Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Зять Трампа – родом із Тернопілля – рано чи пізно захоче приїхати у Галичину...»

На цвинтарі у Підгайцях, каже колишній мер цього містечка Степан Колодницький, є могили його рідні.

В українців, які скептично поставилися до нового президента США Дональда Трампа (через його загравання з Путіним), з’явилися надії на те, що лідер найсильнішої держави світу виявить сентименти до нашої країни. Такі сподівання зажевріли, щойно стало відомо, що зять нового господаря Білого дому - 36-річний торговець нерухомістю, власник газети New York Observer Джаред Кушнер, який сім років живе у шлюбі з донькою Трампа Іванкою, - пов’язаний з Україною родинними узами! Вони тягнуться у Галичину.

Про своє українське коріння Кушнер обмовився американським журналістам, які під час виборчої кампанії у США “розбирали по кісточках” родину Трампа. Архівні пошуки засвідчили: прадід зятя американського президента по маминій лінії, Давид Штадт­мауер, справді народився у Підгайцях на Тернопільщині (тритисячне містечко за три години їзди від Львова). Інші родичі Кушнера, засвідчують літописи, походили із сусіднього міста Козови, а також із села Краковця, що неподалік українсько-польського кордону на Львівщині. За словами Джареда Кушнера, його предки у 20-х роках минулого століття виїхали з України до Нью-Йорка.

Десь серед цих єврейських могил, переконаний Степан Колодницький, покоїться прах предків зятя американського президента...
Десь серед цих єврейських могил, переконаний Степан Колодницький, покоїться прах предків зятя американського президента...

Зятя Дональда Трампа “поправив” 66-річний житель Підгайців Степан Колодницький, колишній мер цього міста, а ще раніше — вчитель української мови та літератури, якого знають як громадського активіста, пристрасного дослідника цього краю.

- Як тільки я почув про те, що прадід зятя американського президента походить з мого міста, - розповів “Високому Замку” Степан Гілярович, - полистав книгу Sefer Podhajce (івритом - «Місто Підгайці»). Її видали євреї-підгайчани, котрі пережили Голокост і перебралися в Ізраїль та США. На одному зі знімків цього видання побачив члена сіоністського гуртка Фріду Штадтмауер, яка сфотографувалася у 30-х роках, перед репатріацією. Це означає, що не всі родичі Кушнера покинули Підгайці у вказаний ним період, а залишалися жити тут довше... На початку минулого століття євреїв у Підгайцях було до п’яти тисяч, тобто більше, ніж усіх жителів у теперішніх Підгайцях. Останній місцевий єврей, Артик Гірш, помер 1992 року. А минулого року у Підгайці з Ізраїлю повернулася сім’я, глава якої до 1963 року навчався у місцевому інтернаті.

Пан Степан мешкає біля єврейського цвинтаря, він через дорогу, частково обгороджений. Кладовище (колись називали його “окописьком”) займає більше півтора гектара, збережених надгробних пам’ятників (мацев) на ньому понад півтори тисячі, півсотні з них датовано XVII-XVIII століттями. Краєзнавець пригадує, що 2011 року у Підгайці разом зі своєю науковою експедицією приїжджав доктор мистецтвознавства Єврейського університету в Єрусалимі Борис Хаймович. Робив обміри, досліджував надгробки. Сфотографували кожну мацеву і написи на них, пообіцяли, що перекладуть тексти, а дані “розшифрування” оприлюднять в Інтернеті. Якби цю роботу було завершено, можна було б дізнатися, чи є серед уцілілих могил та, в якій покоїться прах родичів зятя американського президента...

- Однозначно, що предки Джареда Кушнера поховані у Підгайцях, - переконаний Степан Колодницький. - Але чи збереглися сліди цих поховань, важко сказати. Десь половину мацев у війну знищили німецькі солдати, які камінь з єврейських могил використовували для ремонту доріг і будівництва бліндажів (в обидві світові війни фронт проходив по річці Стрипі, що за 17 кілометрів від Підгайців). У післявоєнний час “визволителі” відновлювали зруйновані будинки, в тому числі — за рахунок надгробних плит з “окописька”.

Степан Колодницький каже, коли його, як організатора Руху на Підгаєччині, земляки у 1990 році обрали міським головою, на одній з перших сесій було ухвалено рішення повернути назву “Шкільна” вулиці, на якій колись був навчальний заклад “бейд-га-мідраш”, де євреї вивчали тору. У пам’ять про краян-поляків є вулиця Адама Міцкевича. У Підгайцях збережено синагогу 1627 року, яка є пам’яткою національного значення, збережено приміщення школи, куди колись бігали єврейські діти. Завдяки співпраці пана Степана та ще одного уродженця Підгайців з єврейським духовенством частково перекрито покрівлю синагоги. Один із місцевих будівельників розробляє план реконструкції цієї культової споруди...

Чи може у Підгайці, на батьківщину своїх предків, навідатися зять американського президента?

- Не сумніваюся у цьому! - каже Степан Колодницький. - За час моєї краєзнавчої роботи сюди приїжджало багато євреїв з різних куточків світу, серед яких були знаменитості, наукові світила. Вони хочуть побувати на землі, де їхнє коріння, більше дізнатися про історію своїх родин. Чому б не зробити цього Джареду Кушнеру? Рано чи пізно, коли піде розголос про Підгайці, він захоче розшукати сліди свого прадіда і приїде в Україну.

Запитали Степана Гіляровича, чим нащадки підгаєцьких євреїв, які у світах “вибилися в люди”, могли би прислужитися своїй малій батьківщині? У що, крім відновлення могил, могли би вкласти тут свої капітали?

- У нашому містечку, навколо якого багато родючих земель, можна створювати малі або середні підприємства з переробки сільськогосподарської продукції. На Підгаєцький район не впала ні краплина чорнобильського дощу, тож добре було би вирощувати екологічно чисті продукти і з успіхом їх продавати. Як нащадок підгаєцьких міщан, прапрадід якого Ізидор Крамарчук упродовж тридцяти років був бургомістром міста, не покидаю надії на те, що так воно буде...