«Нас заливало, а сусіди мовчки за цим спостерігали»

Українців приголомшують катастрофічні наслідки повеней, яких зазнали жителі західної частини країни, зокрема Буковини і Прикарпаття. Стихія оголила купу проблем, за які там за доброї погоди не бралися. Йдеться не тільки про протидію несанкціонованій вирубці лісу, яка начебто значною мірою призвела до лиха. Є багато інших причин, які суттєво ускладнили надзвичайну ситуацію. В основі їх — людська безгосподарність і байдужість. Не будь їх, руїна не була б такою страшною. Це доводить перебіг подій останнього тижня у селі Долинянах Рогатинського району.

Ольга Довга мешкає біля безіменного сільського потічка завширшки яки­хось три метри. Весь заріс вер­бами, диким бузком, бур’янами, до того ж багато хто викидає сюди сміття — через те бере­гів не видно. Усі шість сільських місточків і переходів давно за­мулено, ніхто їх не прочищає. Як тільки над Долинянами про­носиться злива, дощівка із фер­мерських полів (радше — потоки бруду) стрімко несеться у ни­зину, де живуть люди. За лічені хвилини захламлений потік з не­прохідними місточками-тром­бами переповнюється і зали­ває нечистотами все довкола. Того, що відбувалося протя­гом останнього тижня, 85-річ­на Ольга Гаврилівна на своєму довгому віку ще не бачила.

— Наш триметровий потічок умить розширився до 50 ме­трів, затопив усе подвір’я, го­род, стайню, гараж, стодолу, — розповідає кореспонденту «Високого Замку» Марія Алек­сандрович, внучка пані Ольги, її опікунка. — Вода забрала з хліва курей, змила велику купу нару­баних дров, піску, викорчувала яблуні. Знесла навіть кахлі для пічки! Під півметровим намулом пропали наші картопля, буряк, цибуля, морква, квасоля. У сто­долі ми тримали килими — хоті­ли їх чистити. Повінь половину їх знищила. Як і великий холо­дильник, порохотяг, косарку, які теж були там. Замочила вода і шість мішків пшениці. Намагає­мося її просушити, але, бачимо, що вся стухла…

Пані Марія каже, по допомогу телефонувала на гарячу урядо­ву лінію за номером 1545, звер­талася в область, турбувала «надзвичайників» у районі, про­сила про поміч сільського голо­ву Василя Хому. З Рогатина при­їхали на «Жигулях» пожежники — «щоб оцінити ситуацію». Ка­зали дати їм шуфлі, мовляв, до­поможуть прибирати намул. Від напливу емоцій через таку «до­помогу» господарі працівників ДСНС прогнали…

У Долинянах від повені по­страждали 22 обійстя, най­більше — господарства Довгих, Онісковців, Лаврівих. Пані Марія каже, коли їх заливало, деякі од­носельці, замість того, щоб ки­нутися на поміч, мовчки спосте­рігали за цим. А голова сільради розводив руками: нічим зараз не можу вам допомогти…

А біді можна було заради­ти ще задовго до стихії, вва­жають Довгі-Александровичі. Про захламленість потічка, за­муленість мостиків і необхід­ність їх прочистити говорили не раз під час сесій, зборів, сходів. На вулиці ледь не ловили війта за руки: допоможіть прокопа­ти рів! Увесь час відмахувався. Довгі-Александровичі ділянку потічка біля свого подвір’я про­чистили. На сусідніх подвір’ях зробити це нікому — хтось по­мер, хтось виїхав на заробіт­ки. Залишилися одні немічні пенсіонери…

У ці дні пані Марія лопа­тою самотужки прибирає пів­метровий шар намулу зі свого обійстя. Приходять допомога­ти сестра Оксана, тітки Світла­на і Леся. Господиня надіється, що уряд компенсує бодай час­тину завданих стихією збитків. Хоче вірити, що виділених ко­штів вистачить, аби купити кар­топлі на зиму. А ще сподіва­ється, що влада у Долинянах згадає про свої прямі службові обов’язки. А черстві односельці — про свій сусідський, людський обов’язок…

Івано-Франківська область