«Манафорт отримував в Україні понад два мільйони доларів на місяць»

Чим аукнеться американська справа проти скандального політтехнолога його українським «роботодавцям»?

Ахметов називав Манафорта своїм другом. А що заспіває, коли американський «френд» заговорить про схеми з «відпирання» іміджу Януковича і Ко на Заході й отримані за це гонорари?
Ахметов називав Манафорта своїм другом. А що заспіває, коли американський «френд» заговорить про схеми з «відпирання» іміджу Януковича і Ко на Заході й отримані за це гонорари?

За 40 років на лобістсько-політтехнологічному фронті Пол Манафорт заробив собі не лише ім’я, а й гонорари, які вимірювалися захмарними сумами. Навіть із плямами на репутації (після співпраці з диктаторами і політиками зі сумнівною репутацією) примудрявся залишатися у світовому топі найзатребуваніших та найбільш високооплачуваних політтехнологів. Поки жадність фраєра не згубила. З таким списком звинувачень, які Манафорту висунули у США, ні мільярдерські статки, ні вхожість в Овальний кабінет не допоможуть. Екс-головному штабісту Дональда Трампа (посаду Манафорту довелося залишити після того, як набула розголосу справа про його «амбарні» гонорари від Партії регіонів) загрожує до 80 років за ґратами. Із такими перспективами втрачати нічого (судячи з того, що сам здався ФБР, залізних доказів у справі достатньо). Якщо Манафорт піде на співпрацю зі слідством, може спливти багато цікавого. І про діяльність в Україні теж. Для кого справа Манафорта може стати пороховою бочкою – у розмові з політтехнологом Андрієм Золотарьовим.

– Те, що починалося як справа про вплив Росії на американські вибори, плавно перейшло в інший вимір. Йдеться про незаконне лобіювання діяльності окремих українських політиків компанією Манафорта, – каже експерт. – До штабу Януковича Манафорта привів Ринат Ахметов. Кілька років Манафорт був головним стратегічним радником Януковича. Його офіс розміщувався у центрі Києва – на Михайлівській. В офісі Партії регіонів на Липській він нечасто з’являвся. Але його вплив був значним. Є інформація, що саме Манафорт продав ідею євроасоціації як підґрунтя для виборчої кампанії Януковича на другий термін.

– Манафорту приписують й іншу риторику, яку активно використовували Янукович і «регіонали», – про утиски в Україні «русскоязичного насєлєнія»…

– Американські політтехнологи, як і російські, потужно працюють на сегментацію населення. Питання російської мови входило до набору месиджів, які пропонував Манафорт. Він займався змістовним наповненням політики Партії регіонів та Януковича: кому і як мали бути адресовані відповідні месиджі. А вже рутинною справою (в який спосіб ці месиджі донести) займався штаб «Регіонів» на Липській й офіс Клюєва, в який входило чимало експертів, котрі працюють на нинішню владу. За свою роботу Манафорт отримував солідні гонорари – понад два мільйони доларів на місяць.

– Тобто суми, які прозвучали із прив’язкою до «амбарної книги» Партії регіонів, – лише маленька частка українських заробітків Манафорта (за підтвердженою НАБУ інформацією, у період 2007−2012 років прізвище Манафорта згадується у «чорній бухгалтерії» ПР 22 рази; загальна сума виплат – 12,7 мільйона доларів)?

– Так. Але у «лобістській справі» Манафорта найцікавіше не гонорари, а можливий розвиток. Якщо у США візьмуться розкручувати те, як пан Манафорт мав просувати позитивний імідж Ахметова й Януковича у Сполучених Штатах, що для цього робив і як це стикується з американським законодавством, можемо почути багато цікавого.

– Схоже, з відмиванням іміджу Ахметова справи йшли кепсько, якщо, навіть маючи бізнес-активи у США, олігарх роками не міг отримати американську візу?

– У певних кроках Манафорт був ефективним радником для Януковича і «регіоналів». Напередодні Майдану рейтинг Януковича був близько 30 відсотків. Це результат, якому президент Порошенко на сьогодні може лише позаздрити. Манафорт знав і робив свою справу непогано. Але у Сполучених Штатах його можливості щодо лобіювання інтересів Януковича й Ахметова виявилися обмеженими.

– Крім Ахметова, з прив’язкою до Манафорта звучать прізвища Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа (за інформацією нардепа Сергія Лещенка, Манафорт «допомагав вийти сухим із води Фірташу, якого заарештували в Австрії за ордером США, де він перебуває під слідством за хабарництво»). Наскільки одкровення політтехнолога можуть вдарити по цих персонажах? Чи не обернеться розслідування справи Манафорта тим, що Фірташу можуть висунути нові звинувачення у США і домогтися його екстрадиції з Австрії?

– У Фірташа і так позиції хиткі. І кроку з Відня ступити не може. Щодо його екстрадиції не впевнений. Але питання до нього можуть виникнути, що може добряче вдарити і по Льовочкіну.

– У пресі пройшла інформація про те, що Ахметову Манафорта порадив близький до Путіна російський мільярдер Дерипаска. Чи не наштовхує це на підозри, що Манафорта приставили ляльководом до Януковича з подачі Кремля?

– Це версія з розряду конспірології. Розмови про ляльковода – перебільшення. Швидше інше визначення напрошується – агент впливу.

– Агент, звісно ж, не за «дякую». За «правильні настанови» для Януковича і Партії регіонів Манафорт міг отримувати і російські гонорари?

– Не думаю, що йдеться про гроші. Там інша бухгалтерія: послуга за послугу.

– Зізнання Манафорта можуть не лише пролити світло на його «роботодавців», а й «засвітити» політиків й організації в Україні, які фінансувалися з російських грошей?

– Навряд чи. Якщо у Манафорта і була якась інформація, то лише «зі слів». Цікавим може бути інший момент. В Україні до послуг американців вдаються зі середини 90-х. Правоохоронні органи США можуть виявити цікавість і до інших політичних консультантів, які працювали в Україні.

– Враховуючи, що навряд чи усі гонорари вони отримували з «білої каси», можна очікувати чергових «амбарних» скандалів в Україні?

– Така ймовірність є. Наприклад, Юлія Тимошенко певний час користувалася послугами американських радників. Із нею працював і відомий російський політтехнолог Олексій Ситников, який «засвітився» у виборчому штабі Собчак. Зі Собчак щось не пішло, і, пропрацювавши тиждень, Ситников пішов зі штабу.

– Багатьох дивує, що з прив’язкою до Манафорта не засвітилося прізвище Медведчука. Невже контактів не було?

– Манафорт із Медведчуком не працював. Як поставився б до такої співпраці Ахметов, в якого не склалися стосунки з Медведчуком? Відповідь очевидна.

– Озвучені влітку заяви очільника САП Назара Холодницького, який назвав історію про причетність Манафорта до «амбарних» виплат Партії регіонів піар-випадом, виглядали як спроба поспішно «відбілити» Манафорта. Очевидно, це не було самодіяльністю Холодницького. Як тепер САП викручуватиметься із незручної ситуації?

– Враховуючи комунікації Холодницького з Банковою, його, схоже, використовували для таких заяв із розрахунком пом’якшити стосунки Києва з Трампом. Трамп нічого не забув і не пробачив. Він добре пам’ятає, як певні кола в Україні недалекоглядно дозволяли собі випади на його адресу під час президентської кампанії у США… Чи змінить САП свою риторику щодо Манафорта? Думаю, Холодницький вдаватиме, що нічого не було, що його заяви вже забули.

– Керівник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявляв, що за два останні роки американській стороні було адресовано сім запитів із проханням допомогти в організації допиту Манафорта як свідка у справах, в яких він фігурує в Україні (Йдеться, зокрема, про справу екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича. Його звинувачують у розтраті 8,5 мільйона гривень, виплачених американській юридичній фірмі за підготовку звіту із висновками, що кримінальна справа проти Тимошенко не була політичним переслідуванням. До «відпирання» у такий спосіб іміджу Януковича на Заході доклався і Манафорт). Але жодної відповіді не дочекалися. Чи варто розраховувати на те, що розслідування справи Манафорта активізує співпрацю відповідних органів США з українською стороною?

– Відсутність реакції на українські запити, вочевидь, була продиктована тим, що у США добре розуміють: Манафорт, як розумна людина, майже не залишив слідів. Та й в українських правоохоронних органів, які у своїх діях часто керуються політичною доцільністю, не найкращий імідж на Заході. Допомагати їм у створенні політичних шоу – це не для Сполучених Штатів. Думаю, зі справою Манафорта нічого не зміниться. Її вестимуть у США, не прив’язуючись до питань, які є до Манафорта в українських правоохоронців.

– Чи можуть зізнання Манафорта прояснити подробиці у справі про держзраду Януковича? Враховуючи, що Манафорт співпрацював із «легітимним» ледь не до його втечі з України, чи можна припускати причетність американського політтехнолога до трагічних сценаріїв, задіяних під час Революції гідності (Західні ЗМІ повідомляли про зламану хакерами переписку доньок Манафорта. «Не обманюй себе, гроші, які у нас, – це криваві гроші», – цей запис журналісти видання The Independent подавали як припущення про підозри Андреа Манафорт у причетності батька до кривавих подій на Майдані. The New York Daily News писало, що в іншому листі Андреа запитувала сестру: «Чи знаєш ти, чия стратегія була причиною того, щоб відправити цих людей і змусити їх убивати?»)?

– На початковому етапі про це можна було казати. Але у січні-лютому 2014-го вплив Манафорта стрімко впав. Янукович замкнувся на вузькому колі зі свого оточення, куди поради ззовні не проникали. Та й Манафорта в Києві під час подій на Майдані не було.

– Чи не призведе справа Манафорта до розшарування «Опоблоку» і відмежування від нього тих, хто не хоче бруднитися прив’язкою до «амбарного скандалу»?

– Загроза для «Опозиційного блоку» є. Потужний удар, яким подробиці у справі Манафорта можуть обернутися, зокрема, для Льовочкіна, може призвести до центробіжних тенденцій серед «опоблоківців».

Фото «УП».