«На електронних торгах продавали пасажирські і реактивні літаки»

Суд конфіскував у 20-річного жителя Львівського району автомобіль. Прокурори довели у суді, що обвинувачений придбав підроблений техпаспорт через Телеграм. Служителі Феміди призначили йому покарання: 17 тисяч грн штрафу з конфіскацією автомобіля марки «Audi А6». Нещодавно я побувала у Львові на штрафмайданчику ДП «СЕТАМ», яке займається реалізацією конфіскованого і арештованого майна. Побачила там і дорогі автівки, наприклад, Land Rover, а також автомобілі радянських часів… Їх конфіскували у власників через різні боргові зобов’язання.

Журналістка «ВЗ» поцікавилася у заступника гендиректора ДП «СЕТАМ» Давида Салахутдінова, якою є процедура продажу конфіскованого майна?

— Якщо говорити про автомобілі, то вони потрапляють до нас на реалізацію через невиконання власниками боргових зобов’язань (не сплата аліментів, кредитних договорів тощо). Кредитор звертається до суду, а потім до державних або приватних виконавців, які й погашають заборгованість, зокрема, через продаж майна на електронних торгах. Організацією електронних торгів займається наше підприємство.

— На вашому сайті є багато різних товарів, які продаються: від суден до одягу для дітей…

— Щодо одягу — це переважно конфіскат з митниці. Товар вилучають у тих власників, які порушують правила ввезення товарів через державний кордон. Утім це може бути і електроніка, і ті ж автомобілі… Такий товар конфісковують та виставляють на електронні торги. Усі отримані кошти надходять у державний бюджет. Ми нещодавно, до речі, продали на електронних торгах арештоване судно в Одеській області, ціна продажу склала 3,3 млн грн. Продавали також пасажирські і реактивні літаки, двигуни до гвинтокрилів, конфісковані у власників через борги. Багато всілякої нерухомості.

— Якщо товар не продається, яка його подальша доля?

— Якщо стягувала борг фізична або юридична особа, і майно протягом трьох торгів не продалося, є декілька варіантів: кредитор може забрати майно собі в рахунок погашення заборгованості. Майно передається йому без права подальшого стягнення за це майно. А можна повторно запустити реалізацію товару…

Якщо борг стягувала держава, і майно тричі не продалось, тоді державна виконавча служба ініціює процедуру його безоплатної передачі.

Спеціальна комісія, у яку входять, зокрема, представники місцевої влади, митниці, виконавчої служби, вирішують, кому безоплатно передати те чи інше майно (на нашому сайті є розділ «Безоплатна передача). Ми оголошуємо конкурс. Є перелік юридичних осіб, які можуть брати участь у цьому конкурсі, і безоплатно отримати це майно. Це, зокрема, військові, дитячі будинки, лікарні, освітні заклади, багатодітні сім'ї. Ми безоплатно передавали не лише комп’ютери, телефони, електронні книжки, але й квартири. Коли почалась війна, передали для ЗСУ та ТРО понад 200 тисяч одиниць товарів. Це тепловізори, квадрокоптери, а також близько 300 автомобілів.

— У вас на штрафмайданчику є автомобілі, які навіть безоплатно ніхто не хоче брати. Видно, що стоять тривалий час. Що з ними робити?

— Так, деякі автомобілі стоять на штрафмайданчику і по сім років (це, зокрема, митний конфіскат). Вони не продалися. Ніхто не зголосився їх забрати безоплатно. Процедура утилізації таких автомобілів є доволі складною, бюрократичною. Цим питанням займається виконавча служба і митниця.

— Люди, які беруть участь у торгах, мають сплатити гарантійний внесок. Розкажіть, будь ласка, про саму процедуру електронних торгів.

— Якщо говоримо про реалізацію арештованого майна, то внесок складає 5% від стартової ціни. Але він повертається, якщо учасник не переміг у торгах. Цей внесок як гарантія того, що людина дійсно братиме участь у торгах, не буде ставити захмарних цін на товар, не затягуватиме процес, і не намагатиметься зірвати аукціон… Якщо людина перемогла у торгах, то внесок буде враховуватись у вартість товару. Протягом 10 днів покупець має розрахуватися за товар. Але якщо ви передумали купувати, або у вас немає зараз такої можливості, тоді право купівлі перейде до наступного учасника. Але тоді ви втратите гарантійний внесок.

— Часто буває так, що боржник намагається зірвати електронні торги?

— Механізм щодо електронних торгів організований так, щоб цього не сталося. Якщо продається, наприклад, виробництво, яке і надалі функціонує і використовується недобросовісним боржником, то у нього може виникнути бажання повпливати на перебіг торгів, але саме неповернення гарантійних внесків недобросовісним учасникам і є тим запобіжником, котрий якщо не унеможливлює такі спроби, то хоча б робить це фінансово болючим інструментом.

— На сайті «СЕТАМу» виставлений дорогий Porsche, але зазначено, що торги не відбулись. Чому?

— Не було охочих придбати це авто за тією ціною. Вартість Porsche Panamera — 3,1 млн грн. Перед тим як виставляти той чи інший товар на електронні торги, передбачена його оцінка. Якщо арештоване майно не продалося на перший торгах, ми його повторно виставляємо (можемо проводити електронні торги тричі). І щоразу ціна знижується. Наприклад, вартість Land Rover, яке ви бачили на штрафмайданчику, майже 2 млн грн (автомобіль 2018 р.). Ціна цього автомобіля є нижчою від ринкової. Якщо він не продасться на перших торгах, ціна буде знижена на 25%. На других торгах він коштуватиме половину від стартової ціни.

Але ми не тільки арештоване майно продаємо. Є також окремий напрямок — добровільний продаж. Будь-яка фізична, юридична особа, ви, наприклад, можете щось виставити у нас на аукціоні і спробувати продати. У 2021 році ми продали більше добровільного майна, ніж арештованого та виставленого на торги державними та приватними виконавцями.

— Зазвичай нерухомість пересічні українці продають через рієлтерів. Чи вигідно їм виставляти на продаж, наприклад, квартиру на електронних торгах? Які є ризики?

— Ми державний майданчик, жодної комісії з реалізатора не беремо. Невеличкий відсоток нам сплачує лише переможець торгів. Як правило, він складає 1−5%, в залежності від вартості проданого активу. Чим дорожчий лот — тим менша комісія. Якщо нерухомість продає великий державний банк, яким чином він буде обирати того чи іншого рієлтора? У нас майже 100 тисяч зареєстрованих учасників. У якому б регіоні України ви не виставили майно, кожен охочий зможе зайти зі свого ноутбука чи телефону, за 40 секунд зареєструватися, і взяти участь у торгах. Якщо говоримо про нерухомість, то вона дійсно продається за ринковою ціною, яка формується під час торгів. У такому випадку ні у кого немає можливості занизити вартість товару. Але найбільш системними продавцями виступають все ж банки. У першу чергу — державні, а також й великі комерційні фінансові установи.

— Який аукціон вам особливо запам’ятався? Що цікавого продавали у Львові?

— Минулого місяця ми продавали у Торчині (Волинська область) приміщення «Ощадбанку». Участь в електронних торгах брало 14 учасників. Стартова ціна лота була 340 тисяч грн. Утім за результатами торгів ціна піднялась до 2,3 мільйона грн. А торги тривали до 12-ї години ночі. У самому Торчині дуже мало приміщень, розташованих на центральній вулиці, які можна було б продати та використати під бізнес. Висока ціна на це приміщення пов’язана з дефіцитом пропозицій на ринку нерухомості. У Львові найдорожчий лот був 60 млн грн. Це приміщення на вул. В. Великого, яке ми продали у 2017 році. А нещодавно виставили на продаж маневровий тепловоз за 4,4 млн грн. Тепловоз — діючий.

— Чи беруть участь у таких торгах іноземці?

— Іноземці не часто беруть участь в електронних торгах. Це пов’язано з тим, що майно, яке продається, арештоване, і щоб вступити у право власності треба приїхати в Україну. Якщо це квартира, то у ній можуть бути зареєстровані інші особи, і зняти їх з реєстрації потрібно у судовому порядку. А це потребує додаткового часу.

Коли виставляємо товар на електронні торги, ми максимально описуємо те, що продається (є фото об'єкта). Якщо це автомобіль, описуємо його технічний стан (чи проводився техогляд), об'єм двигуна, пробіг тощо. Крім того, є відкриті реєстри щодо виконавчих проваджень, де можна дізнатися про той чи інший лот. За сім років існування підприємства ми провели понад 508 тисяч електронних торгів.