Більшість переселених до Дрогобича осіб залишається тут назавжди

До такого висновку у Дрогобицькій мерії дійшли ще два місяці тому.

«Ми постійно комунікуємо з біженцями, прислухаємось до їхніх прохань та побажань. Підставляємо плече та допомагаємо. Людей це окрилює. Абсолютна більшість з них виказала бажання залишитись у нас на постійне проживання», — хорошу для громади новину журналісти почули під час недавньої зустрічі з міським головою Тарасом Кучмою.

У Дрогобичі, відразу ж відреагувавши на прохання щодо житлових побажань потерпілих від війни співвітчизників, дуже добре до них поставились. Затвердили та «запустили» програму ремонту і будівництва приміщень: ніщо так не заспокоює, як свій дах над головою. Розробили положення, відповідно до якого визначено пріоритети на отримання житлових помешкань. Список черговиків оприлюднений на сайті ОТГ. Люди мають змогу постійно бути в курсі подій, у реальному часі стежити за ходом будівництва. Стовідсоткова відкритість у всьому, що має стосунок до спорудження модульних і капітальних будов, надихає. Якщо події розгортатимуться за затвердженим прискореним графіком, то невдовзі про імена перших новоселів довідаємось. Очікується, що радісна подія станеться до осені.

Перспектива реально отримати житло там, де сьогодні опинились, — головний, але не єдиний для переселенців аргумент «отаборитись» на новому, чужому для себе місці. Хто б що не говорив, а такі рішення без болю не даються. Багато до чого доведеться звикати. А процес звикання не завжди за приємним сценарієм відбувається. Переселенці це розуміють. Як і те, що потрапили до унікального регіону.

Жити в Дрогобичі означає перебувати у постійній комунікації, брати участь у щоденних «міграційних» процесах на території агломерації Дрогобич — Стебник — Трускавець — Борислав — Східниця. Чудовий край, одне із наймальовничіших в Україні місць. У такій «локації» легше працевлаштуватись. Тут більше можливостей для започаткування власної справи. Торгівля, медицина, транспортні послуги, будівельна та курортні справи, туристична та готельні сфери — це далеко не повний перелік варіантів утвердження власного «я», які у даному регіоні відкриваються для ініціативних та підприємливих. Беручкі до роботи, енергійні люди знайдуться. Вони вже є. Виходячи із шокового стану після перших місяців війни, адаптовуються до нових умов. Вивчаючи край, куди їх доля закинула, переселенці беруть участь в екскурсіях регіоном та різних пізнавальних мандрівках — поїздках. Повертають собі смак до життя. Якщо здоров’я дозволяє, пенсіонери й інші пільговики мають змогу цілий «світ» для себе відкрити — безоплатно електричкою не тільки до Львова поїхати. А й в Івано-Франківську, Ужгороді, Тернополі побувати. До сусідньої Польщі, до якої рукою сягнути, навідатись. І це люди роблять.

Жодних проблем не передбачається і для сімей, в яких виховують дітей шкільного віку. Місць у шкільних навчальних закладах Дрогобицької ОТГ вистачає для всіх. Якщо не тут, то де? Сам Бог велів обрати собі це місто.

Нагадуємо читачам: станом на 8 серпня у Дрогобичі, як інформує пресслужба ОТГ, офіційно перебуває 11 тис. 410 вимушених переселенців, які відповідно до постанови Кабміну України мають діючі довідки ВПО. Всього ж із таким статусом було 14 тис. 126 переселенців. З-поміж тих, хто офіційно перебував на обліку, вибуло 2 тис. 716 людей. Хтось за кордон перебрався. Деякі додому повернулись або ж змінили Дрогобич на інше місце проживання. Основний кістяк залишається у місті Котермака.