Теракт у Луцьку - таки шоу?

Подія, що сталася минулого тижня у Луцьку, потрясла всю Україну: терорист взяв у заручники автобус з людьми. Був озброєний автоматом, мав при собі гранати та вибухівку. Такого за роки Незалежності ще не було… На щастя, для пасажирів злощасного рейсу все закінчилося щасливо, ніхто з них не постраждав, а терорист на ім’я Максим Кривош затриманий. Але щодня з’являється нова інформація про його бандитське минуле та деталі теракту.

Із семінарії — в тюрму

Прізвисько Плохой до Максима «приклеїлося» ще у школі. Був зухвалим та норовливим, не терпів ні образ, ні зауважень. У Луцьку родина мешкала в мікрорайоні ДПЗ. Колишні сусіди досі пам’ятають хлопця, якого остерігалися. Розповідають, батько працював у політехнічному інституті — був порядною інтелігентною людиною, винахідником. Мати — вчителька російської мови, викладала предмет у сільській школі неподалік обласного центру. Коли синові дали перший строк, вона пережила велику ганьбу. Не раз їй у спину летіли докори: «Чого вона може навчити, як виховала сина-злочинця?».

У 16 років Максим вперше серйозно потрапив у поле зору правоохоронців. Тоді його з автоматом затримали на ринку. Надивившись бойовиків, він вирішив стати «героєм». Батько справу зам’яв, спершу влаштував хлопця до себе в навчальний заклад. Але наука не приваблювала сина. Він втік з дому — помандрував в Одесу.

Через якийсь час Максим повернувся і заявив, що хоче стати на шлях виправлення, пізнати Бога. Й невдовзі став учнем духовної семінарії, яка розташовувалася в центрі міста біля Свято-Троїцького кафедрального собору. Саме звідси через кількадесят років Кривош задумає почати свій теракт…

Однокурсники згадують Максима як дуже набожного хлопця на початках навчання. Кажуть, його віра була справжня (чи принаймні так здавалося, бо вмів у цьому переконати). Та вистачило Плохого не на довго. Вже навчаючись в духовному закладі, він став втягуватися в специфічне середовище «блатних», став працювати охоронцем й врешті покинув семінарію. І невдовзі отримав свій перший тюремний строк.

Як бандит, розігрував цілі театральні номери з трюками

Коли син повернувся з місць позбавлення волі, мати не втрачала надії зробити з сина законослухняну людину. Вірила, він визнав свої помилки й більше їх не повторить. Очевидно, жінка мала хороший авторитет, адже на її прохання знайомий, що мав у Луцьку досить відому фірму погодився взяти її сина-зека на роботу. І невдовзі ледь не поплатився за свою доброту.
Виявилося, що Максим й не думав змінюватися. Навпаки, створив банду, яка вже обрала собі жертву для вивудження грошей. І нею був Максимів роботодавець.

Хлопець придумав цілу схему, як добути з чоловіка побільше тисяч. Й організував «наїзд» начебто чеченців з Києва на його фірму. Ті пообіцяли «дах» для бізнесу в обмін на фінансову підтримку. В разі незгоди пригрозили розправою над родиною. Бізнесмен відразу звернувся за порадою до Максима (на що й було розраховано), адже він мав знайомих у злочинних колах, бо не знав, як діяти. І тут розпочалася ціла театральна вистава з трюками та «кров'ю"-томатною пастою розправою! Словом, навели на жертву неймовірного жаху, а Максим вийшов справжнім героєм, який начебто ліквідував бандита. Та, біда, тепер для «залагодження конфлікту» стали з підприємця вимагати ще більшу суму. Коли Максим сказав, що віднесе гроші сам, роботодавець смикнув, у чому річ, й пригрозив звернутися в поліцію. Й банда його більше не зачіпала.

Подібним чином розіграв одного із сільських голів. Та знову Кривоша розкусили.

Постачав повій в іноземні борделі

Кривош шукав себе як злочинець. І видумував нові схеми. Очевидно, вже тоді хотів стати відомим авторитетом. Займався постачанням у закордонні борделі українських дівчат — не пішла справа. Тоді стали грабувати покупців Луцького автомобільного ринку. В той час, щоб купити машину, до обласного центру Волині з’їжджалися звідусіль, навіть зі столиці. І тут запрацювала нова схема. Коли почали реконструкцію залізничного вокзалу у Луцьку, потяг зупинявся по сусідству, у райцентрі Ківерці. Звідти до авторинку понад 10 кілометрів — недорого проїхатися й на таксі. Власне, на це й було розраховано — що люди з великими сумами грошей не будуть чекати приміський автотранспорт. Покупців вже чекав на вокзалі таксист-бандинт. Він розповідав байку про посилені пости ДАІ, які обшукують весь приватний транспорт у зв’язку з вбивством міліціонера, й пропонував їхати в місто в об’їзд. А там знову перед жертвами розігрувалася театральна вистава. На той час банда Кривоша вже мала форму «Беркута» й імітувала обшуки. Гроші забирали, а людей лишали голих-босих в полі… Та саме на цьому злочині бандити попалися й Кривош отримав свій другий тюремний строк.

Для батьків це було велике горе. Вони обоє не дожили до звільнення Максима. Батько помер, кажуть, через горілку. А матір за два місяці до того, як син мав вийти з тюрми, загинула в аварії…

Тримаючи заручників, хвилювався більше, ніж вони

Повернувшись з тюрми. Максим був у відчаї — на чоловіка дуже вплинула смерть мами. Про це навіть є згадка у його книзі «Філософія злочинця», що вийшла у Луцьку друком у 2013-му.

Потім Максим оселився у місті Дубно. Там проживав з дружиною та 15-річним сином. Прославився як волонтер — дбав про псів-безхатьків. Навіть фінансові гранти для них вибивав! Всі казали: собак любить більше, ніж людей. Адже з сусідами не спілкувався, був відлюдькуватий, міг на кохану підняти руку… Але в жодній банді помічений не був. Що привело його до думки здійснити теракт?

«Продовження перфоменсу буде. Скоро», — заявив Максим Кривош на суді, коли йому обирали міру запобіжного заходу. Саме «перфоменсу». Тобто, теракт — це було шоу? І додав, що планував захопити собор, але через карантин від такої думки відмовився.

Сьогодні заручники розповідають все більше деталей про ті 13 годин, які Максим Кривош тримав їх на Театральному майдані в автобусі. Кажуть, стріляв з автомата, спеціально цілячись не в людей. Мовляв, не хотів нікому завдати шкоди. Вимоги висував дивні. Але пасажирів нічим не лякав. Навпаки, просив у них вибачення. Давав м воду та ліки, які мав зі собою. Й сам час від часу пив заспокійливе. Здавалося, сам хвилюється більше, ніж вони. Не був схожий на кіношного терориста, який у напрузі тримає своїх жертв, а радше нагадував «національного героя», який хоче побороти систему…

До речі, є відомості, що Максим Кривош зі собою мав пачки валюти — національної чи іноземної. І коли справа доходила до розв’язки, пропонував людям «на пам'ять» купюри. Більшість запевняє: не брали. Хтось каже, то були сувеніри, хтось — гроші справжні. І вони залишилися розкидані в автобусі. Але офіційно про це немає жодної інформації. Згадали в протоколах лише про 500 гривень, які при собі мав луцький терорист.