Передплата 2024 «Добрий господар»

Князь Леон Сапєга не дозволив доньці вийти заміж за бідного. А тепер у замку одружуються наречені

Після кількасотлітньої руйнації Красічинський замок відбудовували 50 років.

Про те, що Польща має багато палаців і замків і може похвалитися тим, як трепетно поляки ставляться до архітектурних надбань, я вже писала неодноразово. Мені здавалося, що побувала в усіх. Але одну з найгарніших пам’яток архітектури відкрила для себе, коли перед Новим роком поїхала до прикордонного Перемишля. За десять кілометрів від Перемишля загубилося містечко Красічин, у якому є одна з найвідоміших перлин Речі Посполитої — магнатський замок з однойменною назвою.

На місці сучасного замку Красіцьких поселення з’явилося ще у римську епоху, однак від цього періоду не залишилося навіть спогадів, окрім кількох скарбів з монетами і захоронень раннього середньовіччя, що були знайдені на території замку під час археологічних розкопок. Попередник теперішнього замку — дерев’яний форт з земляними валами з’явився у ХІV столітті, а у документах фортифікаційна споруда згадувалася під назвою Замок Сливниця. Нащадки роду Ореховських, у власності яких були ці землі, згодом змінили прізвище на Красіцьких, у ХVІ столітті почали будувати кам’яний замок.

З роками замок добудовували, він переходив у спадок від одного Красіцького до іншого і за неповних сто років перетворився у перлину ренесансного мистецтва. Чотири бастеї переробили у круглі вежі, яким дали назви цієї епохи — Божественна, Папська, Королівська і Шляхетська. У замковому подвір’ї з’явилися аркадні галереї.

З роками змінювалися власники замку, змінювалася його архітектура, аж поки у ХІХ столітті замок став власністю львівського князя Леона Сапєги, який відродив колишню красу будівлі, що стала на наступні кілька десятиліть фамільною резиденцією цього роду. Сапєги серйозно ставилися до стану свого маєтку: окрім того, що дбали про будівлю, ще й обладнали паркову зону. На жаль, ремонт Красічинського замку перервала Перша світова війна. Лише через два роки розпочали відновлювальні роботи, але знову завадила війна.

У 1939 році, згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, Красічин опинився під владною рукою радянської влади. Коли «перші совєти» увійшли у містечко, замок був частково зруйнований, а населення Красічина депортували.

Колись замок у Красічині славився розкішними інтер’єрами і колекціями картин, книг, гобеленів та інших антикварних цінностей, якими наповнював свою резиденцію рід Сапєг. За свідченням очевидців, коли у грудні 1939 року у Підкарпатті хазяйнували перші совіти, вони увірвалися у Красічин, знайшли під каплицею захоронення Сапєг і… влаштували святотатство. Останки князів викинули з трун, а самі труни використовували як… ванни для миття. Надмогильні плити розбили на дрібні шматочки. І тільки комісар Перемиський зумів врятувати тіла померлих від знущання — всі останки акуратно зібрали і закопали у дерев’яних ящиках поблизу Красічина.

Після другої світової війни відновити розграбоване майно не вдалося, однак ряд приміщень замку все ж таки наповнили історичними інтер’єрами за прикладом інших польських замків. Єдина кімната у замку, в якій вцілів автентичний декор, — Мисливська, її врятували від грабунку у 1939 році. Один зі служителів замку встиг замурувати вхід у цю кімнату, і червоноармійці не здогадалися про її існування. А під час реставрації Мисливську кімнату виявили, однак ще більшим сюрпризом стала знахідка таємного ходу із замку, двері у який були у шафі…

У 60-х роках минулого століття влада Польщі прийняла рішення про реконструкцію Красічинського замку. Грандіозне будівництво тривало аж до 2010 року. Зараз у замку працює музейний палацово-парковий комплекс. Щоб потрапити на територію маєтку, треба заплатити за вхід 5 злотих (35 гривень). У цю вартість входить огляд не лише парку, а й замкового подвір’я. А за екскурсію у внутрішні приміщення — експозиційні зали, замкову каплицю, крипту, підземелля — по 15 злотих з особи (105 грн.). Хто захоче побачити кімнату для тортур, має заплатити додатково 5 злотих і стільки ж за оглядовий майданчик на Шляхетській вежі.

На території замку можна зустріти молодят. Пари не лише фотографуються на території замку, а й одружуються. Щоб взяти шлюб у церковці, наречені мають заплатити 100 злотих (700 грн.) і окремо за вхід за кожну особу по 5 злотих. Можна відразу і весілля відгуляти у ресторані.

Ну і, звісно, як і у кожному замку, у Красічинському також є свій привид. Красічинська Біла Жінка — привид 16-річної Зосі Сапєги. Вона була улюбленою донькою князя Леона. Ще у дитинстві Зося познайомилася і товаришувала зі Стасем — хлопчиком з бідної родини. Дитяча дружба переросла у взаємні почуття. Князь Леон не міг потурати навіть найулюбленішій донечці і відіслав Стася разом з його мамою з Красічина. Зосю обдурили. Дівчині сказали, що її Стась самовільно поїхав в Італію, щоб навчатися в університеті. Натомість княжну почали готувати до весілля з підстаркуватим аристократом. Перед самим вінчанням Зося попросила у мами дозволу помолитися у капличці. Дорогою до каплиці згорьована дівчина несподівано вистрибнула на стіну і полетіла долу прямісінько у центр подвір’я. Відтоді Біла Жінка вночі ходить вуличками Красічина і шукає свого коханого.

Щоб не зустрітися з Білою Жінкою, ми вирішили якомога швидше покинути Красічин і поїхали у Бацувку, що у Підкарпатському воєводстві. Це лише 40 кілометрів від Перемишля, а враження таке, ніби потрапили в інший світ — далеко від цивілізації, наче на безлюдний острів, де навколо тільки ліс, а повітря таке чисте, що аж розпирає груди. Тут нема палаців і замків, а лише акуратні дерев’яні будиночки зі сучасним сервісом, де можна відпочити душею і тілом, посмажити на грилі шашличок чи поласувати смачним обідом у ресторані закладу. Дівчина із Запоріжжя Ірина Голован, яка працює менеджером у Бацувці, пропонувала нам для повного відпочинку і сауну, і соляну кімнату… Але ми відмовилися. Попереду на нас чекала дорога додому…

Редакція газети «Високий Замок» дякує туристичній фірмі «Карпатія-Галич-Тур» за організацію цікавої подорожі.

Фото автора. Польща

Схожі новини