«Катастрофа» економічної політики Орбана
За даними Євростату, за рівнем середньої зарплатні й реального споживання Угорщина у ЄС на передостанньому місці. Гірші показники має тільки Болгарія
Як пише угорське видання Mandiner, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нещодавно заявив, що «найбільшим стратегічним викликом», який стоїть перед його країною «у наступному десятилітті», є «вихід з групи країн із середнім рівнем доходу», — аби наздогнати «розвинуті країни». Звинувативши Захід у початку нової «холодної війни», уособленням якої, на думку Орбана, є російсько-українська війна, він також заявив про роль «регіонального лідера», яка, мовляв, під силу Будапештові… Але навіть у Польщі, яка тривалий час була партнером Угорщини в ЄС, ці плани Орбана ставлять під сумнів. Насамперед — через «катастрофу» економічної політики нинішнього угорського уряду.
Як розповіла в інтерв'ю PAP аналітикиня Польського інституту міжнародних справ (PISM) Вероніка Юзвяк, Угорщина нині стикається з дуже високою інфляцією, дефіцитом пального й блокадою коштів із бюджету Європейського Союзу. Крім того, через свою фактично проросійську позицію (на тлі вторгнення рф в Україну) Будапешт зіпсував свою репутацію на міжнародній арені.
«Система Обана не може скласти іспит»
«Ситуація в Угорщині, насамперед економічна, є найбільшим викликом для Віктора Орбана за всю історію його правління, — констатувала пані Юзвяк. — Теперішня економічна криза є перевіркою функціональності існуючої в Угорщині системи, яку Орбан побудував протягом останніх 12 років. Помітно, що ця система не може скласти іспит — із будь-якої точки зору».
За словами аналітикині PISM, економічна політика уряду Віктора Орбана є «катастрофою», про що свідчать найгірші у регіоні показники угорської господарки. «Згідно з останніми даними Євростату, за рівнем середньої заробітної платні й реального споживання Угорщина займає передостаннє місце у Європейському Союзі. Гірші показники має нині тільки Болгарія».
Зрештою, навіть сам Орбан під час своєї традиційної щорічної пресконференції, що відбулася 21 грудня 2022-го, був змушений визнати: «Цей рік був найважчим для Угорщини з часів падіння комунізму»… Утім, водночас угорський прем'єр-міністр заявив, що його кабінет має певні успіхи. Мовляв, його уряд тримався подалі від війни в Україні, забезпечив Угорщину енергоносіями й ефективно боровся з нелегальною імміграцією. А також досягнув часткових домовленостей з Європейською комісією — щодо коштів із бюджету ЄС для Угорщини.
«Кошти з бюджету ЄС надійдуть Будапешту із затримкою»
Однак аналітикиня PISM Вероніка Юзвяк ставиться до домовленостей угорського уряду з Брюсселем, якими так хвалився Віктор Орбан, набагато скептичніше.
«Досі не відомо, чи буде виплачено ту частину коштів ЄС, щодо якої Єврокомісія ставить певні умови, і коли саме це буде зроблено, — зауважила Юзвяк. — Єврокомісія схвалила угорський План відбудови, але це не означає, що ці кошти будуть доступні уряду в Будапешті відразу». Як нагадала польська аналітикиня, умови Єврокомісії - дуже суворі, а їх виконання ретельно контролюється. «Формально створити інституцію боротьби з корупцією буде вже не достатньо. Важливо також те, чим саме вона займатиметься і хто її очолить».
Щоправда, «заморожені» Єврокомісією 6,3 мільярда євро з Фонду солідарності ЄС — це лише 18% усіх коштів, передбачених для Угорщини у бюджеті Європейського Союзу. Нещодавно Єврокомісія схвалила партнерську угоду, яка передбачає виплату Будапештові у 2021−2027 роках 22 мільярдів євро (за умови виконання Угорщиною певних вимог Брюсселя) — у рамках Політики солідарності ЄС. Крім того, на початку листопада Єврокомісія схвалила стратегічний план Угорщини щодо Спільної сільськогосподарської політики — на 8,4 мільярда євро.
«Тим не менш, не можна сказати, що уряд Орбана вийшов із суперечки з Брюсселем зовсім без втрат, — пояснює пані Юзвяк. — Велика частина коштів із бюджету ЄС на 2021−2027 роки (тобто понад 80%, ті, щодо яких Єврокомісія не висувала умов), почне надходити до Угорщини, найімовірніше, вже наступного року, тобто із півторарічною затримкою». Ця затримка сприяла зростанню інфляції в Угорщині та призвела 2022 року до рекордно низького курсу форинта, зауважила аналітикиня PISM. «Із теперішнім дефіцитом бюджету й державним боргом ці кошти були би для Віктора Орбана дуже корисними».
