Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Підлітки часто шукають роботу в Інтернеті і потрапляють на кібербулінг»

Про фейкову єДопомогу від держави та кіберзлочини щодо дітей

Фото умовне з сайту pexels
Фото умовне з сайту pexels

Моїй знайомій зловмисники зламали Вайбер. З її акаунту почали поширювати таке повідомлення: «Ділюсь з вами інформацією про виплату 4100 грн від єДопомога. Тільки що оформила сама, через 15 хвилин мені прийшли кошти на картку. Це допомога під час війни, оформити можуть всі! Кому цікаво, ось посилання!». Кіберполіцейські наголошують: такі повідомлення — це фейк!

Журналістка «ВЗ» запитала у старшої оперуповноваженої Управління протидії кіберзлочинам Львівщини Валерії Івкової про оборудки в Інтернет-просторі з державною допомогою, а також про випадки кібербулінгу серед підлітків.

— Такі повідомлення — це атака на людину, щоб вона повідомила якусь інформацію про себе, — каже Валерія Івкова. — Мета цієї розсилки — отримати банківські реквізити, щоб надалі списати кошти з банківських карток. Якщо людина натисне на це посилання, у неї, скоріше за все, попросять ім'я та по батькові для отримання цієї допомоги, номер банківської картки, СVV-код та термін дії картки.

Такі випадки є непоодинокими. Останнім часом ми бачимо, що зламують саме месенджери, тобто Вайбер, Вацап та Телеграм. Які існують способи зламу? Наприклад, зловмисники розсилають повідомлення та просять проголосувати за дитину, яка бере участь у якомусь конкурсі і може виграти якийсь приз. Або інший варіант, пов’язаний з військовослужбовцями, просять проголосувати за якусь петицію тощо. Зрозуміло, що це голосування не буде вестися на офіційному сайті, пов’язаному з петиціями, а буде скеровуватися на якусь фейкову сторінку. Щоб підтвердити свій голос, людина має повідомити номер мобільного телефону і код авторизації того чи іншого месенджера.

Якщо в людини не встановлено двофакторну аунтефікацію (додатковий парольний захист), вона втрачає доступ до свого акаунту (Відповідно, не може повідомити, що це не вона розсилає фейкові повідомлення, наприклад, про єДопомогу. — Авт.). Тоді потрібно видалити той акаунт, з якого її викинуло, і перереєструватися.

— Чи вдається вам зупиняти кібершахраїв?

— Ця схема з фейковими державними виплатами не нова. Торік було дві справи лише у Львівській області, пов’язані зі злочинною групою з восьми осіб, та ще однією злочинною групою з трьох осіб, які займалися фішингом під приводом соціальних виплат.

— Останнім часом є чимало випадків, пов’язаних з кібербулінгом у соцмережах щодо дітей та підлітків.

— Такі групи кіберполіцейські виявляють і скеровують на блокування у проєкт «Брама» (Проєкт «Брама» — це ініціатива, спрямована на підвищення рівня обізнаності громадян у сфері кібербезпеки та протидію поширенню пропаганди ворога в медіапросторі. — Авт.). У разі масових скарг, такі акаунти блокуються та встановлюються особи, які можуть бути причетні до цього. Відповідно до того, де вони перебувають, вживаються ті чи інші заходи.

— У цій ситуації важливо, щоб діти, які стикаються в Інтернет-просторі з кібербулінгом, повідомляли про це дорослим…

— І не лише у випадку з булінгом. Але й, наприклад, якщо це стосується пропозиції якоїсь сумнівної роботи. Або якихось пропозицій щодо розклеювання листівок, масових розсилок через соцмережі. Підлітки часто шукають роботу в Інтернеті і потрапляють на кібербулінг, або іншу злочинну діяльність. У деяких випадках навіть стають співучасниками злочинів.

— Ці кібербулери можуть викрадати фотографії у користувачів соцмереж, за допомогою спеціальних програм змінювати ці фото, а потім когось шантажувати?

— Є зловмисники, які викрадають, наприклад, фотографії військовослужбовців, або якісь медичні документи. Використовуючи персональні дані іншої людини, проводять, наприклад, збір коштів на його лікування. Вкрадені кошти зловмисники використовують у власних цілях.

Якщо говорити про фотожаби (графічні карикатури), то це булінг, або ж псування ділової репутації. Це не завжди є кримінальним злочином. Якщо є втручання у приватне життя особи (використання особистих фотографій зі злочинною метою), за це може бути кримінальна відповідальність. Наприклад, розміщення інформації у публічному просторі щодо стану здоров’я людини, її сім'ї тощо.

Схожі новини