Передплата 2024 «Добрий господар»

У Матері знімали фільм «Страсті Христові»

У цьому італійському містечку люди живуть там, де ще 9 тисяч років тому жили їхні предки

Думала, що після побаченої краси в Альберобелло, мене в Італії не буде чим здивувати. Але щойно сіли в автобус, наш гід Юрій, якого ми почали називати не інакше, як Юрій Гагарін (так його “охрестив” власник одного трулло в Альберобелло. Г. Я.), хитро усміхнувся: “А тепер я вас здивую печерним містом”.

Читайте також: Труллі казкового Альберобелло

Ми дійшли до площі, перед якою Юрій попросив нас дивитися тільки ліворуч, і почав розповідати історію виникнення Матери. Але ми не втримали­ся і почали розглядатися на всі боки. Хтось “ахав-охав”, а хтось від побаченої краси не міг навіть слова промовити... Перед нами розкинулася Матера – печерне місто, гід­не пензля найвідомішого у світі художника. Це унікальна історична пам’ятка, яку, скла­далося враження, спеціально збудували як знімальний майданчик до фільмів про земне життя Ісуса Христа.

Матера – “другий Вифлеєм”

Місто, ві­доме своїми історичними кварталами, що отримали назву Сассі, де й розта­шовані печерні будинки, що увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На мапі Матеру треба шукати між “нос­ком” і “каблуком” італійського “чобота”.

Іще не так давно всередині печерних помешкань Матери тулилися великі ро­дини разом із домашніми тваринами, а у будиночках не було світла й води. Що вже казати про каналізацію... Ці блага цивілізації з’явилися лише після 50-х ро­ків минулого століття.

За словами гіда, люди тут жили ще 9 тисяч років тому. Однак офіційна істо­рія міста починається з Давнього Риму, а саме з ІІІ століття до нашої ери. На­зва міста Матера з латини переклада­ється як “моя земля”. А оригінальна на­зва римського селища – Матеола. 664 року нашої ери, після того, як ланґобар­ди завоювали провінцію Матера, у місті змінювалися власники. Війна за Матеру тривала аж до ХVІІ століття, а селище пе­ретворилося на місто. Під час Другої сві­тової війни саме Матера стала першим містом Італії, яке почало активну бороть­бу проти німецьких військ.

Туристів приводять відразу у стару частину міста, яка отрима­ла назву Сассі ді Матера. У Сассі (перекладається як “каміння”) досі збе­реглися доісторичні “помешкання”, ство­рені ще печерними людьми. Усі “кварти­ри” у Сассі були акуратненько вирубані у вапнякових скелях. На перший погляд, сассі більше нагадують нагромадження кам’яних хиж – вузесенькі провулки і схо­ди розбігаються в усіх напрямках. Під­земних будинків у деяких частинах цього району було так багато, що вулиці “буду­вали” буквально на дахах будинків.

У скельних печерах старого міста досі живуть люди. Фото автора
У скельних печерах старого міста досі живуть люди. Фото автора

Через епідемію малярії 1950 року, що загрожувала усім жителям містечка, вла­да Італії вирішила переселити мешкан­ців сассі в іншу, нову частину Матери. Однак багато хто відмовився покидати своє житло і переходити у сучасні будин­ки, тому сьогодні Матера – єдине місто у світі, де люди можуть похвалитися, що досі живуть там, де ще 9 тисяч років тому жили їхні предки.

Із пам’яток архітектури у Матері най­більше церков і храмів – близько 130

Найвідоміший з них – храм Сан-П’єтро-Кавеозо, збудований ще 1218 року.

Кількість туристів у Матері в рази збільшилася після того, як 1993 року ста­ру частину міста (Сассі ді Матера) було внесено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Попри те, що жит­лові приміщення відреставровані, ми всередину жодної печери не заходили. Значно цікавіше було походити вузень­кими вуличками, лабіринтами і уявити себе, можливо, навіть героями фільму, бо саме тут кінематографісти знімали свої знамениті картини.

Кіношна популярність прийшла в Матеру після виходу на екрани фільму “Вовчиця”. Однак найбіль­шої популярності місто набуло після виходу картини П’єра Паоло Пазолі­ні “Євангеліє від Матфея”, яка отрима­ла нагороду на кінофестивалі у Вене­ції. А далі Матера перетворилася на знімальний майданчик для таких стрі­чок, як “Зроблено в Італії”, “Христос зупинився в Еболі”, “Три брати”, “І вно­чі сонце”... Цей список можна продо­вжити, оскільки, за словами гіда Юрія, у Матері зняли близько 80 фільмів, се­ред яких “Цар Давид” з Річардом Ґіром у головній ролі.

Тут колись жили люди. У фільмі «Страсті Христові» гору використано як Голгофу, на якій молився Ісус Христос. Фото автора
Тут колись жили люди. У фільмі «Страсті Христові» гору використано як Голгофу, на якій молився Ісус Христос. Фото автора

А восени 2002-го у Матері з’явився Мел Гібсон, який знайшов тут старо­давню “Палестину” для свого фільму “Страсті Христові”, в якому головні ролі зіграли Джеймс Кавізел та Моніка Бе­луччі. Режисер знімав сцени своєї стріч­ки у різних місцях Матери, але насам­перед у районі Сассі, а також там, де збереглися сліди перебування людей епохи неоліту.

За словами Юрія, частково зйомки відбувалися за межею міста – на горі у закинутому поселенні Крако. Мешкан­ці покинули його через обвал глиняно­го ґрунту, що призвело до руйнування багатьох будинків-печер. Біля підніжжя цієї гори знімали сцену безславного кін­ця Юди. До участі у масових сценах за­просили місцеве населення. Фільм вий­шов на екрани 2004 року.

Юрій показав нам гору, на якій “мо­лився Ісус Христос”. І справді, вона схожа у Матері, точніше, у Крако, на ту, яку бачимо на іконах, коли Ісус Хрис­тос молиться на Голгофі. А ще Юра по­казав нам у старому місті сходи, якими у фільмі Гібсона “йшов Ісус Христос”... Матера приваблює американських ре­жисерів насамперед через те, що тут можна знімати фільми на біблійні та євангельські сюжети. Після Гібсона Кетрін Гардвік зняла тут свою картину “Божественне народження”, присвяче­ну Ісусу Христу.

... Гостинна Матера милує око не лише кінематографістів, а й туристів, які при­їжджають подивитися на це диво з усіх куточків земної кулі. Уже кілька років по­спіль місто посідає перше місце в Італії з безпеки, тому там можна до глибокої ночі спокійно блукати вуличками.

Ми поверталися до автобуса у сутін­ках, коли вечірні вогні пом’якшували різкі обриси скель, а силует міста зі соборним шпилем, що здіймався над кам’яним містом, виглядав просто неймовірно...

Редакція “Високого Замку” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-тур” за організацію цікавої подорожі.

Читайте також: Подорож під покровом Святого Миколая

Схожі новини