Два правила життя Магди Шкумбатюк

Привітати стареньку прийшли не лише члени родини, а й сусіди, багато інших людей. На адресу ювілярки пролунало багато гарних побажань та здравиць. Сама ж пані Магда одного лише бажає - аби якнайшвидше скінчилась сьогоднішня кривава війна, аби Україна перемогла, як сама ж стверджує, проклятого путіна.

Довший час рідні приховували від пані Магди, не говорили їй, що маємо війну, що росія здійснює проти нас повномасштабну криваву агресію. Тривало це, як стверджує донька Наталія, недовго. Через місяць-другий після початку війни на пряме запитання матері, яка, попри те, що не встає з ліжка, постійно слухає радіо, зберегла зацікавленість до всього, що відбувається на гірському курорті та світі, довелось дати пряму, чесну відповідь: росія, не задовільнившись частковою окупацією Донбасу, направду розпочала, як свого часу Гітлер, криваву бійню проти вільного сусіднього народу. Пані Магда постійно допитується про події в зоні бойових дій, радіє успіхам українських воїнів, молиться за них. Один з її онуків перебуває на фронті, із зброєю в руках захищає рідну землю.
Магда Шкумбатюк народилась 23 липня 1919 року в Східниці. Має родинне коріння у сусідньому зі Східницею Уричі, звідки походить мати. Багато на її віку випало випробувань та труднощів. Виховувалась у багатодітній сім'ї. Всього мала 10 братів та сестер. Ніхто з них до сьогоднішнього дня не дожив. Вона єдина з усього роду виявилась довгожителькою. Рідна мати померла у 54 роки. Сама пані Магда разом із чоловіком Степаном народили та виховали чотирьох дітей. Дочекалась від Бога шістьох внуків та трьох правнуків. Усі вони, звісно ж, пишаються своєю бабусею. Люблять та шанують її.

У чому секрет довголіття полягає? На це запитання у Магди Шкумбатюк відповіді немає. Своє довголіття одним пояснює - Божим подарунком. Завжди у своєму житті, як розповіла нам донька Наталія, двох правил дотримувалась — Бога та людей любила. Цьому життєвому кредо вірна дотепер.

Своїм сусідам, лемківській родині, яка після сумновідомої сталінської операції «Вісла», внаслідок якої мільйони українців були виселені зі своїх споконвічних земель на території Польщі, до Східниці «прибилась», разом із чоловіком подарували частину свого городу — чотири ари землі. Допомогли на ноги встати, від голодної смерті врятували.

Вона завжди була доброю господинею. Все вміла робити. Сама упродовж багатьох років пекла хліб. На її переконання, смакові якості сьогоднішнього хліба, якого їй подають до столу, не йдуть у жодне порівняння з тим, що сама пекла. «Не той сьогодні хліб» — це, мабуть, єдине нарікання, яке доньці Наталії доводиться чути від матері. У всьому іншому — жодних скарг. Має гарний апетит. Смакує їй вівсяна та гречана каші. Час від часу макарони просить. Дуже мало, але інколи й м’ясо їсть. Донедавна любила квашену капусту. Тепер же — ні. Спить ювілярка добре. Цікаво, що сон до неї, як жартують у сім'ї, приходить, коли йому заманеться — не лише вночі, а й вдень. Через це ювілярка недавній візит голови Східницької ОТГ Івана Піляка «прогавила». До пані Магди голова із великим букетом квітів та тортом завітав на другий день після її 104-ліття. Найцікавіше, що ювілярку попередили. Вона чекала на цей візит. По — своєму підготувалась до нього. Донька Наталія під «диктовку» написала коротенький текст «промови», яку пані Магда мала «виголосити» перед головою. Хотіла подякувати за увагу та сказати голові, що він гарний керівник. На жаль, не склалося. Треба ж було такому статись, але перед самим приїздом пана Піляка ювілярку пройняв солодкий сон. Ніхто не посмів, раз таке сталося, перервати її відпочинок. У певному сенсі голові не пощастило: він так і не почув подяки від людини, яка 104 роки прожила. Будемо сподіватись, що це станеться наступного року, коли, якщо на це буде Божа воля, найстаршій жительці Східницької ОТГ 105 років виповниться!