Путін і «лаври» Сталіна

На днях відбулася презентація нового списку найвпливовіших євреїв світу. До першої п’ятірки потрапив і глава фонду «Всесвітній форум пам'яті Голокосту» В'ячеслав Моше Кантор. Список складено напередодні нового року за іудейським календарем ізраїльським виданням Ynet. У своєму виступі В'ячеслав Моше Кантор підняв тему сучасних проблем, зокрема історичної пам'яті. Будучи громадським діячем, який безпосередньо займається такими проблемами, як нетерпимість, ксенофобія і антисемітизм, В'ячеслав Моше Кантор закликав світових лідерів не тільки усвідомити глобальні масштаби загроз екстремізму, ненависті і тероризму, а й об'єднати зусилля для їх успішного вирішення.

Російська агенція «Лента.РУ» з цієї події зробила свої висновки, провела свої паралелі. На їх думку, вислів лауреата має цінність не сам по собі, а лише тому, що «В'ячеслав Моше Кантор солідарний з Володимиром Путіним в оцінках високої відповідальності провідних країн за глобальну стабільність. Тема історичної пам'яті та збереження історичної правди також є одним з питань, в якому В'ячеслав Моше Кантор і Володимир Путін солідарні. В'ячеслав Моше Кантор не раз називав саме Росію і її президента головними союзниками в боротьбі зі спробами переінакшити історію, виправдати нацистські злочини». Проте, в Польщі пояснили, що ці паралелі не випадкові. В’ячеслава Моше Кантора в цій країні раніше назвали «тузом в колоді» президента Росії Володимира Путіна. У січні журналіст польського видання Rzeczpospolita, випускник Паризького університету Єжи Білецький (Jędrzej Bielecki) заявив, що Кантор, який володіє групою агрохімічних підприємств «Акрон», може вільно розвивати свій бізнес в Росії, надаючи «особливі послуги» Кремлю. Тому його підтримку ідей Путіна про «саміт п’яти», або ж «ідею G5», або «саміт «володарів світу» світові аналітики віднесли до пропагандистських виступів заангажованих осіб.

Ідею саміту п'яти країн-постійних членів Радбезу ООН Володимир Путін висунув ще на початку 2020 року, під час П'ятого Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту. На думку Володимира Путіна, ця зустріч матиме конструктивний і позитивний ефект, оскільки саме на цих країнах лежить основна відповідальність за стабільність і безпеку у всьому світі. «Спираючись на загальну історичну пам'ять, можемо і повинні довіряти один одному, — зазначив російський лідер. — Запропонований Росією порядок майбутнього саміту „п'ятірки“ — виключно важливий і актуальний як для наших країн, так і для всього світу». Пізніше, він повторював цю ідею на різних зібраннях, однак вона незмінно отримувала стриману відповідь. Попри це, Володимир Путін вислови також пропозицію провести таку зустріч керівників Росії, США, Китаю, Франції та Великобританії вже у вересні цього року під час відзначення 75-річниці з дня створення ООН. Одначе через світову кризу з коронавірусом, яка розпочалася навесні, про реальну зустріч під час онлайн асамблеї в вересні навіть не говорили. Зрозуміло, попри «підтримку» ідеї, її реалізацію відтермінували. Аналіз показує, що не лише через коронавірус.

По-перше, всі світові лідери розуміють, що Путін намагається повторити досвід Сталіна на Ялтинській конференції 1945 року: оскільки світ буде реалізовувати саме його ідею, це дасть підстави зайняти місце серед «володарів світу». Ба більше! Примусити світ жити за його правилами. Однак у світі ніхто не прагне отримати «нового Сталіна».

По-друге, втративши позиції в G-8, і маючи непевний статус у G-20, Путін хоче створити власну G-5, в якій би займав місце одного з лідерів.

Таким чином, вирішував би кілька власних проблем: не зважаючи на те, що ні деокупація Криму, ні відновлення миру на Донбасі не відбулися, а конфлікти в Сирії, Лівії та в країнах Африки, де замішана Росія, не припинені, сам Путін позбувся б статусу світового ізгоя, міг би вважати, що світ вже вибачив йому порушення міжнародного права та прав людини. Одначе світ гальмує «саміт 5» саме тому, що ніхто не хоче вибачити Путіну саме ці порушення, і ніхто не хоче відновлення лідерства президента, який через поправки в конституцію забезпечив собі пожиттєву владу та просуває право сили в міжнародні відносини.

Розуміючи це, МЗС Росії та особисто Сергій Лавров постійно підтримують ідею Путіна на плаву та нав’язують світові своє бачення. Глава російського МЗС заявив, що ідея не передбачає створення «закритого клубу особливих держав», що навпаки, ці країни несуть особливу відповідальність за стан світу. Це, однак, викликає тільки подив — про відповідальність говорить голова МЗС країни, яка безвідповідально і поки безкарно порушила міжнародне право і права людини.

Пізніше МЗС Росії стали поширювати напівправдиві повідомлення про те, що ідея Путіна, начебто, викликає підтримку у всіх лідерів, викривляючи їх висловлювання та трактуючи сенс їх слів на свою користь. Звичайну ввічливість світових лідерів Росія стала трактувати як безумовну підтримку, не звертаючи уваги на багаточисельні уточнення.

Та ж «Лента.РУ» безапеляційно заявила, що «ООН підтримала ідею саміту, хоча заступник офіційного представника генсека ООН Фарман Хак висловився однозначно: «організація вітає будь-які (!) пропозиції по діалогу між п’ятьма постійними членами радбезу ООН». Тобто — підтримує будь-які, а не конкретно ідею Путіна.

У той же час сам Путін заявив, що він вже обговорив цю ідею з колегами і що президенти Франції Емануель Макрон її підтримав. Поглянемо, як підтримав? Макрон заявив: «Мій дорогий друг, президент Путін, я згоден з вами в тому, що п’ять країн-засновниць ООН несуть особливу відповідальність, і зараз нам знову слід зібратися разом. І додав, що постійні члени Радбезу ООН «повинні забезпечувати стійкість світового порядку». Отже, Макрон чітко сказав - зібратися не зашкодить, але для того, щоб «забезпечити стійкість світового порядку», а не для того, щоб виправдовуватись за вчинені Росією його порушення.

Розуміючи справжній зміст ідеї Путіна, політики в Лондоні замість того, щоб говорити про потенційну підтримку будь-яких зустрічей, уточнили: вони чекають додаткових деталей і пояснень від Росії. На тому і зупинилися.

У Китаї заявили, що підтримують ідею зустрічі представників Радбезу, але тому, що грають ключову роль у забезпеченні стабільності на планеті. Тут наявна глибина китайської філософії — підтримують зусилля з забезпечення стабільності, а не її порушення.

Не можна сказати, що в Москві не зрозуміли, що світ насправді ідею зустрічі підтримує лише для того, щоб примусити Росію відмовитися від політики сили і перейти до відновлення стабільності. Саме тому, на онлайн конференції Генасамблеї ООН 23 вересня нинішнього року Володимир Путін неначе забув про те, що сам пропонував провести «саміт п’яти» на цій же конференції. Він говорив про «коридори без санкцій», про роль G-20, про роль РБ ООН, але вже не про зустріч її членів.

Американська газета The National Interest (яка раніше надрукувала статтю самого Путіна), зробила висновок, що у цій промові російський лідер зробив «дві приховані пропозиції». І обидві антиамериканські. По-перше, що «два органи (G-20 і РБ ООН — авт.) повинні відігравати провідну роль в управлінні міжнародними справами. Росія є членом обох цих органів, а США там не можуть диктувати порядок і нав'язувати рішення». По-друге, «Путін попередив європейців і провідні країни глобального Півдня — не втягуватися у зароджується холодну війну між США і Китаєм».

Як після цього глава Росії буде наполягати на «саміті-5» та участі у ньому президента США, якщо він сам протиставив йому інших членів РБ ООН — Великобританію і ту ж Францію? Виглядає так, що сам автор ідеї G-5 вже відмовився від неї як від не реалістичної. Слід лише зачекати підтвердження від МЗС Росії та світової політики.

Микола Семена для «Високого Замку».