«Весняний салон» присвятили уродинам Великого Кобзаря

Цьогорічний «Весняний салон», що відкрили 24 квітня у Львівському палаці мистецтв, особливий. Він присвячений 210-им роковинам від дня народження видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

У двох виставкових залах народу — море. Це свято не лише для митців і студентів Академії мистецтв та учнів Львівського професійного художнього училища, чиї роботи представлені у Палаці на першому поверсі, а й поціновувачів прекрасного з міста Лева та гостей Львова. А милуватися на «Весняному салоні» справді є чим — тут свої кращі роботи представили понад 130 художників — членів Спілки художників України та інших відомих митців, чиї твори вражають розмаїттям тем і стилів.

— Якщо проєкт має вдалу концепцію, тоді є сенс його продовжувати, — розповів журналістці «ВЗ» голова Львівської Спілки художників Ігор Гавришкевич. — «Весняний салон», як і «Осінній салон», мають вдалу концепцію, бо нею передбачено виставляти кращі твори найвідоміших художників, а також залучати молодь. Ми ж розуміємо: якщо поєднувати досвід із тими людьми, які його лише починають набувати, це свідчить про перспективу розвитку культури, мистецтва. Якщо ж думати по-іншому, як помилково вважають деякі митці - от роблю сам для себе — це не правильно. Треба працювати для суспільства і розуміти, що саме ти робиш для цього суспільства. З цієї позиції і виходить Спілка художників. Ми намагаємося охопити усіх художників — і не лише Львова. На «Весняному салоні» представлені роботи і митців з Харкова, а також з Чернівців. Це і є запорукою успіху. Художники це починають розуміти, а також розуміти, яке велике значення для кожного митця має Спілка художників. Саме тому відкриття «Весняного салону» привернуло велику увагу багатьох людей. Навіть ті, хто не давав своїх робіт на виставку, також прийшли подивитися.

— Бачила, вас влада підтримує…

— Так, лише обласна. На жаль, жодного представника міської влади не було. Представники обласної влади вболівають за культуру, мистецтво. Натомість, від Львівської мерії не було жодної особи. Їм байдуже. Мерія ігнорує встановлення пам’ятних знаків у Львові. Від цього дуже прикро… Та, попри все, я бачу сенс проведення таких заходів, як «Весняний салон». І про це свідчить велика кількість українців на відкритті виставки.

За словами Ігоря Гавришкевича, не всі роботи потрапили на «Весняний салон», оскільки відбувся жорсткий відбір команди професіоналів. Власне, одним із членів журі цієї команди є головний художник Палацу мистецтв Орест Скоп.

— Коли я прийшов вранці перед відкриттям «Весняного салону» у палац, і кинув оком, а може, ще щось треба підкоригувати, у мене перше враження було таке: це по-справжньому весняна виставка, — розповів журналістці «ВЗ» Орест Скоп. — При тій всій нашій депресії «Весняний салон» має певний оптимістичний настрій. І це дуже важливо. Виставка легко сприймається зорово.

— Окрім того, бачила, що на першому поверсі Палацу, відкрили виставку учнів художнього училища…

— О, у цьому училищі - відкрита і легка атмосфера. Це — наше майбутнє. Там навчаються дуже талановиті діти. Я це бачу по роботах, які представлені на виставці.

Я ще довго ходила залами «Весняного салону». Справді, кожна робота заслуговує на увагу. Але, мабуть, найдовше затрималася біля картини, львівського художника Дмитра Вола «Панорама Львова. Університет».

— І у «Весняному» і в «Осінньому» салонах щороку беру участь, — сказав журналістці «ВЗ» пан Дмитро. — З 1995 року не уявляю себе без цих виставок. Щоразу готую для цього нові роботи. Ну, або подаю найкращу, на мою думку, а останні два-три роки.

— Пане Дмитре, де вас застала війна?

— У Львові. Перші кілька місяців не міг оговтатися від шоку, не міг взятися за малювання. Це було заціпеніння. Але любов до мистецтва і до життя в цілому взяли гору, і потроху почали з’являтися нові роботи…