Матвій Ганапольський: «Винною у вбивстві Нємцова призначили Україну»

—Важко зрозуміти, навіщо було кремлівським маніякам так показово вбивати Нємцова, — розповів «ВЗ» російський журналіст Матвій Ганапольський, який нині працює в Україні. — Комуністичні лідери колись казали, що СРСР — країна, в якій неможливе стає можливим. У дечому сучасна Росія навіть переплюнула своїх батьків — СРСР. Бо в Союзі інакомислення каралося психіатричними клініками, а режим у Кремлі почав вдаватися до політичних убивств.

— Нємцов не перший критик путінського режиму, хто поплатився життям...

— Коли говорять про вбивство Нємцова, то згадують убивства Галини Старовойтової чи Анни Політковської... Старовойтову вбили, бо її могли обрати в законодавчий орган, куди планував обратися ставленик влади. А Політковську вбили за її розслідування злочинів Росії та Рамзана Кадирова в Чечні. Тобто ці люди робили реальні речі. Ніякої аналогії з Нємцовим. Кремль сприймав його як відпрацьований матеріал.

Влада ставилася до Нємцова терпимо, попри те, що він писав страшні розвінчувальні брошури про злочини і зловживання влади, про Медведєва та Путіна. Борису натякали, що негарно в Росії займатися опозиційною діяльністю. Потім цькували в ЗМІ. Були стрічки на каналі НТВ «Анатомія протесту», де показували, які ліберали погані та продажні. Але досі не доходило до розправи.

— Російський режим подолав певну межу?

— Так, режим перетнув межу. Росія вступила у нову епоху, коли головним сенсом її існування став пошук внутрішніх і зовнішніх ворогів. Сама собою в російському суспільстві почала виникати думка, що їх треба шукати і знищувати. Утворилася унікальна ситуація, коли не якась політична партія, а телебачення формує політичну програму, стратегію й тактику поведінки країни. Картинки з програм Кисельова керують країною. Смерть Нємцова — наслідок цієї шизофренії. В Росії просто настала пора, коли почали вбивати за інакомислення.

Росія постукала в нове дно. Може, це початок пори масових розправ. Або нової чорної сотні (ультранаціоналістичних організацій, що діяли в 1905 — 1917 роках у Російській імперії за підтримки уряду та у співпраці з таємною поліцією, влаштовуючи «патріотичні» маніфестації, протести проти ліберально-реформістських рухів, із вбивствами опозиційних діячів включно. — Авт.). У новій російській дійсності вбивають неугодних, яких самі призначають.

— Як оцінюєте реакцію Кремля на вбивство Нємцова?

— Коли вбили Політковську, то Путін пояснював, що ця смерть принесла владі більше шкоди, ніж діяльність журналістки. Схоже про вбивство Нємцова висловився прес-секретар Путіна Пєсков. Тобто влада не засудила це, а сказала: «Так, ми можемо вбивати опозиційних діячів, але вбивати Нємцова нам було невигідно». Кремль відкрито заявив, що розправлятися з інакомислячими бажано, — але не вбиваючи їх, а так, як ми накажемо.

Кремль розробляє версію, начебто Нємцова вбили на замовлення України. Нібито якісь чеченці з батальйону Джохара Дудаєва, які воюють на українському боці, зробили це. Цю версію проштовхують через депутатів Думи, придворного кремлівського політолога Маркова. Саме тому не хотіли відпускати подругу Нємцова Ганну Дурицьку. У Кремлі вирішували, чи не взяти її теж заручницею, як взяли Надю Савченко. Останній штрих у російській пропаганді — що злочинці нібито цілий місяць стежили за Нємцовим на авто українського виробництва. Чекаю, коли скажуть, що там знайшли візитку Яроша.

Росія на чолі з Путіним націлена на знищення України. Те, що з політичного вбивства одного з найбільш яскравих російських опозиціонерів не робляться висновки, а винною призначається Україна, є цьому свідченням. У справі гібридного життя Росія дійшла до досконалості. Гібридне все, що вона робить: війна в Україні, економічний крах Росії, падаючий рубль, боротьба проти Майдану, якого немає. Борис завжди відкрито казав, що будь-яка гібридна війна не сховає руки тих, у кого вони по лікоть в крові. За це його і вбили.