Передплата 2024 «Добрий господар»

«Зметикувати» уряд доведеться «на трьох»

Це непросто, тому «коаліціада» після виборів у німецький Бундестаг може затягнутися

Найближчої неділі, 26 вересня, у Німеччині відбудуться парламентські вибори. За тиждень до голосування кандидати у канцлери від трьох політичних сил, які, за прогнозами соціологів, стануть «призерами» виборів, провели останні, уже треті телевізійні дебати. На думку глядачів, ці дебати, як і усі попередні, виграв представник Соціал-демократичної партії Німеччини Олаф Шольц. Саме СДПН, за даними опитувань, одержить на виборах у Бундестаг найбільше голосів. Чи це означає, що канцлером стане Шольц? Він матиме найбільші шанси на те, щоб очолити уряд, — якщо СДПН домовиться про коаліцію. Домовлятися, ймовірно, доведеться з двома іншими політсилами, а це досить складно. Тож німецька «коаліціада» може затягнутися…

За даними опитуван­ня телеглядачів, які від­разу після третіх теледе­батів провів Інститут Forsa, 42% німців вважають, що найкраще на цих дебатах проявив себе кандидат у канцлери від СДПН Олаф Шольц. Кандидат від кон­сервативного блоку ХДС/ХСС Армін Лашет сподобався 27% телеглядачів, а кандидатка від «Зелених» Анналєна Бербок — 25%.

Іще більшу перевагу над кон­курентами Олаф Шольц має тоді, коли німців запитують, за кого вони б голосували, якби канцлера у Німеччині вибира­ли напряму (як в Україні прези­дента). За даними опитування телеканалу ZDF, після третіх те­ледебатів Олафа Шольца хочуть бачити канцлером 48% німець­ких виборців, Арміна Лашета — 22%, а Аннулєну Бербок — 15%.

Саме популярність Олафа Шольца (а точніше, відсутність цієї популярності в Арміна Ла­шета й Аннилєни Бербок) «ви­тягує» соціал-демократів у лі­дери виборчих перегонів. За даними недавнього опитуван­ня «Політбарометра», найбіль­ше німецьких виборців, аж 25% (плюс 4,5% порівняно з попере­дніми виборами у Бундестаг), 26 вересня хочуть проголосу­вати за Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). Далі йдуть блок ХДС/ХСС — 22% (мі­нус 10,9%), «Зелені» — 17% (плюс 8,1%), ліберальна Віль­на демократична партія (ВДП) — 11% (плюс 0,3%), антиєвро­пейська, проросійська й попу­лістська «Альтернатива для Ні­меччини» (АдН) — 11% (мінус 1,6%) і посткомуністичні «Ліві» — 6% (мінус 3,2%).

Імовірна перемога СДПН не дозволить цій партії створити уряд самостійно — потрібна ко­аліція. Якщо результати голосу­вання 26 вересня будуть близь­кими до тих, які прогнозують соціологи, то теперішню «вели­ку» коаліцію у складі ХДС/ХСС і СДПН (тільки навпаки, з кан­цлером від соціал-демократів і християнськими демократами у ролі «молодшого» партнера) повторити не вдасться — голо­сів забракне. «Лівих» до коалі­ції цих політсил точно не покли­чуть, а от Вільну демократичну партію можуть. Але ліберали й соціал-демократи мають з ба­гатьох питань, зокрема еконо­мічних, різні погляди, тому до­мовитися про коаліцію у складі СДПН-ХДС/ХСС-ВДП буде не­просто. Утім, виключати такий варіант усе-таки не варто.

А можливо, коаліцію з «Ліви­ми» наважаться створити СДПН і «Зелені»?

Погляди соціал-демократів і «зелених» із деяких питань схо­жі. Зокрема, під час третіх теле­дебатів Олаф Шольц і Анналєна Бербок висловилися за підви­щення встановленої законом мінімальної заробітної платні до 12 євро на годину. «Є 10 міль­йонів громадян, які могли би від цього виграти», — наголосив Шольц. А Бербок звернула ува­гу на становище батьків-одина­ків, які виховують дітей, мовляв, такі батьки опинилися у «пастці бідності».

Схожі погляди «Зелені» й СДПН мають також із кліматич­них проблем, які у німецьких ви­борців зараз на першому місці. На думку Бербок, ФРН має при­пинити використання двигунів внутрішнього згоряння з 2030 року і відмовитися від виробни­цтва електроенергії з вугілля ра­ніше, ніж заплановано. А Шольц заявив, що протягом наступ­них 25 років німецька промис­ловість має стати «кліматично нейтральною» (тобто припинити шкідливі викиди).

Але схожі позиції СДПН і «Зе­лених» із соціально-економічних питань — це одне, а входжен­ня до їхньої коаліції «Лівих» — інше. По-перше, не всі політики СДПН уявляють цю партію в од­ному уряді з посткомуністами… А по-друге, «Зелені» й «Ліві» ма­ють різні погляди на відносини з путінською Росією. Посткому­ністи є проросійською силою, а «Зелені», що активно крити­кують авторитарний режим Пу­тіна, — єдина у ФРН політсила, яка послідовно виступає проти газпромівського газопроводу «Північний потік-2».

Зрештою, розбіжності у по­зиціях щодо путінської Росії мо­жуть зашкодити й коаліційному союзу «Зелених» із СДПН. Со­ціал-демократи загалом орієн­товані на співпрацю з Москвою (саме з лав СДПН вийшов екс­канцлер ФРН Герхард Шрьо­дер, що багато років працює на «Газпром»; зараз очолює концерн, який будує «Північ­ний потік-2»). До речі, погля­ди Олафа Шольца відповіда­ють партійному «мейнстриму». У вересні минулого року Шольц в інтерв’ю виданню Augsburger Allgemeinen заявив: він не вва­жає, що реакцією Берліна на отруєння російського опозиціо­нера Олексія Навального може стати припинення будівництва «Північного потоку-2». Мовляв, «Потік-2» не є німецьким дер­жавним проєктом, «це приват­ний енергетичний проєкт, у яко­му беруть участь дуже багато компаній»…

Замість «Лівих» у коаліцію СДПН і «Зелених» можуть по­кликати ВДП. Таку коаліцію на­звали би «світлофором» (за пар­тійними кольорами — «червоні», «зелені» й «жовті»)… Якщо ж СДПН не вдасться домовитися про коаліцію, її спробує створи­ти партія, яка фінішує на вибо­рах у Бундестаг другою.

Найімовірніше, це буде блок ХДС/ХСС (Християнсько-де­мократичний союз і бавар­ський Християнсько-соціаль­ний союз). Імовірний варіант коаліції без соціал-демократів — ХДС/ХСС, «Зелені» й ВДП, тоб­то «Ямайка» («чорні», «зелені» й «жовті» — це ямайський прапор). Це був би, напевно, найкращий варіант для України, адже порт­фель глави МЗС дістався би «Зеленим», які проти «Північно­го потоку-2». Таку коаліцію праг­нули створити після попередніх виборів у Бундестаг, але тоді лі­дери трьох політсил не домови­лися… Чи вдасться це зробити зараз?

Говорити про це зарано, оскільки пріоритетне право зі створення коаліції матимуть, найімовірніше, соціал-демо­крати. Утім, можна згадати про те, що на третіх теледеба­тах були питання, в яких Армін Лашет і Анналєна Бербок де­монстрували одностайність. Зокрема, Лашет вважає, слід зробити усе можливе, аби пандемія більше не заважала учням відвідувати школи. Від­криті школи під час пандемії ко­віду є пріоритетом також для Бербок. Кандидат від ХДС/ХСС закликав посилити боротьбу із загрозою ісламського й пра­вого тероризму, а кандидатка від «Зелених» — про зростання у ФРН насильства з боку правих екстремістів і про необхідність посилення німецької поліції, аби та могла цим екстремістам протистояти.

Так чи інакше, німецька «ко­аліціада» може бути тривалою, і спрогнозувати її підсумки нара­зі не можливо… Напевно можна сказати лише, що в урядовій ко­аліції не буде «Альтернативи для Німеччини». Кандидати у кан­цлери від СДПН, ХДС/ХСС і «Зе­лених» категорично відкинули можливість коаліційних перего­ворів із АдН.

Читайте також: Олаф Шольц виграв уже другі теледебати

Схожі новини