Наталія Поклонська в пошуках «кітеля»…

Не сенсація, бо це передбачувалося вже давно. Сама вона стверджує, що відмовилася від участі в попередньому голосуванні перед думськими виборами в зв'язку з новою роботою.

Чи так це? Хто знає Крим і політичну ситуацію в ньому після 2014 року, той відає, що Наталія Поклонська стала прокурором Криму цілком випадково, однак її кар’єра до крісла депутата Держдуми Росії в 2016 році була цілком закономірною. Прокурором Криму вона стала випадково тому, що була звільнена з прокуратури України і опинилася в Криму в той час, коли там не могли знайти людину на посаду прокурора. Перед цим три поважні кандидати навідріз відмовилися займати це крісло. Сергію Аксьонову нічого не залишилось, як запропонувати посаду Поклонській. Звісно, за інших умов така блискавична кар’єра їй ніколи б не світила, бо як прокурор вона виявилась ніякою. Тому Москва терміново вислала в Крим справжнього прокурора, але… на посаду заступника для Поклонської. Таким чином він став сірим кардиналом, а Поклонська — зіц-директором прокуратури. Свідчить про це хоч би той факт, що всі головні рішення у відомстві став приймати її заступник, а Наталія була… окрасою будинку прокуратури. Водночас вона проявила себе в багатьох справах, що надали їй сумнівну репутацію. Поклонська ініціювала заборону Меджлісу кримськотатарського народу в Росії і в окупованому Криму, виступала в ролі обвинувача проти громадян України у справах «про тероризм», «напад на співробітників «Беркута», проти кримських журналістів тощо.

З іншого боку, у фільмі Станіслава Кондрашова про Крим, Наталія не здатна двох слів зв’язати і говорить з екрана якусь нісенітницю. Вона справами прокуратури займалась вибірково, а головну увагу приділяла, наприклад, будівництву каплиці на вулиці навпроти будинку прокуратури, організувала, щоб бюст Миколи II начебто замироточив, і тоді попи РПЦ змушені були це спростовувати. Замість новин про прокурорські подвиги Поклонської весь світ облетіли так звані «японські мультики» про неї.

Словом, Наталія там ламала дрова багато і охоче. Тому і Аксьонов, і керівництво прокуратури поступово стали підшукувати варіанти, за якими можна було б здихатись Поклонської, але так, щоб вона не образилась і не почала «розказувати корупційні таємниці», яких, безумовно, назбирала. І от коли підійшли вибори в Держдуму — з’явився відповідний варіант. Поклонській запропонували балотуватися за списками «Єдиної Росії», що стовідсотково гарантувало переїзд її в Москву. Але і депутатство, як все хороше, має звичку закінчуватись.

Шансів залишитись на новий строк у Поклонської практично не було. Як депутат, вона себе не проявила, в Криму появлялась вряди-годи, ніяких конкретних справ не вирішила. Одного разу навіть виступила з протестами проти політичних рішень, однак не затямила, що вони вже «узгоджені наверху», а в Росії у таких випадках виступати можна тільки на підтримку, а не всупереч, а тому отримала «останнє попередження», що їй швиденько знайдуть інше місце для бурхливої діяльності. Наталія і притихла.

Натомість сенсацій наробила вдосталь. Наприклад, Поклонська написала в анкеті, що заміжня. Але коли прийшов час заповнювати декларацію про доходи, вона не вказала нічого про чоловіка. Відповідна служба стала перевіряти декларацію, і на питання, а де ж дані про чоловіка, Наталія відповіла, що вона думала, що чоловік у неї є, а насправді виявилось, його нема. Отаке фіаско! Пізніше одна за однією прошуміли ще три нових сенсації. Наталія вийшла заміж, презентувала всім своє весілля. Потім вдвох з чоловіком вони презентували свою книжку, а потім… обоє заявили про розлучення. Наталія виявилась непосильною ношею для глави сім’ї, бо сама претендувала на цю «сімейну посаду». Але то таке, особиста справа депутатки.

А що стосується громадських справ, то у квітні Наталія Поклонська знову висунула свою кандидату для участі в праймеріз «Єдиної Росії» за партійним списком, не помічаючи, що на її небосхилі хмари значно згустилися. Як це водиться в Росії, комусь закулісному в Москві і в Криму, хто конкретно і відбирав кандидатури до складу нової Держдуми, не сподобалась ні недоречна активність Поклонської, ні недоречне заміжжя та народжені ним книжки. Тим більше в Криму виросла нова генерація політиків, які б залюбки засідали в Думі з більшою користю для «єдиноросів», тому Поклонській тихо рекомендували… не висуватись.

Отже, за два дні до закінчення попереднього голосування Наталя Поклонська оголосила про рішення зняти свою кандидатуру. Плани Наталії Поклонської щодо подальшої кар'єри за останні два роки змінювалися кілька разів. В кінці минулого року Наталія Поклонська кілька разів заявляла, що не хоче повертатися на роботу в прокуратуру і «не проти» залишатися депутатом в Держдумі Росії. «Я люблю людей і хочу бути корисною. Хочу представляти нашу країну і Крим в парламенті Росії», — заявила вона в своєму відеозверненні на сайті «Єдиної Росії». В одному з інтерв’ю натякала, що не проти б стати послом Росії в Україні, однак швидко зрозуміла, що отримати агреман на посаду посла в країні, де вона оголошена в розшук за зраду Батьківщини, їй, м’яко кажучи, не світить. На початку року вона заявляла, що підготувала рапорт про відновлення на колишній посаді на випадок, якщо не буде включена в списки кандидатів на майбутніх виборах в Держдуму Росії. Відповідно до російського законодавства, Наталії Поклонській після закінчення депутатської каденції «положена» посада, рівнозначна тій, яку вона покинула після обрання депутатом. Тобто — посаду прокурора Криму або російського регіону. Тепер же Поклонська відмовилася від виборів, натякнувши, що зможе «знову надіти кітель». «Я знімаю свою кандидатуру з праймеріз у зв'язку з новою роботою, про яку повідомлю трохи пізніше. Я не пропадаю, скоро побачимося на моїх прийомах в Криму. Як завжди, всі ваші звернення і питання буду розглядати і допомагати кожному, хто звернеться на моє ім'я. Дуже сподіваюся на вашу підтримку і добрі побажання. Скажу ще, що знову зможу одягти кітель. Тільки нехай залишиться інтригою, який саме», — заявила Поклонська.

У зв’язку з цим кримські дотепники стали жартувати про те, що Поклонська рада б отримати хоч якийсь «кітель», але він їй уже не світить. Інші завангували їй кітель начальника МНС. Ще інші заявляють, що в Криму, знаючи повний непрофесіоналізм Поклонської, навряд чи її приймуть хоч на якусь посаду, бо занапастити прокуратуру вдруге ніхто не захоче, а районним прокурором вона не піде, бо їй «положена» не нижча посада, ніж була. Водночас відкрилася справа про те, що Поклонська черговий раз обманює виборців. В «Єдиній Росії» заявили, що не отримували заяви від Наталії Поклонської про зняття кандидатури з праймеріз.

Як виявили журналісти з сайту «Крим.Реалії», на партійному сайті вона продовжує бути серед учасників попереднього голосування, яке вже завершилося 30 травня. Заступник секретаря генради «Єдиної Росії» Сергій Пермінов пояснив російському інформагентству ТАСС, що кожен кандидат, представлений в бюлетені в рамках праймеріз, має право відмовитися від своєї перемоги. Отримати коментар Поклонської через її приймальню журналістам сайту «Крим.Реалії» радіо Свобода не вдалося. Разом з тим версій, чому Наталія Поклонська зійшла з дистанції попередних перегонів «єдиноросів» за депутатським мандатом, у відкритому доступі з'явилося кілька. Популярний на півострові Telegram-канал «Кримський канал» повідомляє, що виключити Поклонську з кримського порядку денного просив керівництво Кремля сам російський глава Криму Сергій Аксьонов, який добре знає таланти і здібності своєї колишньої протеже.

«Аксьонов попросив Кремль виключити Поклонську з кримського порядку денного, а саме госдумівські вибори і потенційне повернення прокурором». Інша версія: «Няша стає головним болем Краснова (Ігоря Краснова, генпрокурора Росії — ред.), якому багато скаржаться на главу севастопольського нагляду Большедворского, котрий втратив контроль в місті за правоохоронцями і зростанням злочинності. Дотримуємося версії: Поклонська — прокурор Севастополя», — повідомляє Telegram-канал. Версія можлива, але за умови, що ніхто з Криму не розкаже севастопольцям про всі таланти Поклонської. Активіст з Севастополя Олександр Таліпов, і собі, заявив Крим. Реаліям, що, на його думку, Наталія Поклонська може очолити кримське управління Росприроднагляду. Але це відомство в Криму ліквідували ще в 2019 році. Замість нього в складі Роспріродназдора залишилося Чорноморо-Азовське морське управління Федеральної служби з нагляду в сфері природокористування Росії. Кримський історик і політичний експерт Олександр Севастьянов заявив сайту, що відмова Наталії Поклонської від участі в праймеріз могла бути вимушеною.

«Депутатство в Держдумі Росії — це стабільне матеріальне становище і певний набір повноважень. Наталія Поклонська на цій посаді перетворилася в активну політичну фігуру, яка має вплив у Криму. Тому складно уявити собі причину, через яку людина, яка публічно заявляє про бажання продовжити свою каденцію, в останній момент відмовляється від цих амбіцій. Тут, очевидно, втрутилася апаратна боротьба за і проти Поклонської в Криму і в партійному керівництві «Єдиної Росії», — заявив Олександр Севастьянов сайту Крим.Реалії.

Повернутися в Україну Поклонській також зась. За інформацією Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Поклонській оголошено підозру в «створенні злочинної організації», за «незаконне позбавлення волі або викрадення людини» («справа кримських терористів», коли у 2014 році в Криму були затримані і потім засуджені в Росії кримчани Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній), «порушення законів і звичаїв війни».

Крім цього, Поклонська фігурує в ряді українських розслідувань, за якими їй не висувалися підозри. Зокрема, за даними прокуратури, мова йде про блокування доступу до сайту Крим. Реалії на території півострова і в Росії, що кваліфікується, як «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Також в Прокуратурі АРфК і Севастополя вказують, що участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії як кандидата від окупованого Криму, «завдала шкоди суверенітету України». Ознаки даного злочину кваліфікуються як «державна зрада». Ну то що ж тепер? Може замість кітеля — арештантську робу?