Потрібна тероборона проти паліїв трави

Палії сміття, сухої трави стали нашою національною проблемою, їхні злодіяння перетворилися у пандемію. Скільки вже не сказано-написано про те, якої величезної шкоди завдають ці невігласи нашому довкіллю, нашій економіці, нашому здоров’ю, а загалом — нашій національній безпеці, а до них ніяк не доходить. Як горохом об стіну! Досить було минулого вівторка блиснути щедрому сонечку, як з різних околиць почувся сморід від згарищ. «Газди» палили на своїх неприбраних з осені грядках, городах, у садах, у придорожних канавах, на пасовиськах, сінокосах, на дачах. Хизувалися тим, що «наводять порядки»…

Того дня під вечір випало мені їхати у напрямку Стрия, Дрогобича, Трускавця, а потім повертатися до Львова через Меденичі, Щирець, Пустомити. Спостерігав сумну картину: ледь не у кожному населеному пункті палахкотіли вогнища, завісами тягнулися дими, подекуди за селами здіймалися заграви. Чорні хмари серед світлого дня висіли і у передгір’ї Карпат. За повідомленням Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, тієї доби вогнеборці ліквідували 34 пожежі сухої трави та чагарників. Можна не сумніватися: як тільки потепліє, ця сумна статистика зросте у рази…

Що з того, що парламент ухвалив жорсткий закон проти паліїв і по телебаченню час від часу транслюють відповідну соціальну рекламу — закон у нас виконують, як мокре горить, грізні застереження пропускають повз вуха. У суспільстві нема нетерпимості до цього зла, а тому воно кожної весни-осені повторюється. У нас люблять на кухнях обурюватися проти корупціонерів, які десь там десь там у столиці, а про злочинців у себе під боком, які ходять зі смолоскипами і вбивають природу, нищать майно, наше найбільше національне багатство — родючу землю, мовчать. Ще й дивуються: а що тут такого страшного?

Треба визнати: не можуть собі дати ради з паліями наші правоохоронні органи, екологічні інспекції. Результативність їхньої роботи вкрай низька. Скаржаться, що довести в судах провину людини із факелом доволі тяжко. То невже руйнівники і надалі залишатимуться безкарними?

Один із користувачів соцмереж запропонував за кожний факт підпалу сміття і сухої трави на території тієї чи іншої громади найперше штрафувати керівників відділів екології, благоустрою та житлово-комунального господарства, штатна посада яких є у кожному органі місцевого самоврядування. Бо вони, мовляв, не провели роз’яснювальну роботу, не застерегли місцевих громадян від протиправних кроків. Тоді, мовляв, ці начальники «зарухаються» і швидко знайдуть ефективний спосіб боротьби з паліями.
Непогана ідея. Але ж можна не доводити справу до санкцій. Треба не чекати інспекторських перевірок, а місцевим «урядам» негайно створити у кожному селі своєрідні пости охорони довкілля — і поки зелень не приглушила суху траву, пильнувати, щоб ніхто її не підпалив. Такі пости могли би бути виставлені у потенційно небезпечних місцях — край лісів, біля масивів із сухою травою. Добре було би цих «дружинників» озброїти елементарними засобами боротьби з вогнем, а також для патрулювання та фіксації порушень і порушників використати дрони…

Чому б цю справу не доручити загонам територіальної оборони, які на початках великої війни з’явилися ледь не у кожному селі і довели свою ефективність. Будьте певні: знаючи, що в селі діє така принципова варта, псевдогосподарі не наважилися б легковажити з вогнем.

Кожна громада має свою сторінку у соцмережах. Якби там «розпісочили» того чи іншого палія, помістивши його фотографію і наслідки його «прибирання», не знаю, чи знайшлися б ще охочі потрапити на цю «дошку ганьби».

ВАРТО ЗНАТИ:

• 1 тонна тліючого листя рівнозначна 30 кілограмам чадного газу;
• До складу диму від спаленого листя входять шкідливі: пил, оксиди азоту, важкі метали, канцерогенні сполуки бенз (а)піренів та чадний газ;
• Через дим у повітрі можуть виникнути подразнення очей або носової порожнини, труднощі з диханням, кашель та головний біль;
• Забруднене повітря провокує хвороби серцево-судинної системи, збільшує кількість хворих на алергію від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ;
• Викиди у повітря, які утворюються під час спалення опалого листя, у 350 разів шкідливіші за куріння сигарети.
• Під час спалювання листя руйнується ґрунтовий покрив, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми;
• При спалюванні листя чи трави утворюється зола, яка не є добрим добривом. Тож спалювання призводить до збіднення ґрунту;
• На природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, знищує комах і тварин.