«Безкоштовна медицина – це максимум ліжко-місце. Та й то постіль і матрац бажано принести зі собою»...

З 15 вересня в Україні діятиме єдиний державний пакет медичних послуг — за умови, що до кінця червня парламент прийме чотири ключові законопроекти, необхідні для повноцінного запуску медичної реформи. Якщо цього не станеться, реформування галузі доведеться відкласти ще на п’ять років. Про це повідомила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на зустрічі з громадськістю у Львові у рамках Всеукраїнського туру “Змінити”.

“Як працюватиме система? Всі українці матимуть доступ до всіх лікарень. Буде діяти єдиний державний пакет: “червоний список” - ті послуги, оплату яких держава не покриває (стоматологія, пластичні операції тощо); “зелений список” - держава на 100% покриває витрати (первинна медицина, екстрена медична допомога та ін.) і “синій список” - частину оплачує держава, частину покриває додаткова страховка, роботодавець, пільгова програма тощо, - пояснює Уляна Супрун. - Нова система передбачає, що оплачуватися буде лікування (візит до лікаря або випадок, якщо людина потрапила у стаціонар), а не “міфічні ліжка” у розрахунку на кількість населення. Зараз наші податки йдуть на утримання інфраструктури. Хворий, коли йде у лікарню, не знає, у скільки йому обійдеться лікування. Найбільш корумпована сфера - медична. 61% опитаних компанією “TNS-Україна” українців, які протягом останнього року стикалися з фактами корупції, зазначили, що давали гроші у кишеню медикам. Багато лікарів заперечить: це — не корупція, це — подяка за добре виконану роботу. Але пригадаймо, хто такий корупціонер. Це — людина, яка користується своєю посадою, щоб отримати фінансову допомогу або пільги. Тому брати гроші з пацієнтів — це корупція. Відраховувати з цієї суми відсоток головному лікарю — це корупція”.

“Визначимо тарифи, скільки буде оплачувати держава через бюджет, скільки громадянин (на дітей і старших людей тариф буде більшим) і з якого джерела зможе отримати матеріальну допомогу, якщо не буде спроможний заплатити сам. Додаткових податків платити не доведеться, - запевняє Уляна Супрун. - Просто більш ефективно будуть використовуватися ті податки, які вже збираються”.

“Держава декларує безкоштовну медицину. Забезпечення цього конституційного права перекладає на голови медиків і місцевої влади. Як результат, пацієнт отримує безкоштовно максимум ліжко-місце, та й то постіль і матрац бажано принести зі собою”, - каже керівник проекту “Публічні фінанси” Центру UA Андрій Андрушків.

“Лікарі на 3200 гривень на місяць “не стягують”, тому дивляться, скільки їм заплатить хворий. Усі медики в Україні поділяються на дипломованих жебраків, які мовчки виконують свою роботу, але не полишають надії, що пацієнт їм “віддячиться”, і дипломованих рекетирів, які, перед тим як приступити до лікування, озвучують суму гонорару, а якщо хворий відмовляється платити, кажуть, що не мають часу займатися його проблемою. Ось чому потрібно піднімати зарплати медикам”, - наголошує експерт з реформи системи охорони здоров’я (“Реанімаційний пакет реформ”) Олександр Ябчанка. Як це зробити?

“Гроші будуть перераховуватися не на лікарню, а йти за пацієнтом, - пояснює в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. - Людина може обрати, де їй лікуватися — у військовому шпиталі, “Феофанії” чи лікарні швидкої допомоги. Куди вона звернеться — туди надійдуть кошти”.

“Зросте конкуренція між лікарями, бо чим більше хворих будуть обслуговувати, тим більшу зарплату отримуватимуть. Кожен лікар буде зацікавлений, щоб його пацієнти рідко хворіли — і роботи менше, і виплат більше. Якщо у якомусь районі бачимо, що зросла кількість випадків гіпертонічної хвороби, даємо лікарям первинної ланки кошти на проведення скринінгу груп ризику. Виявлять хворих — візьмуть їх на контроль. Державі дешевше обійдеться той пацієнт, який зранку і ввечері прийме таблетку — безкоштовно, за програмою “Доступних ліків”, ніж той, який потрапить у стаціонар з інфарктом чи інсультом. Якщо лікар не виконає поставлене перед ним завданням, грошей не отримає”, - пояснює Олександр Ябчанка.

“Погані медики можуть опинитися без роботи, бо джерелом надходження бюджетних коштів у лікувальну установу будуть саме лікарі, за яких “голосуватимуть” пацієнти. Через те бачимо такий спротив реформам”, - додає головний аналітик Центру UA Марія Левонова. “Головні відмахуються: у нас двоє хороших лікарів і троє поганих — хай Київ вирішує, кого звільнити. Умивають руки. У Сумах населення зменшилося, а кількість лікарів залишилася та сама. Половину треба звільняти. Зрозуміло, що їм це не подобається”, - розповідає голова і співзасновник Центру UA Олег Рибачук. “Але платимо їм зарплату з наших податків за те, що вони нічого не роблять! Є лікарні, у яких є ставка кочегара, при тому, що у лікарні — централізоване опалення. Людина отримує гроші ні за що, але це наші з вами гроші, - наголошує Андрій Андрушків. - Найбільше опираються змінам відомчі лікарні. “Дайте нам більше грошей і залиште у спокої!” - стандартна відповідь, яку чуємо від головних лікарів. “Лікарня обслуговує працівників атомної електростанції — чіпати її не можна”. І що? Вони голими руками паливо в реактор завантажують? Чи у них виросло по чотири руки і тому на лікарню, яка їх обслуговує, треба виділяти більше коштів?”

Активно мусується міф про те, що Міністерство хоче позакривати районні лікарні та ФАПи. Типова ситуація — у районі є три лікарні із застарілим обладнанням, де сім хірургів проводять тисячу операцій на рік (і то переважно оперують апендицити і видаляють бородавки). Лікарі втрачають кваліфікацію. Бюджетні кошти розпорошуються невідомо куди.

Команда реформаторів не пропонує закрити три лікарні, а пропонує одну з них перетворити на хороший лікувальний заклад, завезти туди нове обладнання, укомплектувати штат згідно з потребами населення, що проживає у цьому районі. Інші дві перетворити, приміром, на реабілітаційний центр, хоспіс чи геріатричну лікарню. “Львів, наприклад, потребує пологових. Це — визнана ІТ-столиця України. Де “крутяться” гроші, там зростає рівень народжуваності. У місті функціонує три пологові, з яких один може не приймати породіль через те, що закритий на дезінфекцію. Жінки лежать у коридорах, бо палати — переповнені, або їдуть народжувати за кордон”, - наводить приклад неефективності старої системи Андрій Андрушків.

“У цьому полягає суть створення госпітальних округів. Опірна лікарня повинна розташовуватися максимум за 60 хвилин їзди від дому і там повинне бути все необхідне, - каже Олександр Ябчанка. - Бо зараз як є? Людина кашляє — іде у ФАП. Фельдшер відправляє її у районну лікарню на рентген, а там рентгенапарат уже три роки як не працює, і хворий мусить їхати в обласну”.

Ще одна проблема, яка потребує негайного вирішення, - великі апетити представників фармбізнесу, які роками успішно наживаються на здоров’ї українців. “Україна, мабуть, єдина країна у світі, де аптеки — кожні 100 м. При тому, що ліки у нас дорожчі, ніж за кордоном (наприклад, у сусідній Польщі деякі препарати можна придбати втричі дешевше), - каже Олег Рибачук. - У Любатині намагалися знайти кав’ярню. Пройшли 2 км — шість аптек, три ломбарди, кави випити ніде. Тіньовий фармринок Запоріжжя оцінюють у 500 млн. гривень. І це — тільки одне місто!”