Агрофірма кропила «хімією» свій соняшник. Постраждали селяни та їхні городи..

Українці все частіше потерпають від екологічно-техногенних проблем, які створюють самі собі на рівному місці. У серпні “Високий Замок” розповідав, як через необережне використання гербіцидів у селі Сухота Бродівського району на пасовищі загинуло три корови. І ось нова надзвичайна подія на Львівщині: внаслідок порушення правил використання токсичних препаратів при проведенні сільгоспробіт “сльозогінної атаки” зазнало село Кізлів у Буському районі цієї ж області. Місцевих жителів кілька днів мучили задуха, гарячка, кашель, болі у шлунку. Після хімічного “душу” почали сохнути городина, горіхи, ясени. На знак протесту люди хочуть забрати у своїх кривдників земельні паї і вимагають компенсації завданої шкоди.

Того недільного дня священик у церкві Архістратига Михаїла оголосив парафіянам, що у понеділок фірма «Захід агро» ПАТ “Миронівський хлібопродукт», яка орендує у Кізлові понад 300 га земельних паїв, кропитиме з вертольота посіви соняшнику. Це начебто потрібно для того, щоб прискорити його дозрівання і полегшити збирання. Як розповіла кореспонденту “Високого Замку” сільська дячиха, вона ж - продавець Леся Котик, душпастир попередив людей, щоб, від біди подалі, зачинилися у хатах, закрили свої вікна. Оголошення схожого змісту висіли біля сільради, Будинку культури, крамниці. Однак від біди це застереження не вберегло. Після того, як гелікоптер обприскав відведену площу, драматичні сліди цієї роботи селяни виявили на своїх обійстях. Біло-буро-коричневими плямами від розпиленого препарату реглон вкрилися ділянки під люцерною, кукурудзою, помідорами, петрушкою, капустою, морквою, буряком. Були уражені навіть квіти, почорніло листя на плодових деревах. Не пережив дії цього препарату і почав сохнути живучий хрін, якого господарям не вдається викоренити з грядок з допомогою сильнодіючого раундапу. За словами очевидців, в одного з місцевих фермерів було знищено 6 гектарів ріпаку...

Найбільшу тривогу у кізлівців викликало те, що миттєво почали хворіти їхні діти і вони самі. У когось текло з носа, інший блював, боліло горло, розколювалася голова, нудило...

- Мого внука, восьмикласника Віталія, через це відпустили зі школи, - згадує пані Леся. - Не розуміючи, що діється, вчителька сказала йому: “Не сиди тут і не форкай носом!”.

За словами директора місцевої школи Надії Обаримської, з 58 її учнів зі скаргами звернувся десяток школярів: дошкуляла сльозоточивість, нежить, болі всередині. Про це відразу поінформували у район. Надія Василівна каже, що скарги на такі наслідки раніше звучали з інших сіл, де аграрії кропили орендовані площі.

Люди вдарили на сполох. Представники агрофірми приїхали на місце і почали заспокоювати селян, мовляв, нічого страшного не сталося, не треба здіймати “бучу” - можете спокійно споживати свої продукти, вони вам не зашкодять. Коли одна з дівчат взялася знімати ці запевнення на телефон, від неї вимагали вимкнути камеру — бо начебто представника фірми через це разить в очі. Про те, що внаслідок вертолітного обприскування у кізлівців боліли не тільки очі, того пана не турбувало...

- На сільському сході, - ділиться наболілим Леся Котик, - я казала тому чоловікові: якщо після вашої «хімії» моя кукурудза вкрилася плямами, то що робиться з нашими легенями? Запитувала: як можна було кропити площі поряд з пасовищем, де були пастухи? Мій чоловік через цю “хімію” шмаркав, годувала його піґулками, бо не знала, що робиться. Більш як половина села почала раптово кашляти. Ніхто не знає, які це може мати наслідки. Вся рослинність у селі вкрилася бурими цяточками - неначе хворіє на вітрянку...

Багато селян налаштовані розірвати свої пайові угоди, вимагають заборони використання сільгоспавіації. Інша частина не така категорична. Каже, що орендатори чимало допомогли селу: дали 17 тис. грн. на двері до Народного дому, 15 тисяч грн. перерахували на потреби церкви, юристи агрофірми посприяли у переоформленні на спадкоємців пайових документів померлих селян, фірма дає транспорт для вивезення сміття. Тож у Кізлові опинилися перед складним вибором: добробут чи здоров’я...

Коментарі для “ВЗ”

Григорій МАРУЩАК, керівник сільськогосподарської дільниці

Об’єктивно ніхто не може сказати, чому так сталося. Так, ми справді обприскували соняшник. Вітру того дня не було, температура повітря була +25 градусів. До обіду роботу завершили. Чому так далеко, аж у село, занесло речовину, льотчик не може пояснити. Каже, що таке — неможливо. А те, що люди кажуть, що у когось першить у горлі, очі сльозяться — то все слова... Минулого вівторка у селі працювала комісія, вона не має однозначного висновку. Свою вину можемо визнати лише тоді, коли це буде підтверджено лабораторним способом. Якщо виявиться, що ми призвели до виникнення цієї ситуації, то, звичайно, компенсуємо потерпілим завдані збитки.

Юрій ОНИСЬКО, фермер

Комісія Буської РДА, до якої входив я, об’їхала уражену територію і візуально дійшла висновку, що йдеться про наслідки дій препарату реглон. Взяли зразки знищеної продукції, відправили їх на експертизу. У селі працювала і медична комісія. Всі охочі селяни розповідали про свої проблеми, пов’язані з обприскуванням. Щоправда, комісія пробула лише годину і “чухнула”. Трохи халатно віднеслася... Після того, як пішов великий резонанс, агрофірма вже категорично не відмовляється від своєї вини. Каже, що було помилкою працювати авіацією так близько біля села. Порушень є як мінімум два: відстань від поля, яке обробляли, до села було десь 300 метрів, а повинно бути не менше кілометра. Від соняшнику до пасовиська мало би бути не менше двох кілометрів, а не було й одного. Кажуть, агрокомпанія найняла фірму, яка їх запевнила, що під час обробітку нікому ніякої шкоди не буде завдано. Цим словам повірили, є відповідна угода. Тепер начебто будуть подавати зустрічний позов до цієї фірми, щоб компенсувала втрати. Знаю, що орендатори ведуть переговори з громадськістю про компенсацію, не хочуть розголосу. Люди ж здійняли шум, щоб більше таких випадків не повторилося. Визнаємо, що треба було діяти по гарячих слідах, фіксувати все. Добра наука на майбутнє. Навчені гірким досвідом, більше такого у себе не допустимо…

Фото Марії ВАЛЬЧАК. Буський район, Львівська область