Передплата 2024 «Добрий господар»

Чемні водії, обід за 40 гривень та онлайн-чиновники

Чим вразив журналістку «ВЗ» Івано-Франківськ та чому вважає це місто рідним братом Львова.

Журналістською долею мене занесло в Івано-Франківськ. Ніколи не була тут раніше і, на жаль, майже нічого не знала про це місто. Ще у потязі познайомилась з франківцями. За кілька годин вони розповіли, де смачно, а головне, недорого, перекусити, куди піти та що варто побачити. Тож, озброївшись їхніми порадами, вивчала Франківськ та його мешканців майже два місяці.

Перше, що здивувало, — культура на дорозі, тобто ввічливі «стосунки» між автомобілістами та пішоходами. Навіть якщо перебігатимете дорогу не на пішохідному переході — вас пропустять і, що важливо, не посигналять гнівно услід. Як пояснюють самі водії, їм не важко зупинитись на кілька секунд, а вдячні пішоходи завжди усміхнуться. Особливо приємно, коли це роблять дівчата. Одне слово, європейський рівень культури.

Кожен рік до Франківська їдуть на фестиваль «Станіславівська мармуляда».
Кожен рік до Франківська їдуть на фестиваль «Станіславівська мармуляда».

Маршрутники теж задніх не пасуть. У перші кілька днів запитувала дорогу у всіх, кого побачу. Водії громадського транспорту - не виняток. Вони мені не лише пояснювали, на який маршрут сісти, а й як потім добратися до потрібного пункту. Крім того, тут помітно кращий, ніж у Львові, стан «бусів». Бо двері не відчиняються за кілька метрів до зупинки, а водій не збирає всіх пасажирів в одну, не гумову, маршрутку. У франківських маршрутках дякують та перепрошують, вітаються з водієм.

Таксі у Франківську також різняться від львівських чи київських. Тут оператор не питає про кінцевий пункт і, відповідно, не оголошує вартість поїздки. Вже коли сідаєте у «шашечки», кажете водію, куди вам їхати. Ціни - помірні, доїхати у будь-яку точку міста можна за 35-40 гривень (що дуже відрізняється від львівських 60-70).

Обід в Івано-Франківську коштує так само, як і поїздка таксі. Місцеві хвалили «Десятку». Невеличкий затишний заклад у самому центрі міста, де наїстися можна за 40 гривень, а “шиканути” - за 100. Телячий стейк обійдеться у 29 гривень, а райдужна форель - у 32 грн. Салат - приблизно 25-30 гривень, суп — від 19. Порції великі. Вареників в одній порції майже два десятки, так само, як і картопляних кульок. До ціни кожної страви додається 95 копійок. Як пояснила офіціантка Леся, така політика закладу.

Ще однією гастрономічною родзинкою міста є «Шпиндель». Інтер’єр ресторану антикварний. Власник пожертвував свою колекцію старовинних годинників, касовий апарат 1914 року та кавову машину, перетворивши невелике приміщення у підвалі на справжній музей. Аналогів “Шпинделю” в Україні немає. Тут зібрані 33 годинники та 15 барометрів, антикварні шафи та старовинна барна стійка. На стінах - газети минулого століття, грає джаз і показують фільми за участі Чарлі Чапліна. Ціни «не кусючі» — салат та десерт обійдеться у 50 гривень, а за порцію запеченого сібаса попросять 69.

Ціни на каву у Франківську також не львівські. Запашна кава у кав’ярнях коштуватиме 15-20 гривень, “кава з собою” - 13-18.

Пообідавши та насолодившись кавою, можна поговорити про політику. З цим у Франківську по-сучасному. Всі місцеві політики, чиновники та впливові люди мають сторінку у соціальних мережах: “Фейсбук”, “Вконтакте”, “Твіттер” та навіть “Інстаграм”. Достатньо «тегнути» чиновника у гнівному пості, як дивним чином вмикається опалення, ремонтується дорога чи з’являється світло. Єдине, чого не вирішують тут через Інтернет, - забудови. Місто невелике, але складається враження, що новобудов тут більше, ніж у столиці. Заробітчани, які живуть і працюють за кордоном, купують тут по 2-3 квартири. Вочевидь, у такий спосіб вкладають зароблені гроші. Однак ці квартири або порожні, або здаються.

Якщо про Львів говорять як про «Місто, відкрите для світу», з Дніпро асоціюється New Everyday, то Франківськ називають «Теплим Містом». Це справа рук 34-річного романтика в душі та документознавця-менеджера інформаційних систем за освітою Юрка Филюка. Він покинув успішний бізнес у Києві і повернувся до Івано-Франківська, щоб власними силами розвивати рідне місто. На рахунку «Теплого Міста» — десятки втілених проектів з розвитку Франківська, серед них візуальний стиль Івано-Франківська, Urban Space 100, Urban Space Radio, проект «Вивіски», «Теплі поштівки» Child-Friednly Public Space. Я, наприклад, полюбила Urban Space 100, де запашна кава та фірмові еклери. Urban Spase - це урбаністичний, міський простір. Заклад має 100 співзасновників, кожен з яких вклав по 1000 доларів — одноразовий і безповоротний внесок, і за ці кошти був відкритий простір. Тут відбуваються прес-конференції, дискусійні панелі, презентації, покази фільмів, концерти і багато іншого. Особливість цього підприємства - 80% чистого прибутку йде на проекти розвитку міста. Вирішують, які проекти підтримати, засновники. Вони не мають персональних дивідендів з цього, але мають виключне право раз на квартал ухвалювати рішення — куди скеровувати зароблені кошти, які проекти підтримати.

Чи подібний Франківськ до Львова? Міста схожі й не схожі одночасно. Вони — рідні брати, але з різними характерами. Один розвиває бізнес, а другий дбає про комфортну оселю для своєї родини.

Схожі новини