Передплата 2024 «Добрий господар»

Лізти через вогонь — їхня робота

Африканські артисти їдуть на заробітки до нас, а наші працівники – до них

Африканських акробатів з групи “Кенія-Бойс” вважають унікальними в усьому світі. Адже повзати під вогняними стрілами, розташованими на висоті 20 см від арени, — під силу лише їм. Інший трюк — піраміду, заввишки 7 метрів, яку тримає на собі одна людина, визнали номером, який є на межі людських можливостей...

Коли члени групи виходять на манеж — жодної хвилини не перебувають у стані спокою. Танцювальні рухи заворожують пластичністю та спритністю: жоден український чоловік не зміг би так вправно крутити стегнами! З вигляду циркачі — юні темношкірі хлопці. Та виявляється, усі вони — зрілі чоловіки, яким від 35 і більше.

Учасник гурту — Френсіс Муакамба — каже, що з Кенії походить чимало талановитих циркачів: більшість їхніх співвітчизників мають до цього неабиякий хист. У країні працюють чимало клубів, де підлітки займаються танцями, акробатикою, музикою. Згодом талановиті молоді люди об’єднуються в команди та починають вести кочовий спосіб життя, адже на батьківщині заробити кошти — непросто.

Колега Френсіса — Вінсент — зізнається, що робити сальто почав ще в ранньому дитинстві. Постійно змагалися з друзями — хто зробить більше сальто протягом хвилини. Тоді навіть подумати не міг, що улюблена забавка колись стане його професією... Але більшість кенійських артистів — циркачі у третьому поколінні. Учасники колективу належать до різних народностей, усього їх в Кенії — 42. Щоб ознайомити європейську публіку зі своїми традиціями, кожен вніс до номера елементи рідної культури. Демонструють традиційні кенійські танці, але найулюбленіший момент глядачів — проповзання під палаючими палицями, які опускають все нижче до землі. За словами Вінсента, це основний елемент обряду племен масаі та зулу. Таким чином хлопців посвячують у чоловіки. У деяких племенах юнак стає чоловіком лише після того, як вб’є лева, а тут потрібно лише здолати свій страх та пройти під палаючим прутом обличчям догори.

Графік роботи в афроамериканців — напружений. Гастролюють увесь рік. Багато тренуються, аби виробляти складні трюки, основані на силі, спритності та взаємодії, необхідно весь час бути у формі.

Такий графік роботи відбивається на особистому житті. Гастролюють, більшість із них досі не знайшли своїх “половинок”. Один з учасників зізнався, що має п’ятирічну дочку, але з дружиною розлучився. У Френсіса є дружина та трирічний син, натомість стосунки складаються не так, як хотілося б.

Артисти з приємністю зазначають, що бачили в нашому українському супермаркеті чай, виготовлений у них на батьківщині. Стрімко розвивається туризм, у пригоді стає порт, який з’єднує чотири країни. Багато кенійців займаються бізнесом. Більшість жінок — домогосподарки, хоча є й успішні бізнес-вумен та працівниці заводів.

За словами директора програми “Золотий цирк Африки” Дмитра Зельцера, представники африканського народу прагнуть працювати в Україні, оскільки у себе на батьківщині отримують мізерну зарплатню. Чимало з них роблять все можливе, щоб не повертатися додому, тому перевезти кенійців через кордон — завдання не з легких. Усі представники “Кенія-Бойс” мали робочі візи, але їх категорично відмовлялися пропускати через кордон, поки не влаштували на роботу через наш центр зайнятості. Цікаво, що в той же час чимало українців працевлаштовуються у Кенії. В агенціях пояснюють, що африканським країнам не вистачає кваліфікованих кадрів: це пов’язано з відтоком “білих спеціалістів”. До переваг роботи на чорношкірих господарів відносять низький рівень злочинності, сприятливий клімат, недорогу вартість житла, повну відсутність криз... Щодо зарплатні, зазначають, що вона вища, ніж в Україні та Росії, й виплачують її вчасно.

Ведучий програми, який оголошує виступ кенійських хлопців, — Бруно, приїхав з Камеруну. Навчається в університеті “Львівська політехніка” вже четвертий рік — здобуває професію інженера комунікативних напрямів. Його батьки займаються бізнесом у сфері комунікацій, тож, закінчивши навчання, хлопець планує повертатися на батьківщину. Навчання в Україні — втричі дешевше, ніж в Камеруні. Українську вивчив за два з половиною місяці: володіє також французькою, англійською, німецькою. Пішов працювати ведучим у цирк не заради грошей: щоб не сидіти вдома і цікаво провести час. Каже, у нього на батьківщині шоу-бізнес надзвичайно популярний, але він планує працювати за спеціальністю.

Схожі новини