«На лавочці з нашим Андрійком фотографуються діти»
У Луцьку встановили новий пам’ятник лідеру гурту «Скрябін» Андрію Кузьменку.
1 жовтня 2015 року у Луцьку відкрили перший в Україні пам’ятник загиблому в автокатастрофі співаку Андрію Кузьменку, відомому під псевдонімом Кузьма Скрябін. Пам’ятник виконала луцький скульптор Ірина Дацюк. Той пам’ятник розкритикувало чимало людей. Зрештою, рідні музиканта вирішили демонтувати скульптуру та замовити нову.
Після скандалу, який вибухнув довкола пам’ятника у Луцьку, мама загиблого Андрія Кузьменка особисто вирішила контролювати усі роботи.
Новий пам’ятник планували встановити до дня народження Кузьми — 17 серпня. Але не встигли. За день до Дня Незалежності України скульптура з’явилася у Луцьку. Над новим пам’ятником працював київський скульптор Тарас Цюпа. Він також виконаний з бронзи, проте зовсім не схожий на той, попередній. Цього разу Кузьма Скрябін сидить на лавці.
- Це була наша з мамою ініціатива, щоб той пам’ятник у Луцьку зняти, — розповів в ексклюзивному інтерв’ю журналісту “ВЗ” батько Кузьми Віктор Кузьмич. — Ми самі знайшли скульптора у Києві, погодили усе з луцьким меценатом, який взявся фінансувати створення пам’ятника. Ольга Михайлівна особисто кілька разів їздила до Києва, щоб проконтролювати, аби Андрій був максимально схожим на себе. Їй сподобалася ідея, що Андрійко сидить на лавці, щоб перехожі могли присісти на цю лавку і з ним поспілкуватися.
- Ви були присутні на відкритті пам’ятника?
- Цього разу помпезного відкриття не було. Ми не наполягали. Та й для чого? Одного разу у Луцьку нашому синові вже пам’ятник відкривали... Нам повідомили телефоном, що пам’ятник стоїть. І що перед пам’ятником вишикувалася черга, щоб сфотографуватися. В інтернеті ми побачили, як він виглядає. Ми з дружиною задоволені, що Андрій схожий на себе. І сидить у тій позі, в якій завжди любив сидіти. А на спинці написана Андрієва фраза: “Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете”. Нам приємно, що в соцмережах з’явилося багато знімків з дітворою, яка сідає на лавку біля скульпутри нашого сина і фотографується. А це означає, що Андрійка пам’ятають і люблять не лише його ровесники, а й діти.
