Чим повільніше ходиш по Несебру, тим швидше здійснюються мрії

У цьому курортному місті, як і у всій Болгарії, криза не зачепила лише туризм

Серед усіх курортів Болгарії старовинне місто Несебр вирізняється своєрідним колоритом. “Будеш в Обзорі, поїдь у Несебр, де гарні вузенькі вулички, спокійна атмосфера, ввічливі люди”, — порадила мені подруга на роботі. Несебр є спадкоємцем давньогрецького міста Месембрія. У 1956 році стара частина міста стала архітектурно-археологічним заповідником, у 1983 році включена до культурної спадщини ЮНЕСКО. Це одне з найстаріших міст не лише Болгарії, а й всієї Європи (засноване понад чотири тисячі років тому).

...Несебр розташований за 37 кілометрів від Бургаса. При в’їзді туристів зустрічають пам’ятник морякам, Чорне море, вулички, по яких метушливо ходять туристи. “Це музей просто неба, маленький Рим”, — ділиться першими враженнями від Несебра туристка з України. Краса давньої архітектури гармонійно переплітається з сучасним ландшафтним дизайном. Йдеш по місту і не можеш відірватися від фотоапарата...

Несебр поділений на дві частини — стару і нову. Стара частина розташована на скелястому півострові. Туди треба входити через стародавні ворота, які заховані в фортечних укріпленнях. Захисну стіну Несебра ніхто не реставрує. У бюджеті Болгарії немає на це грошей. Влада Несебра шукає гроші лише на відновлення церков у місті. Колись їх було сорок одна, тепер — кілька. Працює лише одна (!) церква — Пресвятої Богородиці. Там відбуваються літургії, екскурсії. Жінкам з оголеними плечима заходити заборонено. Треба взяти хустку. Головний убір у церкві Несебра дають безкоштовно. У церкві можна поставити свічку за здоров’я та за померлих — 0,2-0,3 лева.

Гід Віра дає нашій туристичній групі настанови: “Ходити по Несебру треба спокійно, не поспішаючи. Тут така прекрасна і таємнича атмосфера, що коли думаєш про свої найпотаємніші бажання, то вони здійсняться”. Закриваємо очі і під музику вуличного “маестро”, який грає на гайді, думаємо про бажання, проходимо через ворота. Деякі туристи не переходили через стіну, а бігли... “Спокійно, спокійно, — каже пані Віра. — У цьому місті треба ходити повільно, щоб отримати енергію. Чим повільніше ходиш, тим швидше здійснюються бажання. Я не місцева, але швидко полюбила це місто. Несебр має чудову атмосферу”. Екскурсоводи не мають у запасі легенди про те, чому саме ворота мають здатність здійснювати бажання. Пояснюють, що вони єдині, через які можна пройти в стародавнє місто...

За воротами туристи потрапляють у казкову стародавню країну — законсервований музей просто неба, де кожен камінчик має свою історію. Колись у Несебрі мешкали люди, які вперше навчилися випалювати цеглу. А ще тут римляни провели водопровід з прісною водою. Досі збереглися розвалини стародавньої лазні. Для жінок вхід був дорожчим, бо в них довге волосся, тож сушіння обходилося дорожче, ніж у чоловіків. Згодом місто почало заробляти на продажу м’яса, риби, виробів зі шкіри. Торговельна активність посилювала апетити “рейдерів” із сусідніх країн, які хотіли заволодіти півостровом. Довелося укріплювати захисні стіни. Для торгівлі залишили маленький “перешийок” (ворота), через який вивозили товар. Несебр мав навіть власні монети для торгівлі. Пані Віра зазначила: “Мій син жартує: якщо я випадково під час екскурсії знайду монету, то наша сім’я буде найбагатшою у світі. Така монета — безцінна. На ній зображене кільце, яке символізувало те, що колись Несебр розвивався як місто ковалів і торговців. Колосок пшениці свідчив про розвиток сільського господарства”.

Проходжу вузенькими вуличками стародавнього Несебра. У вічі впадають охайні будиночки. Другі поверхи оббиті деревом, пофарбовані у коричневий колір. У давнину це було побутовою необхідністю. Взимку холодні вітри та морські хвилі знищували запаси їжі. Щоб не залишитися голодним, їжу зберігали на першому поверсі будинку (фасад був з цегли або каменю). А другий поверх оббивали деревом, щоб було тепліше жити.

На кожному кроці — ресторани, кафе, таверни. Особливість кафе у старій частині Несебра — спеціалізація на приготуванні морських страв. Тут можна скуштувати м’ясо акули, хвіст омара, мідії в клярі, коктейль з креветок... Екзотика з морепродуктів витягне з гаманця від 20 левів.

Після екскурсії — час на шопінг. Ціни на сувеніри в старовинній частині міста трохи вищі, ніж на сусідніх курортах. Яток з різноманітним крамом — на кожному кроці. Продавці ввічливі, уважні. За декоровані вироби з мушель просять 3,5-5 левів (1 лев — 8,20-8,50 гривні, або 1 євро — 2 леви), магнітики — 2-3 леви, ікони — 5-9, горнятка — 3-4, тарілки — 5). Побувати у Болгарії і не купити додому ракії (горілка з винограду, слив, інжиру) — помилка. За літрову пляшку ракії у супермаркеті доведеться викласти з гаманця 10-14 левів. Найкраще купувати на розлив у власників будинків — 5-6 левів за літр.

Запитую гіда про комунальні проблеми Несебра. Одна з них — брак паркомісць для автівок. Жителі старої частини не можуть вільно припаркувати своє авто біля будинку, бо заборонено (історичний квартал — пішохідний. — Авт.). Рівень життя в Болгарії залишає бажати кращого. Чимало болгарів працюють вдома лише в сезон, зокрема в туристичній сфері. А на зиму виїжджають в Англію на заробітки. Взимку багато місцевих ведуть пасивний спосіб життя: закриваються у своїх будинках, п’ють вино. Мінімальна пенсія у Болгарії — 120 левів. Найбільшу пенсію отримують колишні шахтарі та пілоти — 700 левів. Мінімальна зарплата — 270 левів, середня зарплата — 500.

P.S. Редакція “ВЗ” дякує за організацію поїздки туристичній компанії “Річ-тур” — www. rich-tour.com.

Схожі новини