Князь Лев привіз Ченстоховську ікону Божої Матері у Галичину

Якщо захочете відвідати супервизначні місця, скористайтеся списком всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До його переліку входять і 13 об’єктів, що є на території Польщі, і які названі місцями, без яких неможливо собі уявити нашу планету. Ці тринадцять об’єктів — ще й предмет особливої гордості поляків. Серед них, окрім Кракова і Вєлічки, де мені пощастило побувати на запрошення туристичної фірми “Карпатія-Галич-Тур”, і Кальварія Зебжидовська, маленьке містечко з населенням 4,5 тисячі, що стало паломницьким центром не лише національного, а й всесвітнього масштабу.

За якихось 40 кілометрів від Кракова, серед живописних пагорбів місцевості Кальварія Зебжидовська, красується перлина польської гордості — Монастирський комплекс, збудований у ХVІІ столітті.

За дивним збігом обставин, зовсім поруч від Кальварії Зебжидовської, за десять кілометрів розкинулося місто Вадовіце, де народився і провів своє дитинство Кароль Войтила, Папа Римський Іван Павло ІІ (про Вадовіце “ВЗ” писав у №60 (5316) за 9.06.2015). У цій місцевості краківський воєвода Микола Зебжидовський, який зумів розгледіти у навколишньому ландшафті подобу Єрусалима, вирішив створити цю святиню. Спочатку збудували монастир і костел для монахів-бернардинців, а потім об’єкти, що нагадували єрусалимські. Наприклад, одна з гір стала Голгофою, інша — Оливковою Горою, а ріка стала потоком Кедрон... Сорок каплиць і костелів “розляглися” на пагорбах і в долині потоку.

Це незвичне місце - святиня культу Діви Марії, збудована за зразком Хресної дороги у Єрусалимі. За кількістю паломників ця святина поступається лише Ченстохові. У костелі є ікона Божої Матері з Немовлям, до якої приходять і приїжджають молитися не лише зі всієї Польщі, а й з інших країн. Вже понад триста років у Страсний тиждень у Кальварії Зебжидовській проходять Господні містерії, що відтворюють Муки Господні. Богослуження починається за тиждень перед Великоднем, у неділю, входом Ісуса Христа у Єрусалим. Кульмінаційний момент відбувається у Страсний четвер і Страсну п’ятницю, коли відображаються останні дні життя Христа. У цьому величному Богослужінні беруть участь тисячі паломників.

Не меншою гордістю поляків є невелике містечко Ченстохова. Ще здалеку, під’їжджаючи до Ченстохови, я побачила 106-метрову дзвіницю католицького Ясногорського монастиря. Цей монастир відомий на увесь світ тим, що у ньому зберігається найвеличніша реліквія, чудотворна Ченстоховська ікона Божої Матері (Матка Боска Ченстоховска). Ікона має ще одну назву — Чорна Мадонна. Так її називають через темний лик Богоматері.

За легендою, майбутній євангеліст Лука під час свого перебування у Назареті відвідав оселю Марії і Йосифа. Скромна вечеря господарів настільки вразила Луку своєю сакральністю, що він, не втримавшись, тут же на столі з дощок намалював Богородицю разом із Немовлям Ісусом. За іншим стародавнім переказом, Лука написав три ікони Божої Матері. Подивившись на них, Богородиця сказала: «Благодать, що народилася від мене, та моя хай буде з цими святими іконами», після чого ікони отримали чудодійну силу. Через багато років ікону Богоматері передали імператору Костянтину і її зберігали в одному з християнських храмів міста Константинополя. На службі в імператора у ті роки був галицький князь Лев. Невідомо, за які саме заслуги, але Чорну Мадонну імператор особисто подарував князеві. Князь Лев привіз святиню у рідну Галичину, щедро прикрасив її золотом та коштовностями і подарував церкві у місті Белзі.

Коли опольський князь Владислав Опольчик став правителем Галицького князівства, йому добрі люди донесли про чудодійну ікону. Вирішив князь особисто переконатися у її могутності. Образ Богоматері з Немовлям вразив його настільки, що Опольчик вирішив, чого би йому це не вартувало, забрати її до себе на батьківщину.

Вирішальним фактором у бажанні отримати образ стала перемога над литовськими і татарськими військами, які оточили місто. Однак коли ікону зняли з церковної стіни і поклали у карету, коні не могли рушити з місця. Владислав присягнув, що буде поклонятися цьому образу до кінця своїх днів і збудує величний храм у тому місті, яке вона сама собі вибере. Богоматір обрала Ченстохову.

Легенда легендою, та чудодійна ікона Богородиці з Ісусиком відтоді “оселилася” у Ченстоховському костелі і стала головним релігійним атрибутом Польщі.

Коли ми їхали у Ченстохову, наш гід Бодзьо бідкався, чи вдасться нам побачити чудотворну ікону, бо її відкривають лише вранці і на великі свята. Нам пощастило, бо до образа Чорної Мадонни прийшли молитися діти, які кілька днів тому приймали Перше Причастя. Її відкрили на вечірнє Богослужіння.

Навколо вівтаря, де встановлено Богоматір з Ісусом, є маленький коридорчик. Вірні можуть на колінах пройти навколо цього вівтаря, покаятися у гріхах і попросити у Всевишнього та Його Матері здоров’я для себе і своїх рідних. Коли я на колінах йшла святим місцем, по моєму тілу, здавалося, бігали мурашки від величі і енергетики цього святого місця. Передати це відчуття словами неможливо. Бо кожен, хто опиняється тут, відчуває особливий приплив сил і одухотворення.

Всипаний діамантами оклад і золоті корони над головами Богоматері та Ісуса, які я побачила на іконі, - подарунок у 1910 році Папи Римського Пія Х. Зліва від образа — регалії Богородиці - “Королеви Польщі” - скіпетр і яблуко, зроблені на пожертви польських жінок. Справа — золота троянда і серце з золота з написом Totus tuus ego sum (“Я увесь твій”), які подарував іконі Папа Римський Іван Павло ІІ

під час своїх папських візитів у 1979-му і 1982 р.

Якщо добре придивитися до образа, на обличчі Богоматері можна побачити шрами. Вони залишилися відтоді, коли на монастир напали грабіжники і винес­ли всі цінності з каплиці Божої Матері. Не пощастило й іконі: кинута на підлогу, вона розпалася на частини, після чого її порубали шаблями. Ікону намагалися відреставрувати у Кракові, при дворі короля Ягайла, проте свіжі фарби, накладені на стародавній лик, не хотіли триматися (учені потім пояснювали це несумісністю технік письма). Однак популярність постраждалої ікони після цих подій лише зросла. Стара каплиця вже не могла приймати численних паломників, і в XV ст. поряд побудували величний 106-метровий костьол.

На стінах капели — численні дари від різних людей з різних країн світу, офіровані чудотворній іконі Богоматері — як вдячність за зцілення, порятунок і допомогу у тому, хто що просив. Одна зі стін обвішана милицями, які залишили тут вилікувані каліки.

Ченстохова не обмежується лише кордонами Ясногорського монастиря. Це — потужний економічний і культурний центр північної частини Сілезького воєводства, тут активно розвивається металургійна, скляна і текстильна промисловості. Молодь може здобути тут освіту у восьми вузах, зокрема у Політехнічному університеті.

Редакція газети “Високий Замок” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-Тур” за організацію цікавої подорожі.