Наступником Меркель може стати Шольц

Цьогорічній виборчій кампанії у Німеччині не бракує сенсацій. Спочатку на перше місце у рейтингах вирвалися «Зелені», обійшовши головного фаворита, консервативний блок ХДС/ХСС. Згодом християнські демократи «Зелених» наздогнали й перегнали, і здавалося, впевнено йдуть до перемоги на виборах… Але за п'ять тижнів до голосування (німці обиратимуть Бундестаг 26 вересня) усе знову стало догори дригом! У лідери перегонів, за даними останніх соціологічних опитувань, вирвалася Соціал-демократична партія Німеччини, якій ще зовсім недавно прогнозували максимум третє місце. Це досягнення СДПН — велика політична сенсація, адже соціал-демократи не випереджали у рейтингах християнських демократів із… 2006 року.

Понад тиждень тому опитування Інституту Insa зафіксувало рівні рейтингові показники блоку ХДС/ХСС і СДПН: за ці політичні сили були готові голосувати по 22% німецьких виборців. (СДПН наздогнала у рейтингах ХДС/ХСС уперше з квітня 2017 року). Причому, у порівнянні з попереднім опитуванням, християнські демократи 3% втратили, а соціал-демократи 2% набрали. Опитування, проведене через тиждень, підтвердило тенденцію, вельми невтішну для політсили федеральної канцлерки Ангели Меркель. Як повідомила інформагенція Reuters, за даними опитування Forsa, за СДПН готові проголосувати 23% німецьких виборців, а за ХДС/ХСС — ті ж 22%. На третьому місці «Зелені» зі 17% голосів. До
Бундестагу також проходять ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) — 13%, антиєвропейська, популістська й проросійська «Альтернатива для Німеччини» — 12%, і посткомуністи з партії «Ліві» — 7%.

У чому головна причина несподіваного злету СДПН, яку німецькі політологи давно «поховали»? У популярності серед виборців кандидата соціал-демократів у канцлери, Олафа Шольца. А якщо точніше, то у відсутності цієї популярності у кандидатів у канцлери від партій-конкурентів, Арміна Лашета (ХДС/ХСС) і Аннилєни Бербок («Зелені»). За даними опитування Bild am Sonntag, якби главу уряду в Німеччині вибирали напряму (як у нас президента), то найбільше голосів набрав би саме Шольц, якого підтримали б 34% німецьких виборців. Для порівняння: Бербок на таких виборах канцлера одержала б 13% голосів, а Лашет — тільки 12%.

Про те, що Арміну Лашету бракує харизми, керівники християнських демократів добре знали. Переважна більшість прихильників консерваторів виступали за те, аби кандидатом у канцлери від блоку ХДС/ХСС став представник Християнсько-соціального союзу, глава земельного уряду Баварії Маркус Зьодер. І він був готовий поборотися за крісло глави бундесуряду, яке невдовзі звільнить Ангела Меркель. Однак фракція ХДС/ХСС у Бундестазі вирішила не відступати від традиції, згідно з якою кандидатом консервативного блоку в канцлери стає представник Християнсько-демократичного союзу. Тож зупинилася на кандидатурі глави уряду землі Північний Рейн-Вестфалія Арміна Лашета.

Про те, що цей вибір помилковий, остаточно стало зрозуміло під час недавньої поїздки Арміна Лашета у райони, потерпілі від повені. Перебуваючи разом із президентом ФРН в Ерфтштадті, який зазнав сильного удару стихії, кандидат у канцлери від ХДС/ХСС під час співчутливої промови Франка-Вальтера Штайнмаєра… безтурботно сміявся. Ці скандальні відеокадри облетіли усі телеканали… Попри те, що Армін Лашет перепросив за свою безвідповідальну поведінку, німецькі ЗМІ не знайшли для неї виправдань. Веселий сміх Лашета під час промови Штайнмаєра в Ерфтштадті видання Mitteldeutsche Zeitung назвало «величезною медійною катастрофою». Вона швидко вдарила по рейтингу Арміна Лашета, а через кілька тижнів почала «вбивати» рейтинг консервативного блоку.

Читайте також: Сміх політика крізь сльози людей

«Зелені», схоже, падають у рейтингах також через свою кандидатку в канцлери. Рейтинг Анналєни Бербок підкосив скандал із плагіатом. У книзі Бербок під назвою «Зараз. Як ми оновлюємо свою країну», яка з'явилася наприкінці червня, австрійський «мисливець за плагіатом» Штефан Вебер виявив кілька підозрілих місць. Мовляв, вони дуже схожі на публікації німецького Федерального центру політичної освіти… Не додав популярності Аннілєні Бербок і скандал із її резюме, що вибухнув відразу після висунення її кандидатури на пост канцлера. У тому резюме знайшли неправдиві дані. Зокрема, Бербок ніколи не працювала у The German Marshall Fund of the United States, а у резюме інформація про це була…

Вдарили по популярності Аннилєни Бербок у виборців також деякі ініціативи, які вона оприлюднила під час виборчої кампанії. Зокрема, кандидатка у канцлери від «Зелених» виступила за заборону авіарейсів на короткі відстані й за підвищення цін на пальне. Багатьом німецьким виборцям такі пропозиції не до вподоби.

Чи вдасться СДПН утриматися у рейтингах і набрати на виборах 26 вересня найбільше голосів? Не факт. Найімовірніше, частина прихильників ХДС/ХСС, що «перебігла» в опитуваннях до СДПН лише через несприйняття кандидатури Арміна Лашета, у день голосування повернеться до консерваторів… Утім, не можна виключати й перемоги соціал-демократів. Тоді право на формування уряду одержить кандидат у канцлери від СДПН, теперішній віцеканцлер і міністр фінансів Олаф Шольц. Якою в такому випадку буде коаліція?

Теоретично, СДПН може сформувати уряд із «Зеленими» й «Лівими» (якщо вистачить голосів). Але, найімовірніше, знову повернуться до ідеї «великої» коаліції, яка працює сьогодні, тільки вже ХДС/ХСС буде «молодшим» партнером СДПН (зараз навпаки). Щоправда, голосів і тут може не вистачити, тож доведеться брати у коаліцію або «Зелених», або ВДП…

Схоже, Олаф Шольц без високого поста не залишиться: стане або канцлером, або міністром закордонних справ. Багато хто в Україні сподівався, що німецький МЗС очолить представник «Зелених» (єдиної у ФРН політсили, яка послідовно виступає проти газпромівського газопроводу «Північний потік-2»), але цього, ймовірно, не буде.

СДПН є партією, орієнтованою на співпрацю з путінською Росією (саме з лав соціал-демократів вийшов колишній канцлер Герхард Шрьодер, що багато років працює на «Газпром»; зараз очолює концерн, який будує «Північний потік-2»), і погляди Олафа Шольца цілком відповідають партійному «мейнстриму». Зокрема, у вересні минулого року Шольц у інтерв'ю виданню Augsburger Allgemeinen заявив: він не вважає, що реакцією Берліна на отруєння російського опозиціонера Олексія Навального може стати припинення будівництва «Північного потоку-2». Мовляв, «Потік- 2» не є німецьким державним проєктом, «це приватний енергетичний проєкт, у якому беруть участь дуже багато компаній»… Риторика до болю знайома.

Зрештою, нічого дивного: таких от «шрьодерів» у німецькій політиці хоч греблю гати…