Передплата 2024 «Добрий господар»

«Усміхайся і роздягайся – заробиш більше»

Журналістці «ВЗ» запропонували роботу веб-моделі.

Днями я поверталася з роботи додому. У центрі Львова молода дівчина “всунула” мені в руки візитівку. Взяла, але уваги не звернула і поклала у кишеню. Вже у транспорті знову натрапила на візитку у кишені. На клаптику картону фото дівчини за ноутбуком і великими літерами — робота webmodels. Зарплату обіцяють непогану — від 1100 гривень за тиждень з вільним графіком роботи та офіційним працевлаштуванням… Вирішила розібратися, що це за високооплачувана робота “веб-моделі”.

Про роботу веб-моделі раніше чула від знайомих. «Модель» повинна заходити у певний час в мережу і «спілкуватися» з чоловіками-іноземцями за допомогою веб-камери у комп’ютері. І отримувати за це відсотки від зароблених за час спілкування грошей. Головне — побудувати діалог з відвідувачами. Основна мета — якнайдовше утримувати їх у своєму чаті. Можна обговорювати будь-які теми, обмежень практично немає. Але, як з’ясувала, заробляють гроші не лише розмовами...

Набираю номер, вказаний на візитівці. Дівчина у телефонній слухавці сухо каже, що треба заповнити анкету на сайті, і мене запросять на співбесіду. Пояснюю, що доступу до Інтернету зараз не маю, тому прошу пояснити мені принципи роботи телефоном. Жіночий голос неохоче каже: “Більша частина заробітків моделі формується за рахунок відвідувачів. Зарплата від $560 у місяць (середня — $1200). Стабільні щотижневі виплати, цілодобовий онлайн-доступ до особистої фінансової інформації, гнучка система преміювання, система бонусів і премій”. З розмови розумію, що веб-модель — це дівчина, яка на камеру демонструє всі свої «принади» або веде з клієнтом діалоги еротичного характеру. Зауважую, що робота чимось нагадує вид проституції. “У такому випадку це така ж проституція, як, наприклад, балет або танець живота. Згадайте про перукарні, спа-салони або модні бутики — все це послуги, за які ви платите і отримуєте від цього задоволення. Вебкам-студія — це той же театр, і моделі у ньому — актриси, що дарують радість спілкування через веб-камеру тим, хто заплатив за вхід у “приват”. Голос у дівчини стає непривітним та агресивним...

Зрозуміло, одразу про роздягання під час “співбесіди” ніхто не говорить. Для початку розповідають про роботу від модельного агентства, звичайне спілкування... Такий вид інтернет-бізнесу поширений на теренах України вже кілька років. Стрімко набирає обертів та з’являється чи не в кожному мегаполісі країни. Інтернет-проституція, або, як її красиво називають, вебкам-бізнес, або ж робота вебкам-моделлю, — насправді одна з галузей української підпільної порноіндустрії. До того ж галузь розвинена: є свої схеми, правила, сленг і навіть посібники про те, як поводитися з «мемами» (так вебкам-моделі називають своїх клієнтів).

Мені вдалося знайти дівчину, яка кілька місяців працювала веб-моделлю у Києві. Олеся — студентка одного зі столичних вишів. Говорить про свій досвід неохоче. Пояснює, що боїться осуду знайомих та батьків. Минулого літа дівчина вирішила трохи підзаробити. «На одному із сайтів побачила оголошення — потрібні моделі. Зателефонувала. Мені наобіцяли золоті гори і запросили на співбесіду. Коли прийшла на «місце» — це виявилося звичайною квартирою, у якій, крім мене, були ще дві дівчинки. Дуже приблизно мені пояснили суть роботи. Я зрозуміла, що потрібно спілкуватися з чоловіками з різних країн і намагатися утримати їх у приватному спілкуванні якомога більше часу. Мене зареєстрували на спеціальному іноземному сайті. На «випробувальний» термін дали три дні по вісім робочих годин на день. Від безвиході я погодилась. Пригадую свій перший «робочий» день, коли милувалася собою в камері ноутбука, ще абсолютно не розуміючи бажань іноземних чоловіків. Просто розмовляла з ними про погоду, новини. Одна з “колег” підказала: “Усміхайся і роздягайся — заробиш більше”. За кілька днів почала танцювати перед клієнтами у білизні, радуючи їх своїм молодим тілом. Тоді мій “приват” тривав 5 хвилин, згодом — 2-3 години. “Приват” — це платне спілкування з чоловіком тет-а-тет, під час якого він озвучує дівчині свої бажання. Поняття «аморально» було присутнє в моїй голові постійно. Я виросла у повноцінній хорошій сім’ї. І така робота видавалася мені бридкою. Клієнт міг попросити роздягнутися повністю чи стати у непристойну позу. Перший раз начальство заплатило мені відразу і багато. Це робиться для того, аби модель не втекла і все-таки погодилася працювати. У мене тоді були проблеми з фінансами. Але згодом виплати були із затримкою, а грошей приходило вдвічі менше, ніж обіцяли», — розповідає Олеся.

За словами дівчини, у цій професії є три основні напрями роботи: еротичний чат (потрібно у спідній білизні говорити з клієнтом про секс), позування (потрібно ставати в еротичні пози перед камерою в білизні або без неї), секс-імітація (це найдорожчий вид послуг — треба зображати секс з клієнтом, він сам диктує тобі, що робити перед камерою).

Олеся розповідає, що на сайті є різні категорії — від friends, де роздягатися взагалі заборонено, і до adult, де це робити необхідно. “Відвідувачі сайту не мають можливості контактувати з моделлю будь-яким іншим способом, крім сайту, а це означає, що вони змушені постійно платити за це спілкування, навіть звичайне. Навіщо їм це? Хтось закохується в модель, хтось знайшов у ній хорошого друга, якого так не вистачає в реальному житті, інші потребують чуйного психоаналітика. Працюють моделі позмінно. Ранкова зміна триває з 7 до 13 години, вечірня — з 15 до 22 години, і нічна — з 22 до 5-6 години ранку. Графік складаєш за власним бажанням. Але мусиш “відпрацювати” 20 робочих днів на місяць. На сайтах не використовують справжні імена, все спілкування відбувається під нікнеймами (псевдо). Система влаштована таким чином, що відвідувач не може дізнатися про персональні або контактні дані моделі. Працювала в основному на іноземців з Америки, Африки. Країни СНД блокуються системою автоматично, а це значить, що зайти до моделі в чат хтось зі знайомих не може”, — зауважує колишня веб-модель.

Ресурси, на яких зареєстровані вебкам-студії, розміщені на серверних майданчиках іноземних держав. Таких, як Нідерланди, Португалія, США, де немає відповідальності за розповсюдження порнопродукції. За українським же законодавством особи, які вербують дівчат в онлайн-студії і складають договори з сайтами, орендують приміщення, залучаються до відповідальності за ст. 301 і 302 КК — «Поширення порнографії» і «Утримання місця розпусти». За це законом передбачено до семи років позбавлення волі. За статтею 301-ю можуть бути залучені і онлайн-моделі, якщо буде доведено, що при виконанні побажань клієнтів за грошову винагороду вони поширювали через Інтернет порнографію. Таким загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Такий підробіток не для мене. Вирішила не наражатися на небезпеку і не порушувати закон. Але візитівку зберегла. Віднесу її у поліцію. Думаю, їм буде цікаво “сходити на співбесіду”. Бажано взяти з собою кайданки та Кримінальний кодекс...

Схожі новини