Баден у Бадені

Курортні містечка під назвою Баден є в Австрії і Швейцарії. Baden німецькою означає «купальні», тож там, де з-під землі б’ють термальні джерела, і з’явилися у давнину ці Бадени. До 1931 року Баден був і в Німеччині. Аби відрізнити його від австрійського й швейцарського, люди спочатку казали «Баден у Бадені» (тобто в землі Баден-Вюртемберг), а потім просто Баден-Баден. «Народна» назва прижилася й стала офіційною.

Це найзнаменитіший термальний курорт Західної Європи. У XIX столітті до Баден-Бадена їздила не лише європейська аристократія, а й богема (письменники, художники, композитори). Їх манили не тільки термальні води, помічні на подагру, а й можливість випробувати щастя в одному з найвідоміших тоді європейських казино. Саме після його відкриття 1824 року Баден-Баден почали називати літньою столицею Європи. «Запалювали» у цьому казино й російські літератори, яких у радянській школі зображали великими моральними авторитетами.

«Достоєвський захопився тут грою у рулетку, — інформує сайт reiseschwarz.de. — 1863 року він програвся до нитки. А у лютому 1867-го п’ять тижнів поспіль грав у казино. Кажуть, програв тоді обручку своєї дружини, черга дійшла навіть до її останньої сукні. Лев Толстой… за час свого короткого перебування в Баден-Бадені у червні 1857 року програв усю готівку. Позичив гроші у своїх російських друзів… і знову програв. Після чого гнівно зауважив: „Оточений негідниками! А найбільший негідник — це я!“. З тим і покинув славетний курорт».

Казино Баден-Бадена працює і сьогодні. Туди навіть водять екскурсії — дивитися інтер’єр (німецька кінозірка Марлен Дітріх назвала це казино «найкрасивішим у світі»).

У «місті мільярдерів», як називають Баден-Баден, я очікував побачити розкішні готелі, «мішленівські» ресторації, дорогі модні бутики… Усе це у Баден-Бадені справді є. Але, попри увесь цей «пафос», місто є затишним і «домашнім». Фрази на кшталт «купила сегодня на распродаже две сумочки от Гуччи» у Баден-Бадені почути можна, але таких «туристів» на вулицях небагато, відчуття «окупації» немає.

Містечко живе своїм звичним життям, тихим і комфортним. Бабця привела внуків на морозиво. Дві стрункі подружки-пенсіонерки зустрілися на каві. Чоловіки середніх років повільно смакують пиво…

Аби відчути усю красу Баден-Бадена, треба обов’язково піднятися на гору, що в самому центрі. Дорога в’ється повз милі, наче намальовані старовинні будиночки з доглянутими садочками. З вершини пагорба відкривається запаморочливий вид на Баден-Баден і гірський масив Шварцвальд (Чорний ліс). Щойно вдарили вечірні дзвони, здалося, у повітрі зараз полине Stille Nacht, heilige Nacht («Тиха ніч, свята ніч») — така навкруги тиша й благодать.

Купалень у Баден-Бадені дві, нова й стара — «Терми Каракалли» і «Фрідріхсбад». Розташовані поруч. У «Термах» є закриті й відкриті басейни, тож за бажання можна не лише купатися, а й засмагати. На другому поверсі — вхід у комплекс саун, їх там близько десяти. Найприкольніші, як на мене, «Лісова» й «Вогняна», бо розташовані у дерев’яних будиночках, що стоять на горі посеред лісу. Вхід у «Терми» на три години — 23 євро, без саун дешевше.

Купальню «Фрідріхсбад» було відкрито 1877 року. Це фактично історичний палац, такий собі храм здоров’я… Цінність «Фрідріхсбаду» у тому, що купальню не перебудовували: там усе точно в такому вигляді, як було у XIX столітті. І плитка, і навіть сантехніка (усе працює). Незмінною з того часу є й процедура. Вам пропонують пройти 17 «станцій»: душ, тепла сауна, гаряча сауна, душ, масаж (якщо за нього не платили, йдете далі), душ, парова лазня, гаряча парова лазня, басейн із термальною водою, басейн із термальною водою і «бульбашками», бассейн для плавання, душ, басейн із холодною водою, висихання, натирання кремом, кімната для відпочинку (можна півгодини поспати), читальна зала (з безкоштовним чаєм). Саме так оздоровлювалася європейська аристократія у «Фрідріхсбаді» понад 130 років тому… Коштує таке історичне спа на три години 25 євро (з простирадлами й рушниками), з усіма масажами — 37 євро.

Є нюанс. У комплексі саун купальні «Терми Каракалли» — зона Textilfrei, «вільна від текстилю». Тобто від плавок і купальників, які треба зняти й залишити у спеціальних шафках при вході. Пересуваючись між саунами, можна загорнутися у рушник. Але у саунах його треба постелити собі не тільки під «п'яту точку» (якщо сидите), а й під ноги. Якщо так не зробите, німці зроблять зауваження — гігієна! А в парову (римсько-турецьку) з рушником заходити не можна… А «Фрідріхсбад» узагалі повністю «вільний від текстилю», на всіх «станціях». Є змішані дні, а є роздільні, коли жінки й чоловіки розпочинають шлях «станціями» у різних крилах купальні. Але навіть у роздільні дні жінки й чоловіки плавають разом у термальних басейнах.

Завдяки бюджетним авіаперевізникам потрапити до Баден-Бадена нескладно (благо, з біометричним закордонним паспортом шенгенська віза не потрібна). У найближчі від курорту аеропорти, Баден-Баден — Карлсруе і Страсбург (Франція зовсім поруч), літають «лоукости» з Польщі. Кілька днів тому я бачив на сайті одного з них квитки на липень із Варшави до Баден-Бадена — Карлсруе — за 10 євро. З цього аеропорту до центру курорту вас за півгодини довезе рейсовий автобус, а з Карлсруе доїдете потягом чи трамваєм.

До речі, у Баден-Бадені навіть очікування на зупинці автобуса може стати «атракцією»… Залізничний вокзал Баден-Бадена, сьома ранку. Висипавши з потяга, народ поспішає хто куди: учні до школи, «білі комірці» в офіси. А двоє двірників беруться за прибирання привокзального «п'ятачка», куди прибувають автобуси.

От як би це виглядало у нас? Бабця-двірничка «атакувала» би кинуті недопалки віником і шуфлею… У Баден-Бадені ж двоє двірників у яскравій уніформі оперували складною технікою! Перший мав у руках щось типу довгого пилососа (електробатарея до нього — у ранці за плечима). Але не всмоктував недопалки, а методично, нікуди не поспішаючи, здував їх із тротуару на проїжджу частину. А вже другий двірник, що їздив на невеличкому «комбайні», збирав «врожай» недопалків. «Комбайн» не лише усмоктував непотріб, а й мив асфальт тоненькими струменями води…

Баден-Баден, Німеччина