Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Як я хотів би бути українцем»

Лист з Німеччини

Мені вже 60, я народився в Німеччині (НДР) за часів СРСР. Маю польське коріння. Служив в армії. Проходив навчання з обслуговування ракетної установки RM-70, тому добре знаю рівень руйнувань від пуску однієї подібної ракети. Але то були мирні часи, і ніхто нікого не вбивав…

Дорогі українці! Зараз, коли я бачу в телевізорі жахливі картини з війни, ніби відчуваю запах того пороху, чую страшний звук вибуху і уявляю, як все руйнується… Тепер усе страшніше: ракети прицільно летять у житлові квартали, лікарні, школи і вбивають невинних людей… Це навіть важко уявити, скільки болю і страждань завдають українцям ці російські свині. Нації, яка є такою миролюбною! Руйнування, катування, ґвалтування жінок і дітей та інші жахіття, які витворяють дурні, хворі, бездушні російські солдати, керовані таким же божевільним, брехливим терористом путіним.

Дорогі хоробрі українські воїни! Опір, який ви чините цим убивцям, є прикладом для всього світу. Хоч ворог має військову перевагу, ваші мужність і світлий розум суттєво протистоять росіянам.

Для мене ви — Герої! Майже весь світ стоїть за вами. І це правильно! Я би дуже хотів вплинути на ситуацію з постачанням зброї. Якби це все було зроблено одразу після вторгнення, можна було б пришвидшити успіхи української армії. Але, на жаль, це не в моїх силах. Тому мені хочеться допомогти тим, чим можу… Я молюся щовечора за вас і ваші сім‘ї. Разом із моєю хорошою знайомою, коліжанкою з України Лесею стараюся допомагати і матеріально. Збирати для вас гуманітарну допомогу, відвідувати демонстрації, благодійні вечори. Ми робимо це від щирого серця!

І я вас дуже прошу: тримайтеся, не дайте себе зламати! Доведіть цим оркам, що честь, мужність і гордість вартують більше, ніж кожен постріл нелюдів.

путін і його вбивці можуть тільки руйнувати, вбивати, ґвалтувати, але їм ніколи не вдасться поставити вас на коліна.

Я знаю: ви переможете! І Україна стане після цього ще сильнішою і впевненішою, ніж будь-коли. Вона засяє яскраво-голубим небом, а під ним колоситимуться золотисті лани пшениці.

З любов‘ю, ваш Юрген Деклєбер з околиці Магдебурга.

Як я хотів би бути українцем.

Слава Україні!

Схожі новини