Тисяча матчів Раяна Ґіґґза

5 березня у матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти мадридського «Реала» валлійський півзахисник «Манчестер Юнайтед» Раян Ґіґґз 1000-й раз у своїй професійній кар’єрі вийшов на футбольне поле. На його рахунку 932 виступи за «МЮ», 64 у складі збірної Уельсу, а також 4 матчі за команду Великої Британії на Олімпійських іграх 2012 року. А дебютував Раян далекого 2 березня 1991 року. Тоді у манчестерівському дербі, замінивши Деніса Ірвіна, 17-річний Ґіґґз своїм ударом приніс перемогу “Юнайтед”. 2 березня 2013 року, рівно через 22 роки після цього, «Манчестер» приймав у себе вдома «Норвіч». На жаль, Ґіґґз у тому матчі не вийшов на футбольний газон. Його 1000-м

матчем стало протистояння із «Реалом». 39-річний півзахисник провів на полі усі 90 хвилин. Однак святкування ювілею не вийшло — «МЮ» програв 1:2, і Ґіґґз покинув поле із засмученим обличчям...

«Хіба я можу сказати про Раяна щось, чого ще не казав?» — запитує головний тренер «МЮ» сер Алекс Ферґюсон. І додає: «Це фантастичний гравець і надзвичайна людина».

Раян Ґіґґз народився в сім’ї професійного регбіста Денні Вілсона і Ленн Ґіґґз у валлійському місті Кардіфф. Невдовзі сім’я переїжджає у Пендлбері, недалеко від Манчестера. Його батько відзначався буйним норовом. У своїй автобіографії Раян називає його «справжнім бандитом». Саме тому, коли батьки розлучилися, він взяв прізвище матері — Ґіґґз. У дитинстві Раяна часто ображали расистськими вигуками. А все тому, що дід по батьковій лінії був із Сьєрра-Леоне. Однак Ґіґґз пишається своїм походженням, про що заявляє у численних інтерв’ю.

Знайомству з Ферґюсоном Раян багато в чому має завдячувати наполегливості стюарда стадіону «Олд Траффорд» Гарольда Вуда, який сам пішов до тренера і переконав його, що потрібно звернути увагу на талановитого хлопця. Перший професійний контракт Ґіґґз підписав у свій 14-й день народження. Його талант розкрився у 90-ті роки, у 2000-ні він став зіркою світової величини, а от на початку 2010-х футболіст ледь достроково не припинив виступи... Причиною став гучний сексуальний скандал.

Спочатку в травні 2011 року британська газета The Sun повідомила про роман Ґіґґза із зіркою реаліті-шоу «Великий Брат» Імоджен Томас. Це стало настільки резонансною подією, що про це заговорили навіть в парламенті країни! На той момент футболіст вже чотири роки був одруженим і виховував двох дітей. Через місяць Раян знову опинився в центрі уваги жовтої преси. Стало відомо, що протягом останніх 8-ми років він зраджував свою дружину з жінкою свого рідного брата Наташею. Виявилося, вони з Раяном були знайомі ще з 2003 року. За мовчання брата Раян заплатив 250 тисяч фунтів... Однак цей скандал не призвів до припинення професійних виступів Ґіґґза. І зараз футболіст залишається потрібним команді.

Минулого року Ґіґґза було названо найкращим гравцем Прем’єр-ліги за всю її історію. Він — рекордсмен англійського футболу з кількості виграних трофеїв. На його рахунку 12 чемпіонських титулів, 4 перемоги в Кубку Англії, 4 — в Кубку Ліги, 8 виграних Суперкубків Англії, дві перемоги у Лізі чемпіонів, Міжконтинентальний кубок, Суперкубок УЄФА та перемога в Клубному чемпіонаті світу — загалом 33 трофеї. У січні 2011-го вболівальники «МЮ» визнали Ґіґґза найкращим гравцем в історії клубу. Цього року його колекція нагород може поповнитися ще одним чемпіонським титулом, адже зараз «Манчестер Юнайтед» випереджає в чемпіонаті Англії найближчого переслідувача на 12 пунктів. Але, схоже, цього валлійцеві замало. Минулого місяця він підписав новий однорічний контракт із «Манчестер Юнайтед».

Зараз йому 39 років, та в ньому, як і раніше, кипить невгамовна пристрасть до футболу. Ґіґґз вже більше не проходить так стрімко своїх опонентів, але тепер віддає філігранні передачі, як у матчі із «Вест Хемом». «Здається, він кожного тижня б’є черговий рекорд. Вже протягом 23 чемпіонатів без перерви вражає ворота суперників — це просто неймовірно в умовах сучасного футболу», — каже Алекс Ферґюсон. На що Ґіґґз відповідає: «Я лише намагався прогресувати з кожним сезоном, і продовжую це робити зараз».

Пітер Шилтон

Однак Раян Ґіґґз не єдиний, хто підкорив позначку «тисяча матчів». Рекордсмен світу за кількістю проведених у кар’єрі офіційних ігор — легендарний англійський воротар Пітер Шилтон. Протягом 1966-1997 років у складі клубних команд та збірних футболіст зіграв 1390 офіційних матчів! Шилтон також рекордсмен збірної Англії. За свою кар’єру в національній команді, яка тривала 21 рік, Пітер провів 125 матчів. Він став першим воротарем, якому вдалося провести десять «сухих» матчів у фінальних частинах чемпіонатів світу. Вихованець футбольної школи клубу «Лестер Сіті», Шилтон майже всі свої трофеї виграв у складі «Нотінгем Форест».

Ставши головним воротарем національної команди, Шилтон змусив говорити про себе футбольну Європу. Він завжди вирізнявся професійним підходом до своєї справи. Шилтон проявляв неабияку наполегливість не лише на виснажливих тренуваннях. Його цікавила і теорія воротарського мистецтва. Саме тому він ретельно придивлявся, як діють інші голкіпери, вивчав траєкторію польоту м’яча. Пізніше свої спостереження Шилтон виклав у своєрідному підручнику для воротарів під назвою «Уроки Пітера Шилтона». Від нього ніколи не очікували красивих кидків. Він славився своїм вмінням читати гру, займати правильну позицію, вміло розраховувати траєкторію польоту м’яча ну і, звичайно, блискавичною реакцією. Разом з тим Шилтон волів бути зіркою в скромних командах, таких як «Саутгемптон» чи «Дербі Каунті».

Зігравши 125 матчів за збірну Англії, Шилтон лише 80 разів виймав м’яч із сітки воріт. При цьому 14 голів у його ворота були забиті з пенальті. А знаменитий гол на чемпіонаті світу 1986 року Марадона забив Шилтону рукою... Психологічна і фізична стійкість дозволяли голкіперові зберігати майстерність на полі до 47 років.

Паоло Мальдіні

Багатий футбольний стаж і у видатного італійського захисника Паоло Мальдіні. Йому належить абсолютний рекорд за кількістю зіграних матчів як у збірній Італії (126 матчів), так і в італійській Серії А (902 матчі). За кар’єру Мальдіні здобув 26 трофеїв.

Дебют Паоло відбувся 20 січня 1985 року, коли йому було лише 16 років. З наступного сезону він уже міцно закріпився в основі клубу і був символом «Мілана» впродовж 25 років. Протягом 24 сезонів поспіль Мальдіні одягав футболку«Мілана» у Серії А не менше 14 разів за сезон. Мальдіні справедливо вважають найвизначнішим футболістом-патріотом, адже на клубному рівні він виступав лише за «Мілан». Та його абсолютна відданість клубові чомусь залишилася без вдячності вболівальників. 24 травня 2009-го під час останнього матчу Мальдіні на стадіоні “Сан-Сіро” (проти “Роми”, 2:3), вболівальники «Мілана» співали: «Є тільки один капітан!». І тримали в руках банер, який прославляє Франко Барезі... Вболівальники найпринциповішого суперника, «Інтера», виявили більше поваги. Їх банер під час останнього міланського дербі за участю Мальдіні свідчив: «Суперник на 20 років, але навіки вірний своїм ідеалам».

Мальдіні забив за збірну Італії сім м’ячів. Робив це лише в домашніх матчах у семи різних італійських містах. У Мілані за збірну Мальдіні так і не відзначився... На рахунку Мальдіні найшвидший гол фіналів Ліги чемпіонів. Захисник вразив ворота суперника через 52 секунди після початку фінального матчу «Мілан» — «Ліверпуль» сезону 2004-2005. Цей гол Паоло забив у віці 36 років і 332 дні, ставши також найбільш віковим гравцем, який коли-небудь забивав у фіналах Ліги чемпіонів.

Серед тих, хто більш як тисячу разів виходив на поле, варто згадати легендарного Пеле (1365 матчів), воротарів Девіда Сімена (1032 матчі) та Рожеріу Сені (1018 матчів). Утім, тисячну позначку долають не лише футболісти, а й команди. Так 14 листопада минулого року у товариській зустрічі проти Колумбії збірна Бразилії провела свій 1000-й матч. Досягають цієї вершини також і тренери. Нещодавно, 25 лютого, матч проти бременського «Вердера» став 1000-м у кар’єрі для тренера мюнхенської «Баварії» Юпа Хайнкеса. Як футболіст він 369 разів виходив на футбольне поле. Як тренер Хайнкес керував футбольними командами у 631 протистояннях. Більше матчів, проведених у бундеслізі, тільки на рахунку іншого німецького спеціаліста — Отто Рехагеля (1033).