«Васьок, я приватний підприємець, який займається боргами. Найму людей, приїду, заберу в тебе техніку, меблі...»

Маючи справу з банківськими установами, будьте пильними. Як свідчить досвід, один необережний крок - і вас можуть обдерти як липку. Ось декілька життєвих історій.

Вікторія у 2011 році взяла у банку споживчий кредит. Вирішила купити газову плиту. Після того, як виплатила гроші за духовку, банк надіслав поштою... кредитну картку.

«Банк продає ваш кредит одній з колекторських компаній...»

«Картка надійшла поштою, - розповідає жінка. - У банку відкрили на моє ім’я рахунок (йдеться про російський банк. — Авт.). Коли було скрутно з грошима, я мала необережність скористатися карткою. Наприклад, тоді, коли робила у квартирі ремонт. Забракло грошей на клей — у магазині розрахувалась карткою. Але щомісяця справно виплачувала ті суми, які банк надсилав через есемес-повідомлення. Аж ніяк не очікувала, що банк нарахує мені 26 тисяч 700 грн. боргу. Коли прийшла у банк і почула цю “космічну” суму, мало не зомліла ... З 2013 року картка заблокована (закінчився її термін дії). З того часу я її не активізовувала і нею не користувалася».

Зі слів жінки, жодного договору з фінустановою вона не укладала. Це була телефонна розмова, у якій банківський працівник нав’язав їй кредитку. Згодом жінка зрозуміла, чому банкам вигідні такі усні угоди. “Я звернулася до юриста, і він попросив показати договір. Договору у мене немає, - веде далі Вікторія. - Попри це, банк надіслав мені лист, у якому йдеться про те, що я використала 19 тисяч грн. Щомісяця мала сплачувати не 497 грн. відсотків, а 1200. Чому банк не поставив мене до відома? У фінустанові розводять руками і кажуть: “Треба було особисто ходити у банк і звіряти суми...”.

Жінка була впевнена, що борг зменшується. А виявилося, сума тільки зростала. Банк нарахував додаткові відсотки за такі послуги: комісія за видачу готівки — 715 грн., відсотки за користування кредитом — 39 тисяч грн. (!), плата за пропуски платежів — 1300 грн., плата за понадлімітну заборгованість — 3 копійки, плата за послуги страхування — 4 тисячі грн., плата за послуги есемес-повідомлень — 240 грн., плата за паперові виписки — 461 грн. (такі виписки не надходили жодного разу). “До мене телефонують з банку і запитують, чому я щомісяця не плачу 497 грн., - каже Вікторія. - Хоча після того, як до мене почали телефонувати невідомі чоловіки з погрозами, я вже не знаю, чи не одна це й та сама компанія шахраїв. Я вимагаю надати договір, виписки обігу коштів і пояснити, на якій підставі мені нарахували такий борг. А мені кажуть, що за договір маю заплатити ... 500 грн.”.

За словами Вікторії, “наїзди” почалися, як тільки перестала платити щомісячний платіж. А нещодавно чоловік почув у слухавці: “Васьок, я приватний підприємець, який займається боргами. Я найму людей, приїду, заберу в тебе техніку, меблі...”. Через 10 хвилин знову дзвінок, з банку: “Оскільки ви не платите щомісячний платіж і не бажаєте залишатися нашим клієнтом, банк продає ваш кредит з аукціону одній з колекторських компаній. Будете з ними вирішувати усі питання”.

“Нам погрожують телефоном, що до нас приїдуть, заберуть майно, - каже Вікторія. - Називають особисті дані моєї мами, номерні знаки нашої машини... А нещодавно у пошті, на шматку паперу, я знайшла номер мобільного телефону з підписом “слідчий”. Упізнала у тому чоловікові той самий голос, що нас тероризує. Та банк, схоже, не збирається у цивілізований спосіб вирішувати жодних питань”.

Загубив документи, а тут дзвінок: «Ви не хочете взяти кредит у банку?»

У 31-річного бійця АТО Сергія Науменка, який нині перебуває на лікуванні у шпиталі у Винниках, викрали усі документи (паспорт, посвідчення учасника бойових дій, банківські картки). На щастя, гроші боєць встиг зняти завчасно. “У шпиталь часто заходять продавці, які торгують товаром, газетами. Ймовірно, вони і викрали усі документи, - розповіла журналісту “ВЗ” волонтерка Наталія Арестова. - А вже за день Сергію зателефонували і запропонували взяти на його ім’я кредит у банку”.

Сергій розповів: «Спершу невідомий голос запитав, чи знаю я Василя. Прізвища я не почув. Тоді кредит запропонували взяти на моє ім’я. Коли я сказав, що у мене вкрали усі документи і брати кредит я не буду, кинули слухавку...».

Волонтери звернулися до патрульної поліції і повідомили про крадіжку документів. Інформацію внесли у базу даних. “Тепер треба усі документи поновлювати, - каже Наталія Арестова. - Сергій - “візочник”, самостійно цього зробити не зможе. Ми йому допоможемо. Добре, що ми звернулися до поліцейських і заявили про крадіжку. Поважна фінансова установа без перевірки особистих даних кредиту б не відкрила, але цією ситуацією могли б скористатися шахраї”…

Через борг за телефон квартиру продали з аукціону…

Безпрецедентний випадок трапився з жителькою Борисполя, що на Київщині, Ольгою Фарбей. Знайомий пані Ольги взяв на її ім’я кредит у банку на купівлю двох мобільних телефонів. Це було ще 11 років тому. Тоді вона не надала цьому великого значення, думала, що чоловік кредит буде чесно сплачувати. Та як з’ясувалося, кредит він і не думав виплачувати. При оформленні позики скористався підробленими документами. Жінка каже, той чоловік втерся у довіру, а тому вона навіть не перевіряла, чи виплачує він кошти по кредиту. А тим часом пеня росла як на дріжджах... Загальна сума боргу — близько 40 тисяч грн. Виконавці, скориставшись ситуацією, виставили квартиру, у якій мешкає пані Ольга з чоловіком та неповнолітньою донькою, на електронний аукціон. І у квартири з’явився новий власник — Юрій Мельник з Умані.

“Банк надсилав повідомлення про заборгованість по кредиту на адресу, де я зареєстрована, але не живу там 20 років, - пояснює потерпіла. - А тому всі повідомлення поверталися назад. У 2014 р. відбувся суд про стягнення боргу. Але я про це нічого не знала. Виконавці могли стягнути заборгованість в інший спосіб, вирахувати, наприклад, з моєї зарплати. Номер мого телефону вони могли знайти. Натомість виставили на продаж мою квартиру. Продали житло у 2,5 раза дешевше від ринкової ціни (новому власнику квартира біля Києва обійшлася у 550 тисяч грн. - Авт.)”.

Ольга Фарбей подала позовну заяву до Печерського суду м.Києва. Наразі її ще не взяли до розгляду через перевантаженість установи. А також звернулася до Бориспільського районного суду із заявою про скасування торгів. “Одне засідання уже відбулося, але, крім мене, у суді ніхто не з’явився. Ні виконавці, ні представники банку, - каже пані Ольга. - Наступне засідання відбудеться 22 травня”. Через суд на квартиру наклали арешт, аби її не перепродали третім особам. Пані Ольга сподівається, що виконавці не виселятимуть її з сім’єю примусово, поки триває судова тяганина. А її давній знайомий, який скористався її особистими даними, безслідно зник…

Коментар для «ВЗ»

Денис ШКІПТАН, адвокат

- Які існують ризики, коли людині у банку пропонують скористатись кредитною карткою?

- Головне - прочитати умови договору перед тим, як його підписати і взяти гроші. Згідно з законодавством, банки змушені вказувати всі можливі витрати клієнта та надавати графік виплат за кредитом (все одним шрифтом). Якщо таких умов не буде - договір через суд визнається недійсним, тому банки дотримуються цих умов. Потрібно уважно читати договір, ставити додаткові запитання, а не слухати лише працівника банку (завдання якого - продати продукт), та не довіряти рекламним оголошенням. Не треба боятися взяти договір додому та спокійно його почитати, можливо, з залученням інших людей, які знаються на цьому. Уважно треба дивитися пункти з процентною ставкою, комісіями, зазначенням оформлення страхівки, умовами виплати кредиту.

- А якщо до людини телефонують невідомі особи, називаючи себе колекторами?

- Потрібно попередити, що записуєте телефонну розмову. Попросити назватися: ім’я, організація, посада, причина дзвінка, звідки дізналися про людину та дані за кредитом. Якщо інформація неточна, сказати, що напишете заяву до прокуратури, поліції, якщо ще раз зателефонують. Якщо надав інформацію, сказати, що все спілкування будете вести виключно у письмовій формі, і попросіть написати запит. Слова про конфіскацію майна - залякування. Це можливо тільки за рішенням суду. Про це також слід повідомити такому колектору, адже це кримінальна справа.

Якщо банк не надає жодних документів за рахунком - при наступному зверненні пишіть заяву до поліції.

Потрібно попросити у банку письмову виписку за рахунком та звіритися з усіма нарахуваннями, чи відповідають вони умовам договору. Якщо є розбіжності - пишіть заяву у банк, і у разі відмови подавайте до суду. Якщо ж нарахування збігаються з умовами договору - доведеться платити. Проте можна написати заяву про реструктуризацію кредиту.

А тим часом…

Прокуратура Львівської області скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно трьох членів організованої злочинної групи, яка впродовж квітня — вересня 2016 року шляхом обману заволоділа грошовими коштами банківських установ у сумі 300 тис. грн.

У ході досудового розслідування встановлено, що вказана група викрадала паспорти громадян, переклеювала фотографії, виготовляла підроблені пенсійні посвідчення та інші документи. Залучали інших осіб, які виступали у ролі позичальників у банківських установах. Погрозами та підкупом схиляли їх до вчинення злочинів та з їхньою допомогою отримували кредити у банківських установах.

Організатор групи — під вартою, іншим учасникам обрано запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту. Зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна.