Марічка Падалко: «Жінка народжує, коли зустрічає чоловіка, у якому бачить батька своєї майбутньої дитини»

Вона мати трьох дітей, енергійна телеведуча ранкових новин «ТСН» та дитячої програми «Маріччин кінозал».

Про знайомство з чоловіком, секрети привабливості, стрункості та чому жіночий день асоціюється у неї з дитячим садочком, Марічка Падалко розповіла журналісту «ВЗ».

- Марічко, життєвий шлях кожної людини починається з дитинства. Якою була маленька Марічка Падалко?

— У дитинстві я не мала багато розваг, у мене не було ні братиків, ні сестричок. Мене не водили на заняття секцій чи гуртків. Тому намагаюся компенсувати все це своїм дітям.

— Як вас виховували тато з мамою?

— Так, як і всі батьки намагаються виховувати: з терпінням, любов’ю, увагою. Не пригадую особливих розмов чи настанов.

— У 18 років ви поїхали навчатися у США, де отримали перший журналістський досвід. Яке враження на вас справила Америка?

— Спочатку була всім захоплена. Перші три місяці не уявляла, як можна буде повернутися додому. Потім це захоплення переросло у велику ностальгію. Не могла дочекатися свого повернення в Україну, адже так довго і далеко від дому була вперше.

— Марічка-телеведуча і Марічка-дружина та мама — різні люди?

— Мені здається, що я не дуже відрізняюся від того, яка на роботі чи вдома. Якщо у мене поганий настрій, то таким він буде скрізь. Важко його приховувати, тому актор з мене не дуже хороший (сміється. — Т. К.)

— Якщо не приховуєте своїх почуттів, то як вдається справлятися з собою у кадрі?

— Коли працюєш на телебаченні, то не можеш робити глядача «заручником» своїх емоцій. Тому у кадрі я навчилася справлятися з емоціями, хоча інколи дуже важко це зробити.

— Коли познайомилися зі своїм чоловіком Єгором Соболєвим, яке перше враження він на вас справив?

— Вперше побачила Єгора влітку 2004 року, ніякого враження на мене він не справив. Подумала, що він симпатичний хлопець. А я йому спершу взагалі не сподобалася. Потім років три не бачилися і лише з часом розгледіли одне одного...

— І у вас, і у Єгора — це другий шлюб. Отож питання поставити штамп у паспорті ще раз не було головним?

— Я знаю, що, за традицією, потрібно спочатку одружитися, а потім вінчатися. Але ми мали попередній досвід шлюбу, тому були впевнені, що на все свій час. Хочемо обвінчатися, коли будемо до цього готові. Отож все в нас попереду.

— Вам доводилося жертвувати своїми інтересами заради чоловіка?

— Це відбувається постійно. У першому шлюбі я не знала, як це — іти на компроміс. Думала, що достатньо зустріти людину, закохатися, а там якось все само собою вирішиться. Тепер розумію, шлюб — це велика робота над собою.

Є речі чи звички, які нас одне в одному дратують. У Єгора є звичка, яку він пояснює турботою про довкілля, — вимикати все з розеток. Бо це шкідливо для здоров’я, мене це дратує. Адже зранку потрібно все включати: мікрохвильову, щоб розігріти сніданок, телевізор. Я це сприйняла, але коли Єгор їде у відрядження, бойкотую (сміється. — Т. К.)

— Що найбільше цінуєте у стосунках між чоловіком і жінкою?

— Важливо довіряти людині. Бути впевненою у тому, що за будь-яких обставин вона буде поруч, підтримає і не зрадить тебе.

— Актриси, телеведучі не поспішають народжувати дітей, боячись, що це негативно відіб’ється на їхній кар’єрі, фігурі. Чи стояла ця проблема перед вами?

— Звичайно. Нерідко трапляється, що жінка задумується над тим, чи настав вже для цього відповідального кроку час, чи є гроші, чи їх немає. Але найважливіше, коли жінка вирішує народити, — зустріти чоловіка, у якому бачить батька своєї майбутньої дитини. І якщо це усвідомлює, то все інше не має значення, а є лише виправданнями, які не мають нічого спільного з бажанням мати дітей.

— Маєте свій рецепт стрункості?

— Найбільше, що допомагає, не їсти після 18.00. Також потрібно займатися спортом. Він допомагає боротися зі стресом, піднімає настрій. Але це і професійна необхідність — підтримувати себе у формі, гарно виглядати. Не секрет, що в телевізорі виглядаєш на 5-7 кілограмів важчим, ніж є насправді. Зараз не завжди можу відвідати спортклуб, та думаю, що з часом все налагодиться.

— Жінки часто, щоб заспокоїтися, практикують шопотерапію. А ви полюбляєте ходити по крамницях, чи у вас на це не вистачає часу?

— І грошей (сміється. — Т.?К.). Коли у ме­не з’явилися і фінансові зобов’язання, і троє дітей, то почала себе обмежувати, адже ніби відчувала провину перед дітьми. А зараз вже думаю, що потрібно цього почуття позбуватися і собі теж приділяти увагу.

У мене був період, коли шопінгом взагалі не займалася. То я вагітна, то після народження дитини... Не відповідала своїй звичній формі й не хотіла купувати більше речей, ніж зможу носити. А коли звикаєш до думки, що тобі не потрібно про себе дбати, починаєш розуміти у якийсь момент, що це тобі взагалі не потрібно. Та в останні два роки намагаюся приділяти і собі увагу. Хоча, коли у тебе троє дітей, більше думаєш про них.

— Багато дівчат прагнуть бути подібними на зірок з екрана. У вас є ідеал?

— Візуально ніколи не хотілося бути на когось схожою. Не пам’ятаю, щоб я себе з кимось аж так асоціювала. Але з дитинства моїм кумиром є російська фігуристка Катерина Гордєєва. Я нею захоплююся, відстежую все, що відбувається у її житті.

— Маючи трьох дітей, мабуть, потрібно багато часу для виховання, навчання. Як все встигаєте?

— Мені дуже пощастило з робочим графіком: з одного боку, він важкий, бо я мало сплю, а з іншого — маю ще багато часу після ефіру для дітей. На жаль, не пишаюся тим, якою мамою була в останні три місяці, але думаю, що так почувається більшість жінок в Україні. Технічно я робила все, але беземоційно. Думки були про інше. А діти таке відчувають.

— Знаю, що ви будували дачу. Вже справляли там новосілля?

— Ми її фактично добудували перед початком Євромайдану. Коли він почався, роботу зупинили. У середині будинку ще не все зроблено, і швидко це вже й не станеться. Щоб приймати там гостей, потрібно, напевно, ще з рік. Та ми і не поспішаємо.

— Якщо будете мати вільний час, то хотіли б власноруч вирощувати там квіти, овочі?

— Влітку не маю планів кудись далеко їхати, отож думаю, що матиму час цим зайнятися.

— Відчуваєте, що зимова сплячка вже закінчилася і прийшла весна?

— Останні місяці просто не звертала уваги на те, яка пора року, який день. Для мене все вимірювалося новинами з Києва, а тепер з Криму. Тому зараз важко відчути, що прийшла весна. Якби не свято у дитячому садочку, я б і не згадала, що скоро 8 Березня.

— Будете святкувати? Чекаєте від чоловіка подарунків?

— 8 Березня не є якимось особ­ливим святом для нашої родини. У цей день, я впевнена, чоловік встане раніше за мене. Тому жіночий день асоціюється у мене більше з дитячими виступами.

— Ваші бажання здійснюються в житті?

— Трапляється по-різному. Інколи воно повертається в інший бік, і ти розумієш, що так було найкраще. Був час, коли я хотіла перейти в інший формат програми, але цього не сталося. Тепер, коли в країні відбуваються такі події, розумію, що я була б нещасною людиною, коли б вела іншу програму, а не «ТСН».

Довідка «ВЗ»

Марічка Падалко народилася 26 лютого 1976 р. у м. Києві. Закінчила Київський державний лінгвістичний університет за спеціальністю англійська та німецька мови. Між тим, встигла за програмою обміну уряду США (Freedom Support Act) повчитися на факультеті журналістики Університету штату Флорида.

У 1999 р. провела кілька місяців стажування на Українській службі Бі-бі-сі у Лондоні. 2000 р. вперше вийшла в ефір у програмі «Світ спорту» на УТ-1. Пізніше перейшла на ТРК «Ера». У 2002 р. отримала роботу на «1+1». Веде випуски ТСН в рамках ранкового шоу «Сніданок з 1+1».

Одружена з журналістом Єгором Соболєвим, з яким виховує трьох дітей: Михайлика, Марійку та Катю.