Надання Томосу Україні: Що треба знати про події в Стамбулі

5 і 6 січня президент України Петро Порошенко, голова Верховної Ради Андрій Парубій і предстоятель Православної церкви України Епіфаній братимуть участь у церемонії підписання і вручення томосу в Стамбулі. Цьому передував Об’єднавчий собор у Києві, на якому українське духовенство обрало голову новоствореної церкви. Вручення Томосу має завершити отримання незалежності українським православ’ям, передає «Радіо Свобода».

Програмою візиту до Туреччини 5 січня передбачено зустріч президента України Петра Порошенка і голови Верховної Ради Андрія Парубія з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, відвідання Вселенського патріархату та зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм.

Після завершення процедури підписання томосу прозвучать заяви Вселенського патріарха Варфоломія, митрополита Київського і всієї України Епіфанія і президента України Петра Порошенка.

6 січня члени делегації візьмуть участь у церемонії вручення томосу, Божественній Літургії (спільне відправлення Вселенським патріархом Варфоломієм і митрополитом Епіфанієм) та в Церемонії освячення води у затоці «Золотий Ріг».

Початок

«Не віриться, що побачу Вселенського патріарха. Але ще більше не віриться, що побачу Томос про визнання автокефалії Української Православної Церкви», — написав у Facebook 4 січня священик, представник прес-служби Православної церкви України Іван Сидор.

Документ про незалежність української церкви він називає «очікуваним тисячоліттями».

Ще у 2016 році Верховна Рада України ухвалила звернення до архієпископа Константинополя, Вселенського патріарха Варфоломія із закликом надати автокефалію православній церкві в Україні.

Депутати апелювали до того, що у 1686 році Вселенський патріарх Діонісій неправомірно передав Київську митрополію Москві. Хронологію тих подій розповідає проект «Молодь Плюс».

Навесні 2018 року Петро Порошенко відвідав Стамбул, де в районі Фанар розташована резиденція Вселенського патріарха Варфоломія.

«Я, як президент, вирішив звернутися до Вселенського патріарха, його всесвятості, з проханням про надання томосу про Українську помісну автокефальну церкву», — повідомив він тоді на зустрічі з лідерами парламентських фракцій.

Реакція від різних конфесій на цю заяву була діаметрально різна. Якщо в Київському патріархаті Української православної церкви ініціативу підтримали, то Московський патріархат того ж дня заявив, що «немає підстав очікувати визнання Вселенським патріархатом якоїсь іншої церкви, окрім УПЦ (МП)».

Не встигли до річниці

Попри сподівання Порошенка, що Україна отримає томос до 1030-ї річниці Хрещення України-Русі, тобто до 28 липня 2018 року, цього не сталося. Втім, Варфоломій неодноразово заявляв, що планує надати Україні автокефалію.

У серпні західна інформаційна агенція Associated Press повідомила про спроби зламу приватного листування християнського духовенства. Серед мішеней — і Вселенський патріарх.

Влітку до Стамбула з’їздили спочатку представники УПЦ (МП), згодом — і голова Російської православної церкви патріарх Кирило (Гундяєв).

Ці відвідини мали за мету зупинити процес надання томосу Україні, однак досягти цього представникам Московського патріархату не вдалося. Зокрема про це повідомляв і речник УПЦ (КП), архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря.

У вересні стало відомо, що Вселенський патріарх призначив своїх представників у Києві — екзархів: архієпископа Даниїла Памфільського зі США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади. Обидва народилися в Україні.

У відповідь на ці дії Фанару РПЦ заявила, що припиняє згадувати Вселенського патріарха у своїх молитвах. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав це рішення проявом сепаратизму.

11 жовтня синод Вселенського патріархату ухвалив продовжити процес надання автокефалії українській церкві.

Синод також відновив канонічний ієрархічний і священицький сан глав УПЦ К П Філарета і УАПЦ Макарія і всіх їхніх послідовників, а вірян цих церков відновив у євхаристійному спілкуванні з канонічним світовим православ’ям.

Об’єднавчий собор

За кілька днів після синоду в Константинополі РПЦ скликала свій — у Мінську. Україну там представляли предстоятель УЦ (МП) митрополит Онуфрій і митрополит Запорізький та Мелітопольский Лука.

На знак протесту проти рішення Константинополя РПЦ оголосила про розірвання євхаристійного спілкування із Вселенським патріархатом.

У листопаді президент Порошенко запросив на зустріч в Українському домі у Києві вище духовенство УПЦ (МП), щоб розповісти про переговори зі Вселенським патріархатом, однак зустріч не відбулася. Зі свого боку, в УПЦ (МП) заявили, що це вони запросили президента до Києво-Печерської лаври, а він не приїхав.

Наприкінці листопада синод Вселенського патріархату затвердив проектстатуту для автокефалії української церкви. Це було зроблено «в очікуванні видачі патріаршого і синодального томосу».

Об’єднавчий собор, на якому обирали голову нової церкви і затвердити статут, відбувся 15 грудня. На Соборі були присутні лише двоє митрополитів з УПЦ (МП): митрополит Вінницький і Барський Симеон і митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.

Головою новоствореної Православної церкви України обрали 39-річного митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія.

Вже наступного дня Вселенський патріарх запросив його до Стамбула на церемонію вручення томосу — документа про надання українській церкві статусу автокефальної.

Згодом в УПЦ (МП) заявили про звільнення з посад митрополитів, які взяли участь у соборі.

Це, однак, не завадило митрополиту Симеону вже 17 грудня оголосити про перехід Вінницької єпархії до ПЦУ.

Наприкінці грудня патріарх Кирило звернувся до Варфоломія з листом, в якому пригрозив йому «Страшним судом» за його підтримку української автокефалії.

За даними дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і Центру Разумкова, Об’єднавчий собор і створення незалежної церкви вважає подією року більшість опитаних — 24%.