«Втомився відповідати друзям, що «зайвого квиточка» на «Євробачення» не маю»

Лічені тижні залишилися до великої пісенної події в Україні — конкурсу “Євробачення”, що відбудеться в Україні у травні цього року. Обличчям конкурсу стали його ведучі — Олександр Скічко, Володимир Остапчук та Тимур Мірошниченко. І від того, як вони його проведуть, залежатиме думка учасників і гостей про Україну загалом. Про підготовку до конкурсу, чому цього разу на сцені “Євробачення” працюватимуть тільки чоловіки, скільки друзів можна провести на пісенне шоу “на халяву”, журналісту “ВЗ” розповів один з ведучих Володимир Остапчук.

- Чим маєте намір здивувати Європу після “Євробачення”, яке минулоріч відбулося у Швеції?

- Усі мізкують над тим, що запропонувати такого, щоб виглядати крутіше. На жаль, ми, ведучі, не зможемо показати такі мюзикли, які показували шведи. Але ми покажемо український формат, нову українську музику, розкажемо, що Україна — велика, а українці вміють іноді посміятися навіть над собою. І гумор українців зрозумілий, доступний і прийнятний в усій Європі. Це буде круте шоу, де буде багато гумору. У нашій країні буде багато гостей, і ми маємо зробити все для того, щоб вони зрозуміли: українці — найкрутіша нація на планеті.

- Ви готуєте привітання українською?

- У кожній країні є свій коментатор, який усе перекладатиме на рідну мову. От, скажімо, коли “Євробачення” проводили в Азербайджані, одна дівчина-ведуча говорила азербайджанською. Це виглядало автентично, навіть гостинно, однак для тих, хто не знає азербайджанської, було незручно. Так, ми можемо показати, що українці — гостинні, і привітатися рідною мовою, але, на мою думку, краще привітатися гарною українською піснею. Бо гарна українська пісня має бути зрозумілою усім.

- Нещодавно було представлено ескізи ваших костюмів, у яких ви маєте виходити на сцену. Що ви для себе обрали?

- Так, був оголошений конкурс. І одинадцять дизайнерів “чарували” над костюмами для нас. Впевнений, що українські дизайнери представлять свої найкращі роботи. Наша країна має все, але ми не про все знаємо. От, скажімо, в Україні є свій чемпіонат з бейсболу, який проводять у Кропивницькому, у нас є свій “американський” футбол. У нас є найкрутіші дизайнери у світі і найкраща музика. І нам треба це все продемонструвати.

- А якщо організатори захочуть одягнути вас у блискучі паєтки?

- Якщо це буде потрібно для пісенного конкурсу, повірте, одягнемо. Ми на все готові (сміється. — Г. Я.). За час проведення “Євробачення” ведучі виходили на сцену майже оголеними, у вбранні тваринок і комах, ведучі стрибали і падали. Що залишилося? Ну, хіба що нас підпалити і щоб ми у стрибку танцювали танець живота. Щось цікаве і ми зараз готуємо, але не можу про все наперед розповідати. Нам буде чим здивувати світ.

- Трохи незвично виглядатиме, коли на сцені ведучі лише хлопці.

- Згоден. Але цьогорічний конкурс навмисно ламає стереотипи. По-перше, це інший погляд на Україну — тут є сучасні молоді талановиті ведучі, які впевнено володіють англійською. По-друге, у нас є класна музика, яка може бути модерновою й фольклорною і традиційною водночас. І ми все це чудово поєднуємо. Слоган цьогорічного конкурсу — Celebrate Diversity (Шануймо розмаїття) — прекрасно це підкреслює. Що ж до нас з Олександром, то двом хлопцям легше разом взаємодіяти. Можемо один одного підколоти, потролити, і те, що ми говоримо з різними акцентами, зіграє тільки на руку. Окрім того, ми з ним давно знайомі, працюємо на одному телеканалі.

- То кому буде важче — ведучим чи виконавцям?

- Ведучим складно, але набагато складніше виконавцям представляти свою країну. Треба виступити так, щоб не осоромитися, бо ж уся країна переживає і дивиться на свого представника. Не заздрю їм, особливо тим, хто вперше братиме участь у такого роду конкурсі.

- Чи відчуваєте тиск від людей на свою адресу? Є багато різних коментарів у соц­мережах...

- Ми “свої люди” у телепросторі. Не сприймаємо тролей. Завжди сміюся, коли мені кажуть “занадто”. Як брав участь у різноманітних кастингах, мені казали: “Ви занадто молоді”, або “занадто смішний”, “занадто активний”, або “занадто старий”... Щось завжди було не так. Тому до всього ставлюся по-філософськи. І ніщо мене не виб’є з колії. Тим більше, що Тимур, а це вперше в історії, вів два рази дитяче “Євробачення” і тепер вестиме доросле. Він знає все про такі конкурси. Сашко Скічко, який починав у “Великій різниці” і має море проектів на телебаченні, також не бере до уваги жодні негативні

коментарі. Та і я також. Тому будь-які коментарі нас не зможуть вивести з рівноваги.

- Ви вмієте пародіювати?

- Дублюю багато фільмів. Іноді доводиться пародіювати. Коли виступаю на радіо, доводиться пародіювати наших політиків, навіть президента іншої країни. Але це нам не допоможе у підготовці до “Євробачення”. Бо ми зі Сашком Скічком можемо спародіювати будь-якого нашого політика, але хто це зрозуміє із зарубіжних гостей? Навіть якщо спародіюємо Дональда Трампа вдало, це нікому не буде потрібно. Бо “Євробачення” — конкурс не про політику. Це конкурс про музику і про те, що нас може не роз’єднувати, а об’єднувати. І у цьому велика місія “Євробачення”. У цьому полягає таємниця живучості цього пісенного конкурсу. Цьогоріч відбудеться він 62-й раз. На “Євробаченні” нема країн, яких не люблять. Бо люди голосують не за країну, а за учасника.

- Росія, запропонувавши кандидатуру неповносправної співачки Самойлової, яка всупереч українському законодавству відвідала Крим, свідомо пішла на провокацію. Дехто з відомих українців закликав зробити виняток для Юлії Самойлової і дозволити їй виступити у Києві. А яка ваша позиція?

- Погоджуюся з офіційною позицією оргкомітету у тому, що Україна сама вирішує, чи допускати Юлію Самойлову до конкурсу, чи ні. “Євробачення” — поза політикою, але перед українськими законами усі рівні.

- Ваші друзі чи родичі просять “по блату” провести на конкурс?

- Щодня! Вже втомився усім розповідати, що це неможливо. Щодня по кілька разів мені телефонують, зустрічають “випадково” із запитанням: “Маєш зайвий квиточок?”.

Насправді, квитки ще є. Ви можете їх придбати. І навіть першими, до прямого ефіру, все побачити на власні очі і наробити селфі, і розказувати родичам, що ви то вже бачили. Нагадую, що квитки продаються не лише на прямий ефір, а й на так звані репетиції — неефірні шоу, що будуть повністю повторювати ефірні концерти.

- Попри те, що готуєтеся до “Євробачення”, у вас ще є інші обов’язки — уваги потребує ваша донечка. Чим вона вас тішить?

- Нашій Емілії три роки і вісім місяців. Тричі на тиждень займається танцями, водимо її на плавання. Придбали їй навіть пірнальний костюм Русалки зі справжнім водним ластом. Багато з нею спілкуємося англійською, у садочку Емілія вивчає французьку, а вдома ми розмовляємо українською. Вона вигадує слова і багато говорить. Тата називає “усіпакою”.

- Про братика для Емілії ще не думали?

- Ой, ви, як моя бабуся. Зав­жди питала: “А коли ви одружитеся?”, потім — “коли народите”, “а коли друге”... Ми зробили перерву на 3,8 року. Хоча, можна вже й подумати. Я люблю дітей. Особливо донечок. У мене багато знайомих, які виховують синів. Не хочу нікого образити, але з дівчатками набагато крутіше. Тати, у кого є донечки, і тати зі синами — це різні типи. Сина треба виховувати. А дівчинка — з дитинства принцеса.

Довідка «ВЗ»

Володимир Остапчук народився 28 вересня 1984 року в Умані. Має вищу філологічну освіту. На початку кар’єри викладав англійську мову. У 2009 році приїхав до Києва у школу дикторів на СТБ. Працював на Першому автомобільному каналі.

На його рахунку кілька авторських програм. Працював ведучим на радіо і багатьох телевізійних каналах. Зіграв у фільмі “Повернення Мухтара”. Займається дубляжем мультфільмів і кінофільмів.

У 2007 р. одружився. З дружиною Оленою виховують доньку Емілію.