора на настил рингу, і не раз…

Кличко, попри чутки, не став міняти репертуар і вийшов у ринг під акорди звичного Can’t Stop групи Red Hot Chili Peppers. Потім пролунали гімни країн. «Ще не вмерла України» доволі несподівано акапельно заспівала Джамала. Українська частина спорткомплексу «Олімпійський» гучно підспівувала. Російський гімн виконав Йосиф Кобзон із притаманним йому пафосом…

Ще до бою експерти вказували на перевагу Кличка у зрості, вазі, розмаху рук, відсотку нокаутів у попередніх боях. Але й силу Повєткіна не применшували, поза сумнівом, він входить до числа найкращих суперважковаговиків світу. З 2005 року олімпійський чемпіон Афін провів 26 боїв на професійному рингу. Усі їх Повєткін виграв, причому 18 — нокаутом. Втім, послужний список Кличка вражає ще більше: 63 поєдинки, 60 перемог, з яких 51 — нокаутом, і лише три поразки. 9 років Володимир не знає поразок на професійному рингу. Як чемпіон світу серед боксерів-професіоналів у суперважкій ваговій категорії за чотирма престижними версіями, українець не віддає свої пояси більше семи років. За цим показником українець вийшов на друге місце після легендарного американського боксера 30-50-х років Джо Луїса, який не розлучався з титулом 11 років, 8 місяців і 8 днів. Такого не досягали ані Джо Фрейзер, ані Майк Тайсон, Леннокс Льюїс, Евандер Холіфілд, ані Мохаммед Алі!

За Повєткіна говорив той факт, що він досі не знав гіркоти поразки на професійному рингу. Але і поляк Маріуш Вах, італієць Франческо П’янета, узбек Руслан Чагаєв, росіянин Султан Ібрагімов, американець Кельвін Брок, нігерієць Семюель Пітер, кубинець Елесіо Кастілльо, серб Зоран Вуєчич — всі вони до зустрічі із Володимиром теж були непереможними. Дехто додавав, що до 5 жовтня ніхто не спромігся відправити «російського витязя» в нокдаун. Втім, вже у першому раунді Повєткін опинився на підлозі, але швидко підвівся. У наступній 3-хвилинці «витязь» отримав свій перший справжній нокдаун — зустрічним хуком Володимир дістав праву скроню Повєткіна, і той на кілька секунд випав із бою. Росіянин підвівся, продовжував йти вперед. Володимир раз у раз стримував пориви надмотивованого Повєткіна своїм фірмовим джебом, а коли той опинявся надто близько, то вміло «в’язав» росіянина.

У шостому раунді український чемпіон вже діяв зі зручної дистанції. Натомість Повєткін почав скидати оберти, на його обличчі проступала втома. Наступна 3-хвилинка могла стати останньою в цьому бою. Тричі «російський витязь» опинявся на рингу після ударів Володимира, але тричі зумів піднятися. В останніх раундах Повєткін знову падає і знову піднімається. Одного разу суддя, неначе з жалощів, угледів порушення у діях Кличка і забрав очко у Володимира. Однак у підсумку — всі рефері віддали перемогу українцеві.

Після фінального гонгу Кличко звернувся до публіки, але зал загудів. От вона, ментальна різниця глядачів, про яку Володимир говорив перед боєм! Не вміють росіяни програвати! У Німеччині, коли український чемпіон переміг місцевого улюбленця Акселя Шульца, зал аплодував переможцеві. У США, на «Медісон Сквер Ґарден», публіка теж вітала Кличків після перемоги. У Росії ж зал загудів, а дехто демонстративно прямував до виходу. На щастя, Олександр не піддавався провокаціям. Він не прислухався до неодноразових закликів чи то свого брата, чи то когось із залу — завдати суперникові удару нижче пояса, вдарити головою чи ззаду. А коли рефері оголосив Кличка переможцем, Повєткін із великими гематомами на обличчі узяв мікрофон і заявив, що Володимир — сильніший, але він (Повєткін) не проти помірятися силами ще раз…

Ще до бою Володимир Кличко закликав не шукати політики в цьому поєдинку. Втім, з російської сторони робилося чимало спроб створити нездоровий ажіотаж довкола бою. Чого вартий тільки подарунок на прес-конференції за три дні до боксу. Представник «русских богатырей» вручив Володимирові сковорідку, яку демонстративно зігнув перед боксером. Після цього і після всіх інших подій, що відбуваються у нашому політичному просторі, Володимир Кличко просто не мав права не виграти. Немає сумніву, що перемога Повєткіна була б використана російською пропагандою повномасштабно. Україна ж тихо чекала перемоги…

Декому й сьогодні видається дивним, як може бути так, що і Кличко, і Повєткін володіють чемпіонськими поясами за версією WBА? У липні 2011 року Володимир переміг Девіда Хея, який на той час був чемпіоном за версією WBА. Відповідно до правил Всесвітньої боксерської асоціації, якщо боксер здобув пояс цієї версії і водночас володіє іншими поясами, йому присвоюють титул «суперчемпіона», а пояс звичайного або ж «регулярного» залишається вакантним. Перемігши у серпні того ж року Руслана Чагаєва, який посідав 1-у сходинку в WBА, Олександр Повєткін і став чемпіоном. От і виникла ситуація, коли під чемпіоном є ще один чемпіон. Суботній бій у Москві дав відповідь на те, хто — справжній чемпіон.

А тим часом...

Невдоволені поразкою свого співвітчизника, у Росії виступають за те, щоб Олександр Повєткін провів матч-реванш з Володимиром Кличком. Український чемпіон сказав, що готовий до цього, але спочатку повинен захистити свої титули за версіями WBO і IBF, мовляв, і там до нього вишикувалася черга. Володимир Кличко з іронією сказав: “Формально я готовий до реваншу. Але треба запитати, чи готовий і чи хоче цього сам Повєткін?”.

17 млн. доларів заробив Володимир Кличко після переможного бою у Москві. За умовами контракту, цю суму він отримав би навіть у випадку поразки. Його суперникові виплатять 6 млн. доларів.

Мустафа НАЙЄМ, журналіст

Чому в боксі росіяни по-чесному виставили краще, що у них було, а в політиці — Сергія Глазьєва і Віктора Медведчука? Чи тут як на Олімпіаді — головне не перемога, а участь?

Ігор ВАСЮНИК, народний депутат («Батьківщина»)

Кличко переміг. Хоча у Москві всього можна сподіватись: хто валявся на підлозі, той і «молодець». Це і видно зі свистів під час оголошення переможця. Росії з часів 1654 року перестало щастити з Україною…

Фанат у соцмережі

Найбільше мене вразила не перемога Кличка (це і так зрозуміло), а бидловато-хамська поведінка публіки «руськаго міра». І нам пропонують до цього бедламу приєднуватись??? ГАНЬБА!!!

Алекс САНФАНТ,

блогер

Деякі коментатори пишуть, що не треба привносити політику у спорт. Шановні, так це ж сама Московія нагнітала пристрасті, всі ці михалкови та їм подібні. Уявляю, який піднявся б імперський вереск, якби Повєткін переміг. Публіка поводилася ганебно. Такі собі «московські шарикови» так запрошували нас у «мутний» союз…