У місті Моцарта ніхто не дає і не бере хабарів

У Зальцбурзі народився великий австрійський композитор і знімали фільм «Звуки музики».

Якщо вам пощастило побувати у Відні, це ще не означає, що бачили Австрію. Я кілька разів була в австрійській столиці, також у маленькому Бадені, тож вважала, що гарніших міст там більше не існує. Помилялася. За 300 кілометрів від Відня, біля підніжжя Альп, розкинулося старовинне місто Зальцбург. Не кажіть, що далеко. Від Відня це лише кілька годин із хвостиком їзди швидкісною трасою. Не пошкодуєте!

Зальцбург — четверте за величиною місто в Австрії. Тут споконвіку добували сіль. Добувають її і зараз, звідси й походить назва міста — з німецької salzburg перекладається як “місто солі”.

Причина популярності Зальц­бурга серед туристів не лише у його перлинах архітектури. Це — батьківщина Вольфганга Амадея Моцарта. Тут зберігся будинок, де народився великий композитор, а також дім, у якому він жив сім років. У Зальцбурзі є площа Моцарта, а у 1914 році у місті збудували Моцартеум — величезний будинок, у якому зараз працюють Музичний університет, театрально-концертний зал, бібліотека і міжнародний культурний фонд. Зальцбург називають одним із найголовніших світових музичних центрів, де найбільш знаковою подією, без сумніву, є щорічний Зальцбурзький музичний фестиваль.

Ще одним символом Зальц­бурга і Австрії загалом є знамениті цукерки “Моцарт”. Ці смаколики із зображенням композитора є у будь-якому магазині Австрії, але оригінал можна придбати лише в одній кондитерській Відня і двох фірмових магазинах Зальцбурга. Цукерки не у червоній обгортці із золотою позліткою, а у блакитній. Не кожен українець собі зможе їх придбати, бо оригінал і коштує відповідно. Дев’ять штук у маленькій коробці - 11,50 євро, а 25 штук — 28,50.

Іменем Моцарта тут дихає абсолютно все. Починаючи від марципанових цукерок, які роблять лише тут, і закінчуючи музеями, присвяченими цьому великому композитору.
Іменем Моцарта тут дихає абсолютно все. Починаючи від марципанових цукерок, які роблять лише тут, і закінчуючи музеями, присвяченими цьому великому композитору.

Жителі Зальцбурга люблять жартувати, що в їхнього бургомістра — найкраще робоче місце в усій Європі. Його робочий кабінет у чудовому палаці Мірабель. Мера міста ніхто не охороняє, і до нього можна потрапити на прийом з будь-яким питанням.

Мірабель — одна із найвідоміших архітектурних пам’яток Австрії з не менш красивою історією про кохання, що могла би лягти в основу будь-якого жіночого роману. Архієпископи, які приїхали у “соляне місто”, попри їхню величезну владу, не могли одружуватися. Однак більшість з них тримала по кілька так званих постільних, які входили у їхні палаци тільки через чорний вхід. Архієпископ Вольф Дітріх фон Райтенау першим порушив цю “традицію”. Він закохався у Саломею і подарував коханій чудовий палац, збудований у дивовижної краси парку. Саломея віддячила своєму коханому і подарувала йому... 15 дітей. Згодом цей маєток отримав назву Мірабель. Симетричний парк оточують статуї персонажів грецької міфології й величезні мармурові вази. Тут можна годинами насолоджуватися красою, фотографуватися... Тому й не дивно, що у палаці, де у ХVІІ столітті оселилося кохання, у наш час одружуються пари. Взяти шлюб у цьому казкової краси палаці можна за 65 євро.

Міська влада не паркує дорогих автівок, оскільки на роботу чиновники їздять велосипедами.
Міська влада не паркує дорогих автівок, оскільки на роботу чиновники їздять велосипедами.

Я їхала у Зальцбург з мрією: побачити вулички, на яких знімали фільм “Звуки музики”, що увійшов до п’ятірки світових кіношедеврів. Та тут і зараз так виглядає, ніби народ одягнувся для зйомок якоїсь історичної стрічки. Жінки і чоловіки ходять у національних тирольських костюмах. Нікого не дивує, що чоловік іде вулицею в оленячих штанах, білій сорочці, сюртуку з характерними застібками, а жінки — у білих блузках, корсетах і довжелезних, до самої землі, спідницях. Вони не виглядають театрально чи смішно. Свій національний одяг носять з достоїнством.

У Зальцбургу мешкає близько 140 тисяч осіб. Живуть в основному містяни за рахунок туристичного бізнесу. Австрія — країна достойних зарплат. І Зальцбург тут не виняток. Заробітна плата залежить від того, чим займається людина і який у неї стаж. Скажімо, молодий лікар отримує три тисячі євро на місяць, а секретар, який недавно влаштувався на роботу, - півтори. Тут виплачують не 12 зарплат на рік, а 14. Тринадцяту зарплату додають до відпустки, а чотирнадцяту видають на Різдво! Середня пенсія — півтори тисячі євро. Ніби й немало, але життя тут дороге. Півлітрова пляшка мінеральної води коштує 2,5 євро, горнятко капучино — 3,2, півлітрова пляшка пива — 4 євро. Немало також коштує і житло. Скажімо, трикімнатна квартира біля вокзалу у будинку-хрущовці потягне 500-600 тисяч євро, така ж у престижному районі не менш як 3,5 мільйона.

Народ у Зальцбургу, як і всі австріяки, — чемний і вихований. Тому вулицями не вештаються поліцейські. Тут не треба ловити п’яних і порушників вуличного руху. До речі, штрафи просто космічні. Наприклад, за перевищення швидкості штрафують з першого разу на 5900 євро. Якщо захочете “добазаритися” з поліцейським — загримите за ґрати. У Зальцбургу ніхто не дає і не бере хабарів. За хабар можна потрапити за ґрати на два роки. Причому такий термін “світить” і тому, хто дає хабар, і тому, хто його взяв...

 Серед будинків у центрі Зальцбурга особливе місце займає будинок №9 на вулиці Гетрайдегассе. Там 27 січня 1756 року народився Вольфганг Амадей Моцарт. 26 років поспіль, з 1747 року, родина Моцартів мешкала на третьому поверсі. Разом зі своїми батьками Леопольдом і Анною Марією, а також сестрою “Наннерль” Моцарт тут провів дитинство і юність.
Серед будинків у центрі Зальцбурга особливе місце займає будинок №9 на вулиці Гетрайдегассе. Там 27 січня 1756 року народився Вольфганг Амадей Моцарт. 26 років поспіль, з 1747 року, родина Моцартів мешкала на третьому поверсі. Разом зі своїми батьками Леопольдом і Анною Марією, а також сестрою “Наннерль” Моцарт тут провів дитинство і юність.

Редакція газети “Високий Замок” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-Тур” за організацію цікавої подорожі.

Фото автора

Австрія