"Нормандська четвірка" наполягає на звільненні всіх заручників до 30 квітня

  • 04.03.2016, 08:30
  • 1 991

3 березня у Парижі відбулася зустріч глав МЗС "нормандської четвірки" (Франції, Німеччини, України та Росії).

Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро за результатами майже п’ятигодинних переговорів з колегами по «нормандській четвірці» заявив, що усі міністри домовилися закликати сторони звільнити або обміняти усіх заручників до 30 квітня ц.р.

Про це він заявив у приміщенні МЗС Франції.

«Ми також закликали сторони до звільнення й обміну всіх ув'язнених, які утримуються під вартою незаконно до 30 квітня», - сказав Жан-Марк Еро.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, у свою чергу заявив, що українська сторона зробила важливий особливий акцент на обміні заручниками. «Те, що відбувається зараз - це відсутність жодного прогресу у цьому питанні. Ми були в змозі здійснити лише дуже обмежений обмін», - наголосив Павло Клімкін присутнім у фойє МЗС Франції кільком десяткам іноземних журналістів.

Клімкін передав Лаврову докази знущань над українськими заручниками

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у присутності французького та німецького колег передав Сергію Лаврову звіт неурядової організації про тортури та знущання над українськими заручниками на Донбасі.

«Я передав Лаврову один із звітів неурядової організації, яким чином знущаються над українськими заручниками в Донбасі», - сказав український міністра.

Крім того, за його словами, українська сторона зробила важливий особливий акцент на обміні заручниками. «Те, що відбувається зараз - це відсутність жодного прогресу у цьому питанні. Ми були в змозі здійснити лише дуже обмежений обмін», - наголосив Павло Клімкін присутнім у фойє МЗС Франції кільком десяткам іноземних журналістів.

Клімкін розповів про три пріоритети України на переговорах у Парижі

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час переговорів «нормандської четвірки» у Парижі заявив міністрам, що без комплексного забезпечення безпеки, вибори на окупованих територіях сходу України не можливі.

«Звичайно питання комплексного забезпечення безпеки є ключовим, без нього ми не можемо просуватися у напрямку організації та проведення виборів на окупованих територіях сходу України», - наголосив міністр.

На його думку, не можна говорити, що безпека це тільки припинення обстрілів або відведення важких озброєнь. «Безпека, в першу чергу, це контроль ОБСЄ над територією Донбасу, українсько-російським кордоном, це відведення усіх озброєнь, які там знаходиться», - сказав Павло Клімкін. За його словами, він сьогодні говорив з міністрами про те, що українська сторона добре знає про те, як на її територію заходить безконтрольно і російська бойова техніка, і російські боєприпаси, і російські найманці.

Український міністр також розповів про аргументи Києва на переговорах в Парижі. «Ми приїхали на зустріч (четвірки) маючи три ключових пріоритети: перший — це безпека. На основі наших даних і даних Спеціальної моніторингової місії ми виставили чіткі пропозиції, щодо повного доступу інспекторів ОБСЄ до усіх районів Донбасу», - зазначив він.

По-друге, за словами Клімкіна, українська делегація представала дуже чітку схему, яким чином Спеціальна моніторингова місія може отримати ефективний моніторинг вздовж українсько-російського кордону. «Це організація ряду баз Спеціальної моніторингової місії, можливість проведення інспекцій, можливість встановлення відповідного технологічного обладнання, за допомогою якого можна контролювати кордон і найбільш критичні ділянки і вдень і вночі», - зазначив він, додавши, що є можливість, щоб інспектори спеціальної моніторингової місії були присутні на пропускних пунктах з українського боку. «Оскільки ми вважаємо, що це пропозиція, в разі її реалізації буде достатньо ефективно забезпечити моніторинг ділянки українсько-російського кордону, яка поки що не контролюється Україною», - зауважив Павло Клімкін.

Крім того, українська сторона зробила особливий акцент на необхідності встановлення зон безпеки. «Таких як наприклад, в Дебальцево, або навколо Донецького аеропорту», - сказав він. Разом з тим, за словами Павла Клімкіна, його російський візаві відмовився обговорювати ці питання, через неготовність.

Штайнмайєр: «Вибори на Донбасі не можна довго відкладати»

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр заявляє про неприпустимість подальшого затягування процесу у питанні підготовки та проведення виборів на Донбасі.

“Ясно одне: ці вибори не можна далі відкладати ad calendas graecas", - підкреслив німецький міністр, нагадавши, що вибори є основною передумовою для забезпечення прогресу в політичному процесі.

"Треба чесно констатувати", що у всіх, крім безпекової, сферах, і особливо у політичному процесі в кінцевому рахунку просунутися майже не вдається. У тому, що стосується модальності виборів, сторони "серйозно займаються пошуком можливих компромісів за місцевими законами про вибори".

Становище у цій проблемі "дуже складне", констатував Штайнмайєр. Він згадав "32-ю невдалу зустріч робочої контактної групи", зазначивши, що це "промовисто свідчить про труднощі при спробах прийти до необхідних компромісів". Щоправда, на думку німецького дипломата, полягає в тому, що "позиції сторін конфлікту все ще дуже далекі один від одного". Глава МЗС ФРН і його французький колега очікують "у найближчі кілька тижнів" і при "сильному тиску" досягти домовленостей у цьому питанні.

Як позитив Штайнмайєр вказав те, що сторони нарешті домовилися про безпеку виборів. "Це основна вимога - без безпеки не може бути виборів", - підкреслив він. Переговорники попросили ОБСЄ до кінця березня розробити концепцію для розгортання міжнародної місії, яку підтримають протиборчі сторони.

Назвав Штайнмайєр, і інші моменти, по яких вдалося знайти якийсь компроміс. Зокрема, є розуміння необхідності відведення легких та важких озброєнь, який повинен бути завершений і підтверджений СММ ОБСЄ. Досягнуто домовленості про початок негайного розмінування у дванадцяти пріоритетних сферах згідно із затвердженим графіком та принципами. Погодилися з необхідністю відновлення "безпечного зазору" на лінії зіткнення, де війська з обох сторін занадто тісно зблизилися.

Клімкін: «Фарс виборів на Донбасі нікому не потрібен»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Парижі заявив, що черговий фарс виборів на Донбасі нікому не потрібен, голосування відбудеться або за українськими законами та стандартами ОБСЄ, або його взагалі не буде.

«Дискусія щодо модальності виборів була дуже складною. Оскільки єдині вільні і чесні вибори, які можуть бути на Донбасі, це вибори на основі українського законодавства і за критеріями ОБСЄ. Або вибори є справжніми виборами, вільними і чесними виборами, або нам складно говорити про будь-які вибори взагалі», - сказав український міністр.

За його словами, черговий фарс, який був у листопаді 2014 року, нікому не потрібен.

Клімкін: «Переговори в Парижі були важкими і прогрес - помірним»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав майже п’ятигодинні переговори міністрів «нормандської четвірки» складними, прогрес «помірним», а результати як такі, що не стали вирішальними.

«Це була дуже складна зустріч. Але говорити про вирішальний прогрес не доводиться. У плані прогресу у нас залишається можливість спільно працювати в рамках Мінська над пропозиціями, які нами обговорювалися з (Спеціальною) моніторинговою місією ОБСЄ в плані безпеки. Я вважаю, що прогрес є більш ніж помірним», - зазначив Павло Клімкін.

За словами українського міністра, з політичних та гуманітарних питань, на жаль, немає жодного вирішального зсуву. «Тому сьогоднішня зустріч є черговим етапом, але говорити про вирішальний прогрес, враховуючи реальну ситуацію з безпекою, враховуючи, що вчора у нас було 63 обстріли, що ОБСЄ немає жодного реального доступу до багатьох районів на Донбасі і до ділянок українсько-російського кордону не доводиться», - підкреслив Павло Клімкін.

За його словами, українська сторона «була здатна знову підкреслити необхідність доступу до окупованих територій хоча би гуманітарних організацій». «Я активно просував ідею доступу хоча би для Червоного Хреста, "Лікарів без кордонів" для гуманітарної допомоги. Але Лавров не готовий був йти глибше з питань безпеки», - сказав Павло Клімкін. За його словами, російський міністр не готовий був обговорювати, де встановлювати зони безпеки, яким чином просуватися в плані забезпечення чіткого доступу для спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

«Він запропонував залишити це на розгляд експертів Мінська і висловив готовність підтримувати тільки концептуально деякі пропозиції ОБСЄ. Але нам потрібна комплексна безпека», - наголосив Павло Клімкін.

Разом з тим, на його думку упродовж майже п’ятигодинної дискусії міністрам четвірки вдалося достатньо детально обговорити ряд пропозицій ОБСЄ і з нашого боку дуже чітко представити наше бачення безпеки. «Наше бачення безпеки і в плані доступу і в плані доступу до кордону, як я казав наш триступеневий механізм, ну і звичайно гуманітарний трек: доступ до заручників, доступ до гуманітарних організацій і допомоги», - зазначив Павло Клімкін.

Штайнмайєр розчарований результатами зустрічі «нормандських міністрів»

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр не приховує розчарування результатами зустрічі в четвер у Парижі глав МЗС Німеччини, Франції, України і Росії.

Про це заявив після завершення 11-ї зустрічі «нормандської четвірки».

«Чесно кажучи, ми не можемо бути задоволені. Ні станом справ на місцях, ні результатами сьогоднішнього вечора!", - прокоментував німецький дипломат підсумок 4-годинних переговорів.

Щодо кожної німецько-французької посередницької ініціативи, яку вони з таким трудом просувають, Росія і Україна відчайдушно лаються, поскаржився міністр.

У Штайнмайєра "іноді складається враження, що в Москві і Києві залишають без уваги те, наскільки серйозна ситуація, під яким великим тиском ми перебуваємо для того, щоб швидше реалізувати Мінські домовленості, оскільки в іншому випадку ми ризикують втратити легітимність і авторитет наших зусиль".

"Міні-ходів" вже недостатньо, щоб стабілізувати становище і подолати конфлікт, підкреслив глава німецького МЗС. Він наполягає на тому, що конфліктуючі сторони, а також Київ і Москва повинні нарешті вирішити, чого вони хочуть того, щоб конфлікт продовжував "тліти і гноїтися" при постійній загрозі ескалації або, нарешті, зробити сміливі рішення і знайти компроміси, які необхідні, щоб привести до успіху Мінська. Зараз, за словами міністра, існує реальна загроза військової і політичної ескалації, яка підриває всі наступні спроби реалізації мінських домовленостей.

Джерело: Укрінформ.