Концерн «Електрон»: стратегія стійкого розвитку

Львів’яни вже почали звикати, що майже щороку концерн «Електрон» презентує чергову новинку.

Транспорт «Електрону» успішно здав зимовий іспит.
Транспорт «Електрону» успішно здав зимовий іспит.

Спочатку були трамваї, потім – тролейбуси, електробус, а «фішкою» стали нові міські автобуси, якими й цього року продовжує поповнюватись парк пасажирських перевезень Львова.

Президент «Електрону» Юрій Бубес.

Публічно підбивати підсумки року – давня традиція «Електрону». І справа не лише в тому, що це обов’язок перед акціонерами компанії (вони й так отримають детальний звіт), а й тому, що, на переконання президента концерну Юрія Бубеса, це є дуже важливим і для самої фірми.

– Це нагода дещо збоку поглянути на реалізовані проекти хоча б для того, щоб підсумувати: за рахунок чого вдалось те чи інше і що з цього можна перенести в рік наступний. Тоді розумієш, що з цим робити, куди йти, які завдання треба вирішити.

– Від промисловців не раз доводилось чути, що рік був непростим. Яким видався для концерну «Електрон»?

– У цілому ми весь рік працювали надзвичайно напружено. І недарма: рік хоча й був складним, але в результаті – ефективним.

Підприємства концерну за рік не лише наростили обсяги виробництва, а й розширили номенклатуру своєї продукції. Дуже добре працювали «Сферос-Електрон», заводи «Полімер-Електрон» та «Електронпобутприлад», НВП «Карат» та інші. А обсяги виробництва переорієнтованого на IT-продукцію телезаводу «Електрон» та заводу «Електротранс» зросли більш ніж у 3−5 разів.

Та найбільша увага прикута до транспорту з маркою «Електрон». Ця сучасна високотехнологічна продукція – трамваї, тролейбуси, електробус, а віднедавна й міські автобуси, – у всіх на виду, у щоденному користуванні львів’ян та жителів інших міст. У 2016 році підприємство виготовило десятки нових одиниць транспорту, які гідно себе зарекомендували.

Суворі зимові випробування з честю пройшли і наші перші міські автобуси. Коли морози на Різдво спричинили проблеми в роботі громадського транспорту, наші автобуси справно курсували на лінії. Коли за наші трамваї і тролейбуси ми були спокійні – вже був досвід їх експлуатації, – то за автобуси, зізнаюсь, ми таки переживали, – все ж таки це нова техніка, в якій ми впровадили багато інновацій – від економних двигунів екологічного класу Євро 5 та Євро 6 до складних комп’ютерних систем управління. Але новинки не підвели!

І нам приємно, що відразу декілька підприємств концерну стали лауреатами конкурсу «Обличчя міста-2016», а весь концерн в цілому удостоївся Гран-прі цього конкурсу, а також двох золотих відзнак Національного бізнес-рейтингу і нагороди «Лідер галузі».

Сучасну техніку – молоді: оператор лазерної порізки металу.
– Наростити обсяги виробництва в кілька разів у ненайкращі, скажімо так, часи – це дуже непросто. За рахунок чого це вдалося концерну?

– Зараз проблема багатьох фірм у тому, що вони хочуть, щоб їм дали «таблетку», яка все вирішить. Але такої ще не винайшли. Тому основа нашої стратегії – опора на внутрішні ресурси, зосередження їх на пріоритетних напрямах діяльності, активне впровадження інновацій та стійкий розвиток.

Нас називали диваками, коли ми вирішили переорієнтуватись на машинобудування і змінили відносну стабільність на новий проект, тобто на нові ризики. Та скептики не врахували одного, дуже недооціненого, на жаль, у нас ресурсу, який

визначається терміном «людський капітал». А це чи не найголовніша інвестиція на довгострокову перспективу. Звісно, його мобілізація потребувала великої роботи, коштувала багато безсонних ночей і затрачених сил, щоб вселити віру в оточення і в саму ідею. Однак нам на «Електроні» вдалось зберегти досвідчені кадри різного рівня – від високо­кваліфікованих робітників до думаючих та ініціативних управлінців, що генерують рішення. І до цієї когорти ми залучили нові молоді кадри, які прагнуть реалізувати нові ідеї. І цей двигун, всередині нас, запрацював. Бо якщо компанія застигає у своїй стабільності, з’являється ризик стагнації і занепаду.

– Проте нарікають, що молодь не дуже хоче йти на виробництво. Багато кваліфікованих робітників та інженерів шукають роботу за кордоном. А роботодавці скаржаться, що бракує кваліфікованих кадрів. Як ви вирішуєте цю проблему?

Зварювальник на автоматичних машинах – дефіцитна професія.

– Коли хочеш кваліфікованого робітника, то, насамперед, його треба для себе підготувати і виховати. Ми ініціювали і за підтримки керівництва Львівської облдержадміністрації налагодили співпрацю з вищими технічними училищами Львова та області, а зараз навіть залучили батьківські комітети навчальних закладів області для мотивації учнів до роботи на українських підприємствах. Нам зараз дуже потрібні слюсарі, верстатники широкого профілю, оператори верстатів з числовим програмним керуванням, електромонтажники та електромонтери, зварювальники на автоматах та напівавтоматах, робітники інших професій.

Звісно, ми активно спів­працюємо і з вишами, які готують інженерні кадри різного профілю та спеціальностей, що продовжують традиції та досягнення українських технічної, економічної та юридичної шкіл, і я впевнений, нові кадри досягнуть нових вершин, матимуть нові звершення.

– І які результати?

– Результат цієї співпраці – за рік вже працевлаштовано понад 150 нових працівників, ще десятки проходять практику та стажування з перспективою залишитись на підприємствах.

Протидіючи існуючій високій міграції, прямим кадровим втратам, ми намагаємось забезпечити людей не лише роботою, а й гідною оплатою. У нас середня заробітна плата в концерні сьогодні найвища в регіоні серед промислових підприємств. Ми не платимо грошей у конвертах – це «біла», офіційна зарплата, в яку входять бонуси та премії за якісну роботу.

У нас також діє й власна система підвищення кваліфікації кадрів – як в електронівських інституціях, так і за кордоном. Окрім належних умов праці та оплати, запроваджуємо додаткові умови соцпакета: надаємо за потреби

гуртожиток, забезпечуємо довезення працівників на роботу та з роботи, компенсуємо третину вартості харчування. Тобто концерн «Електрон» є соціально відповідальним і ефективним роботодавцем.

Майбутні інженери знайомляться з виробництвом.
– Які ще проблеми, крім кадрових, зараз у промислових підприємств?

– Кожна галузь може назвати свої власні проблеми, але найбільш серйозними є спільні. Хоча б така. В січні цього року уряд пообіцяв знизити ціни на електроенергію для виробництва. Але вже в лютому Національна комісія з регулювання у сфері енергетики підвищила тарифи на електроенергію для промисловості! Як це зрозуміти? А у тій же Європі спотова оптова ціна, тобто поточна ринкова ціна, на електроенергію на третину нижча, ніж в Україні. Це ставить українського виробника у важке становище, бо неминуче відобразиться на зростанні цін усієї промислової продукції.

Проте заради справедливості слід відзначити і позитивні зрушення. Нещодавно уряд прийняв постанову про збільшення авансового платежу до 70 відсотків з боку замовників комунального транспорту – трамваїв, тролейбусів, автобусів, електробусів та іншого колісного транспорту, встановлення реальних термінів їх виготовлення – від 8 місяців до 1 року. Це дієвий крок для підтримки транспортного машинобудування. Завдяки цьому заводи нарешті зможуть налагодити чіткий і належний технологічний цикл та ритмічну роботу, збільшити завантаження потужностей, а в кінцевому результаті – знизити виробничі затрати, що зекономить і бюджетні кошти. Слід сказати, що цю проблему ми не раз ставили перед кількома урядами. І лише зараз, як мовиться, лід рушив. Тому слід подякувати керівництву та фахівцям Мінекономрозвитку та уряду в цілому – зроблено велику і дуже важливу справу!

Але ми маємо ще низку конкретних пропозицій. Наприклад, щодо такого питання, як виконання замовлень у ме­жах бюджетного року, тобто до 31 грудня. На практиці від тендеру до укладання угоди між замовником і виконавцем через процедурні умови минає чимало часу, а авансові платежі, буває, надходять підприємству лише в 3−4 кварталах поточного року. Як і коли в такий термін виконати договір? Так, договір можна продовжити. Але бюджетний рік закінчився, де замовнику взяти нові гроші? Тому, вважаємо, необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу і виправити це положення. З цього питання ми вже готуємо свої пропозиції на розгляд Верховної Ради.

– Що ви очікуєте від 2017 року і які в «Електрону» плани?

– Ми вже сьогодні маємо платформу, з якої можемо пов’язувати подальшу перспективу. А також очікуємо на зростання економіки, в тому числі й на позитивні зміни для нашої машинобудівної галузі в законодавчій базі, які дозволять ринку краще розвиватися, а бізнесу – ефективніше працювати.

Ми зараз переважно орієнтовані на внутрішній ринок. Тут у нас є багато роботи, бо в середньому зношеність міського транспорту в Україні – понад 80 відсотків, і він потребує заміни.

Однак маємо плани виходу на міжнародні ринки. Після нашої участі у кількох галузевих зарубіжних виставках та на бізнес-форумах – у Німеччині, Франції, Угорщині та ін. – нашою продукцією почали цікавитись чимало країн. Тільки за останній рік на «Електроні» побували дипломати та представники бізнесу Німеччини, Польщі, Канади, Італії, Саудівської Аравії, Індії та інших держав, делегація молодих фахівців з 10 країн світу. Вони детально ознайомились з нашим виробництвом та оцінили технічний рівень і якість продукції. Ми мали низку конструктивних перемовин, які відкрили перспективи для наших виробів в Європі, Азії, Північній Африці, а також у Північній Америці.

Тому і цього року нас чекає багато роботи, але я впевнений, що «електронівці» впораються. Принагідно хочу подякувати усім нашим працівникам за хорошу роботу, а також усім нашим 20 тисячам акціонерів, котрі беруть активну участь в управлінні «Електроном» й своїми голосами підтримують наші зусилля та затверджують амбітні плани розвитку концерну. Спільно ми не раз довели, що обіцяємо лише те, що можемо виконати, а обіцяне вважаємо своїм зобов’язанням, якщо хочете – справою честі.