Квартира за 4 тисячі — без ліжка, гарячої води та з тарганами

Ріелтори кажуть, цього року попит на квартири зріс на 20% порівняно з торішнім показником. Орендувати житло у великих містах стає дедалі складніше — через великий попит і ціни зростають. Мені терміново знадобилася квартира в Івано-Франківську. Як виявилось, щоб орендувати квартиру навіть у невеликому місті, треба пройти кілька кіл пекла.

Мій переїзд зі Льво­ва до Франківська був пов’язаний з терміно­вою зміною роботи. На пошук квартири я мала лише два тиж­ні і скромний бюджет. За кварти­ру з нормальними умовами була готова платити до 4 500 гривень на місяць. Оскільки шукала жит­ло дистанційно, ще перебуваю­чи у Львові, на оглядини майбут­ніх квадратних метрів мала лише чотири дні вихідних.

Почала свій пошук на сайтах оголошень. Переглянувши усі на­явні пропозиції, обрала кілька­десят варіантів і почала обдзво­нювати. Більшість оголошень про оренду житла на популярних сайтах залишають посередни­ки. Гроші за свої послуги ріелто­ри беруть з квартирантів. У кож­ному місті діє своя «такса» на такі послуги. Наприклад, у Києві до­помога ріелтора обійдеться у 50 відсотків місячної оренди квар­тири, у Львові і Франківську посе­редники беруть усі 100 відсотків.

На моє здивування, більшість власників квартир були не в за­хваті від потенційної орендарки — молодої дівчини. Мовляв, во­дитиму хлопців чи влаштовува­тиму дівочі гуляння. Отже, дехто мені одразу відмовив. Але інші погодились влаштувати огляди­ни квартири, при цьому попере­дивши, що охочих на їхню квар­тиру багато, тому зі мною на огляд прийдуть ще кілька потен­ційних клієнтів.

Ціни на орендоване житло у Франківську не надто відрізня­ються від львівських. А от умови проживання цим цінам, м’яко ка­жучи, не відповідають. Більшість квартир, які я оглянула, стандарт­ні — мебльована спальня, малень­ка кухня, ще менша ванна. Нічо­го зайвого. Розташовані — 15−20 хвилин до центру. Коштують — від 3 800 до 4 000 гривень. Мою увагу привернула квартира за 4 тисячі гривень, яку здавали у близькому центрі. На фото — просторе жит­ло, після ремонту, з усім необхід­ним. Здавати цю квартиру мені не хотіли, казали, що віддають перевагу орендарям-чоловікам. Після тривалих умовлянь ріелтор все ж погодився її показати. Але попередив, що з квартири лише вчора виїхали мешканці, тож там «незначний безлад».

Те, що чекало мене за две­рима, ніяк не відповідало сло­вам «незначний безлад». Квар­тира лише віддалено нагадувала фотографії, які я бачила в оголо­шенні. Гарячої води немає, бой­лера теж, унітаз старий і знище­ний. «Світла, простора спальня» виявилась прокуреною кімнатою на 12 «квадратів». Там не було ні ліжка, ні бодай тумбочки. Сюрп­риз чекав на кухні: коли я зазир­нула в одну з шаф, звідти вибіг тарган. «Цей співмешканець теж скидатиметься за комунальні по­слуги?» — жартую. Ріелтор мого жарту не оцінив і суворо поціка­вився, чи визначилась я. На моє запитання, чому така невідпо­відність між обіцяним і реальним станом речей, почула, що «квар­тиру фотографували перед тим, як здавати вперше, а це було чо­тири роки тому». «Чому ж тоді не попередили про це?» — знову ці­кавлюся. У відповідь ріелтор тяж­ко зітхнув і ображено заявив, що дарма згаяв свій час, а мене на­звав «вибагливою панянкою, яка не знає, чого хоче».

Зневірившись у свій щасливий переїзд зі Львова в Івано-Фран­ківськ, звернулась до знайомого екс-ріелтора з Києва Віталія. Той дав кілька слушних порад.

«Оскільки оренда відбуваєть­ся здебільшого у приватному по­рядку — безпосередньо між орен­додавцями та орендарями без залучення юристів та будь-яких наглядових органів, не дивно, що ця сфера, як і будь-який чор­ний ринок, залишається сприят­ливим полем для афер та махі­націй. Під час пошуку квартири варто звернути увагу на те, чи є власний лічильник. Інакше є ри­зик, що взимку доведеться пере­плачувати за комунальні послуги. Якщо таки знайшли омріяне гніз­дечко для оренди і перевірили, що його власник не шахрай, ще раз уточніть усі умови перед тим, як підписати договір. А сам до­говір уважно читайте, бо там мо­жуть бути закладені «міни», — на­голосив ріелтор.

Насправді ж шахрайські схеми можна легко вирахувати, розпо­відає Віталій. Адже одні й ті ж ма­хінації відбуваються щороку. Пер­ше, що має насторожити, — ціна. «Якщо бачите в одному й тому ж будинку квартири, схожі за ме­тражем, з наявністю в кварти­рі всього необхідного для про­живання, але зовсім різні ціни — це шахрайство, — каже ріелтор. — Інша схема — квартири-мерт­ві душі. Фотографії скопійовані з реальної квартири, до якої шах­рай не має жодного стосунку. Як правило, ціни на таку «ліву» квар­тиру будуть дещо занижені, щоб клієнт клюнув.

Якщо зняти квартиру потріб­но терміново, краще звертати­ся у відоме агентство нерухомос­ті, яке давно на ринку. У такого агентства велика база з пропо­зиціями. Плюс співпраця з агент­ством — надійніша, ніж з ріелтора­ми-одинаками".

За кілька днів я вже заноси­ла речі у свою нову орендовану двокімнатну квартиру. Перш ніж знайти квартиру, в яку врешті-решт заселилась, перегляну­ла близько сотні оголошень. Двокімнатну квартиру непода­лік центру знайшла через аген­цію нерухомості. За свої послу­ги агенція взяла повну місячну вартість квартири — 3500 гри­вень. За комунальні послуги плачу ще близько тисячі гри­вень. У моїй новій квартирі є все необхідне — ліжко, шафи, об­ладнана кухня, зручна ванна. Інтер’єр у сучасному мінімаліс­тичному стилі. Будинок старий і дещо холодний. Поруч великий цілодобовий супермаркет, ап­тека та зупинка громадського транспорту. Власник квартири виявився приємним, комуніка­бельним, але недовірливим чо­ловіком. Кілька разів цікавився метою переїзду до Франківська, наявністю тварин і шкідливих звичок. Навіть знайшов мене у соцмережі, очевидно, щоб ді­знатися більше про нову квар­тирантку.