«Розпутниця», сосна-п’яниця та джинсове дерево ростуть у Нікітському ботанічному саду
Досі думаєте, що «Дванадцять місяців» – лише казка? Не були ви, значить, у Нікітському ботанічному саду. Саме там зелено цілий рік, посеред зими пахне квітами, а троянди квітнуть 1 січня...Чудеса «нікіти» бачила на власні очі кореспондент «ВЗ».
«Можна БУДЕ підписати фото: я на екзотичному відпочинку», — подумала, клацнувши фотоапаратом рядочок пальм у ніжних обіймах вечірнього сонця. Кінець лютого, у рідному Львові, як повідомляє Гідрометцентр, сніжить. Та що у Львові! За кількадесят кілометрів, у Білогірському районі Криму, я замерзла як цуцик. А тут, поблизу Ялти, — рай...
«Cад у 1812 році заснував відомий біо-лог Христіан Стевен, — розповідає екскурсовод. — Завдяки міцним контактам з ботанічними закладами Європи, Азії та Америки вдалося зібрати потужну колекцію рослин унікальних рослин».
Заходимо у зарості бамбуку. Ця величезна трава, висота якої може сягати 12 метрів, чудово почувається на Південному узбережжі Криму. Росте швидко, до 2 сантиметрів на день, а в Китаї «жене» по півметра на добу. Там навіть вид страти існував особливий. Людину прив’язували, під нею сіяли бамбук, і невдовзі гостра рослина проколювала людину. «Бамбуковий ліс» у Нікітському саду виявився не лісом, а однією родиною зі спільним кореневищем.
«Розпутниця» хоч гола, але гарна...
Трохи ДАЛІ до моря хилиться сосна-п’яниця, красується «кримська розпутниця» та модне джинсове дерево. За всім цим «неподобством» із висоти століть спостерігає 1300-літнє фісташкове дерево, 700-літня маслина європейська (маслинове дерево), 500-літнє крокодиляче дерево і такого ж віку тис.
«П’яницею називається сосна, яка не росте рівно, постійно «падає», — говорить екскурсовод. — А безсоромницею у нас є суничник дрібноплодний. Протягом усього року — надзвичайно гарне дерево: гілочки граційно вигнуті, округлі форми крони, рожеве забарвлення стовбура, особливо воно гарне взимку — оранжево-рожеве чи рожево-фіолетове. Але у літню спеку кора тріскає і спадає. Дерево засмагає на сонці «голяка».
Зелені «шевелюрки» юки оточують скульптурку хлопчика, який витягує із ноги скалку. Це — символ: листочки рослини гострі на кінчиках. Взагалі, юка — рослина корисна, саме з її волокон роб-лять справжні джинси. Кажуть, штани з юки настільки міцні, що їх можна передавати у спадок. І сьогодні можна купити такі джинси, але коштують вони 1000 доларів...
Найвеличнішими мешканцями саду є, напевно, секвої. Їх ще називають мамонтовим деревом, бо живуть тисячі років. Можуть сягати 100 метрів заввишки, а мати стовбур окружністю близько 30 метрів. В Америці є дерева-ветерани, які росли на дорозі майбутніх автомобільних шляхів. Щоб не пиляти дідуся, в них зробили тунелі. І машини їздять, і деревам хоч би що... Секвоя — настільки велична, що скидає не листя, а цілі гілки. Старе дерево лисіє повністю, залишається лише довжелезний, товстезний голий стовбур.
Розкішний морський краєвид відкривається біля старезного дуба. Щоб не трухлявів, йому поставили величезні пломби. Кажуть, цього дуба бачив ще Олександр Пушкін під час перебування у Криму. Можливо, саме він є прототипом легендарного «У лукоморья дуб зеленый»...
Тут ростуть лаври-модники
Сад має чималу колекцію лаврів. Є тут і лаври-модники з оригінальними стрижками, красуються при вході, і «розкудлані дерева», що сховалися у гущі парку. Лавр росте повільно, тому підтстригати їх — вдячна справа, «фризура» триматиметься довго. З цієї рослини тут навіть зробили лабіринт, в якому, кажуть, дуже легко заблукати. До речі, лаврові листочки для супу можна збирати лише взимку, свіжі, м’які — несмачні, і навіть можуть спричинити розлад шлунка.
Цікаву БІОГРАФІЮ має й мешканець саду — італійський кедр. Те, що ми звикли називати кедром та ще й їсти його горішки, — звичайна сосна з шишками. Справжніх кедрових горішків ніхто не їсть. Підміні понять завдячуємо Петру I. Він будував флот. У Європі для цього використовували італійський кедр. У Росії таке дерево не росте, тому вирішили використати сибірську сосну. «Охрестили» її кедром...
Із цієї юки «шиють» справжні джинси...
Прикраса саду — троянди. У тутешній колекції близько 2 тисяч сортів. І квітнуть навіть на Новий рік. На жаль, нашим спраглим сонця і квітів очам не вдалося помилуватися зимовим дивом. Зробивши новорічний подарунок, трояндочки «пішли» у короткочасну відпустку...
За організацію прес-туру дякуємо Туристичному прес-клубу України та Міністерству курортів і туризму Криму.
