Зимові травми. Як їх уникнути?

У такі дні кількість постраждалих у приймальних відділеннях та травмпунктах збільшується у два-три рази. Багато в чому виною тому короткий світловий день, ожеледиця, слизьке взуття та катання з гірок на тюбінгах. З настанням холодів ще раз нагадаємо, як уникнути зимових травм.

Зручне взуття та ковзна хода

Різкі перепади температури вдень і вночі спри­яють утворенню на дорогах, тротуарах, сходах під'їздів ожеледиці, а отже, ризик послизнутися та отримати травму збіль­шується у рази. Тому взуття слід вибирати зручне, на низькому квадратному підборі з рифленою підошвою (найкраще — м’яка гумова підошва).

Важливо бути обережним і змінюва­ти ходу. Йти не прямим широким кроком, а ніби ковзаючи. Чим менший крок, тим нижчий шанс отримати травму. Йти слід не поспішаючи, повільно та спокійно. Не­обхідно також правильно підбирати сумку та речі, які несете. На плечі сумку носити небажано, бо змінюється центр рівноваги.

Дуже акуратними слід бути літнім лю­дям. Не варто зайвий раз у ожеледицю виходити з дому. Через вікові зміни (збіль­шується крихкість кісток і знижується еластичність зв’язкового апарату) навіть незначне падіння може закінчитися тяж­кою травмою, яка потребуватиме хірургіч­ного втручання.

Якщо все ж таки не вдалося утримати рівновагу і падіння неминуче, необхід­но спробувати згрупуватися (так можна зменшити силу удару) і впасти на бік. Не можна приземлятись на прямі руки. Ноги краще трохи зігнути, а м’язи напружити. У такому разі пошкодження будуть мінімаль­ними.

Що робити, якщо впали?

Не варто різко схоплюватися, спиратися на пошко­джену кінцівку або рухати нею, намагати­ся самостійно вправити її. Постраждалу кінцівку бажано іммобілізувати (знерухо­мити) підручними засобами, щоб, напри­клад, у разі перелому не було зміщення. І викликати «швидку» медичну допомогу.

Якщо сталася травма, не варто само­стійно їхати до найближчої лікарні. Не скрізь є травмпункти. Краще зателефо­нувати 103, де зорієнтують, куди краще звернутися.

Небезпечні зимові розваги

Катан­ня з гірок на тюбінгах — небезпечне захо­плення дітей, а нерідко й дорослих. Тюбінг значно небезпечніший за звичайні санки. На санчатах можна загальмувати ногами, згрупуватися і у разі потреби перевернути їх. Тюбінг — некерований, може розвивати більшу швидкість. Діти та дорослі зазви­чай катаються у не обладнаних для цього місцях. До речі, найчастіше травмуються діти саме зі стихійних гірок. Дорослим не варто відпускати саму дитину кататися на тюбінгу, слід супроводжувати її, дослідити місцевість, а іноді й першим самому про­їхати, щоб побачити «підводне каміння» гірки. Серед пошкоджень, які можна отри­мати під час катання на тюбінгу, — травми голови, переломи кінцівок, у тому числі відкриті.

Популярна зимова розвага — катання на ковзанах — також таїть небезпеку. Зазви­чай травми, які отримують під час катан­ня, серйозні, оскільки людина не встигає згрупуватися. Внаслідок — тяжкі травми опорно-рухового апарату, струс мозку. Погіршити ситуацію і навіть призвести до сумних наслідків може катання на ковза­нах на водоймах, коли крига ще досить крихка.

Ще один момент — дорожньо-тран­спортні пригоди. Світловий день короткий, тому вранці та ввечері, коли ще активний робочий час, на вулиці темно. Переходячи проїжджу частину, багато хто йде в капю­шоні і в навушниках, а значить, може не побачити і не почути машину, що наближа­ється, або сигнал транспортного засобу.