У старому Таллінні є де молоді погуляти...

Таллінн, Естонія

Tere (привіт) — перше слово, яке чую на виході з автобуса Одеса-Таллінн. До Естонії ми поїхали разом із подругою за волонтерською програмою. Перші враження від Таллінна розвіюють стеоретипи про естонців як замкнутих, неконтактних людей. Естонська парочка, що володіє російською мовою, пояснює нам дорогу до найближчого хостелу, розповідає про тарифи таксистів і навіть ділиться своїми номерами телефонів. Хлопець на «рецепції» в хостелі, тримаючи в руках мій закордонний паспорт, з захопленням вигукує Wow, Ukraine! і запрошує у вечірній тур пабами старого Таллінна. У хостелі нас «озброїли» усім необхідним: картою з «точками» дешевих місць харчування, ринків, позначками культурних пам’яток, путівником і навіть... товаришами по прогулянці.

Невдовзі громадський транспорт буде... безплатним

У столиці Естонії найдешевша ночівля — 10-13 євро, повноцінний обід (включаючи десерт) — 5-7 євро, проїзд у громадському транспорті (трамваї, автобусі) — 1,60 євро. Це все при зарплатні 500-800 євро на місяць. Містяни розповіли мені, що з 2013 року влада планує скасувати плату за проїзд у громадському транспорті Таллінна.

Вирушаємо вивчати вулиці міста, що славиться запахом моря та солодким присмаком лікеру. Ринкова площа у Талліні — стіни з «лялькових» різнобарвних будиночків, маленькі копії яких можна придбати у сувенірній крамниці, хор британських музикантів, ярмарок національного вбрання. Щодня ми проходили через площу, і щодня там змінювалися «декорації»: джаз-концерт, танець-імпровізація, розважально-пізнавальні заходи. «Намотував» круги Ратушною площею молодик з табличкою в руках I need money for beer (мені потрібні гроші на пиво). Чесно зізнався!

Хочеш престижну роботу? Вчи естонську!

Близько 60% естонців, з якими мені довелося контактувати, з народження розмовляють російською. Офіційна мова Естонії — естонська, тому, аби вступити до університету або знайти високооплачувану роботу, потрібно володіти державною мовою. Відповідно, носії російської мови можуть працювати в Естонії здебільшого на робітничих професіях, у сфері обслуговування.

На вулицях Таллінна я спочатку почувалася некомфортно, не знала, чи зручно звертатися російською мовою до місцевих. Вирішила з усіма розпочинати розмову англійською. Це виявився найкращий спосіб підтримати розмову, англійську мову там знають. Інколи співрозмовники, бачачи мою слов’янську зовнішність, переходили на російську. Кілька разів пробувала заговорити російською з місцевими естонцями — одразу відчула негативне ставлення. Ці люди воліли спілкуватися англійською.

Ходили ми з подругою і в декілька “тусовочних” місць. Як це не дивно, естонські хлопці спілкуються між собою досить темпераментно. А от до “чужих” дівчат особливо не залицяються. Спілкувалася з ними англійською мовою, хлопці поводилися дуже інтелігентно. Так нахабно не приставали, як це іноді можуть робити наші українці...

Кожен провулок має власне обличчя

Краса Таллінна — у великій кількості церков, костелів та маленьких музеїв. Собор Олександра Невського — найбільший, найяскравіший приклад православної сакральної архітектури в Таллінні. У старій частині міста розташована одна з найстаріших аптек Європи, яка працює досі. Про неї є згадка у хроніці 1422 року. Чудовий приклад архітектури бароко ми побачили в парку Кадріорг. Міні-палац з двориком сьогодні є музеєм зарубіжного мистецтва.

Таллінн — ласий шматок для любителів історії та легенд. Тут кожен провулок має власне обличчя. Заходили ми в стару частину міста й виходили звідти через дві вежі — Вірські ворота. Віру — центральна вулиця старого Таллінна, де сконцентровані кафе, паби, ресторанчики, що створюють теплу, затишну атмосферу. Столиця Естонії складається із Нижнього міста і Toompea (Вишгорода). Зараз у Таллінні близько 420 тисяч жителів, майже вдвічі менше, ніж у Львові. З Вишгорода видно усе місто як на долоні.

Традиційна естонська їжа майже не відрізняється від української. У кафешці на кшталт львівської «Пузатої хати» — гречка, рис, картопля, м’ясні вироби та запіканки, солодощі (сирник, фруктовий пиріг). Вечеря у закладі на «середню кишеню» обійдеться у 5-6 євро на одну особу.

Крики чайок та бакланів — звична річ навіть у «серці» столиці. У місті п’ять громадських пляжів, вони розташовані приблизно за 15 хвилин ходу від старої частини Таллінна. Купатися в прохолодному Балтійському морі можна лише в середині липня. Зазвичай мешканці воліють засмагати. Найстаріший пляж Піріта славиться чудовим краєвидом на центр міста та Фінську затоку. Звідси відчалюють пороми до Фінляндії і Швеції.

...Скуштувавши лікер Vana Tallinn («Старий Таллінн») з молоком, відчуваю, що побувала в Естонії. Єдина незручність — доводиться постійно носити з собою теплий светр. Погода у Таллінні не така «солодка», як знаменитий лікер...