Журналісти з'ясували ймовірні причини зриву операції із затримання «вагнерівців»

Про це повідомив в інтерв'ю НВ один з авторів проєкту Bellingcat, журналіст Христо Грозєв.

Наразі розслідувальна група, яка вивчає причини зриву операції та незабаром презентує фільм, присвячений цій темі, має декілька гіпотез, чому в останню хвилину було вирішено перенести операцію на кілька днів, що призвело до її згортання.

«Перша — що це була рокова помилка. А друга — що це була свідома помилка. Але як би там не було, це помилка», — сказав Грозєв, підкресливши, що причина зриву операції може так і не бути знайдена.

Провал, вірогідно, «найважливішої операції в історії нової України» із захоплення українськими спецслужбовцями бойовиків ПВК Вагнера, деякі з яких воювали на боці терористів на Донбасі, означає некомпетентність відповідальних осіб, вважає Грозєв.

«Можливо, ми навіть не дійдемо до визначення того, були це умисні дії чи неумисні. Але ми все ж таки спробуємо. <…> Від самого початку мені було незрозуміло те, що велика частина українського суспільства, навіть журналістської спільноти, не сприймає це як факт. Тому у нашій роботі щонайменше буде показано, що цей факт [зриву операції] був», — повідомив НВ журналіст Bellingcat.

Після публікації розслідування журналісти мають намір залучити інші міжнародні ЗМІ для верифікації знайдених фактів.

«А далі, гадаю, будуть внутрішньополітичні наслідки. Ваш парламент має вирішувати. Було запропоновано створити спеціальну комісію. Немає логічних аргументів для того, щоб парламент не розглядав зрив операції. Можливо, це буде зроблено за зачиненими дверима, а нам дістануться лише натяки. Але я все ж таки думаю, що парламент буде розбиратися», — підсумував Грозєв.

Про те, що Bellingcat знімає фільм про провал спецоперації із захоплення бойовиків ПВК Вагнера після наради в Офісі президента, стало відомо наприкінці грудня 2020 року.

За словами Грозєва, розслідувачі знайшли докази існування спецоперації, яку розробило ГУР Міноборони спільно зі співробітниками СБУ. Першу частину розслідування хочуть випустити в I кварталі 2021 року.

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. За кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі заарештувала їх.

У Мінську назвали метою бійців ПВК дестабілізацію ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина з них воювала на Донбасі на боці «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їх екстрадицію, Білорусь видала найманців РФ.

Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

За даними журналіста Юрія Бутусова, прибуття «вагнерівців» до Білорусі було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх із РФ. Раніше ці бойовики воювали на Донбасі і були причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, коли внаслідок катастрофи загинули 49 українських військовослужбовців.

Журналістка Яніна Соколова публікувала записи, на яких, ймовірно, зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, що їх вербував.

Українська влада заперечує існування спецоперації проти «вагнерівців».

«Маячня. Я про це читав. Сумно, що деякі засоби масової інформації передрукували Комсомольську правду (здається, російську) і зробили з цього сенсацію в Україні. Я не знаю про жодні „зливи“ якоїсь там операції», — казав президент Володимир Зеленський, коментуючи звинувачення в тому, що спецоперацію зірвали співробітники його Офісу.