Передплатити Підтримати

Найбільше мріяла погуляти на весіллі доньки і дочекатися внуків

Відійшла у засвіти найменша мама світу Марія Українець


Марія Українець дуже хотіла жити заради своєї донечки Веронічки.

Марія відійшла 25 вересня о 6-й ранку. Тихо… Лише неймовірний крик: «Мама!» десятирічної Вероніки, здавалося, струсонув увесь Червоноград. Марія до останньої секунди свого земного життя вірила у чудодійну силу ліків і з усіх сил боролася. Але хвороба виявилася сильнішою…

Десять років тому ця історія сколихнула не лише Україну. Жінка-карлик при зрості 99 сантиметрів народила здорову дівчинку вагою 2 кг 850 г і зростом 49 см. «Високий Замок» першим написав про найменшу у світі маму — Марійку Українець з Червонограда, яка, наперекір вмовлянням і переконуванням місцевих медиків позбутися плоду, довела всім, що виносити і народити можна і за такого маленького зросту! Вероніці 17 січня минуло 10 років.

Марічка була другою дитиною у сім’ї пана Василя і пані Ганни. Перший син — Андрій — народився 39 років тому з нормальною вагою — 3600, але був дуже маленького зросту — лише 42 см. Акушерка, як тільки взяла на руки дитинку, сказала, що він буде карликом.

Через три роки пані Ганна наважилася на ще одну дитину. Народилася Марічка — і знову та ж ситуація.

Марічка мріяла мати нормальну сім’ю, народити дітей. Її мрія здійснилася. Одного разу по телевізору на екрані побачила рухомий рядок з номерами телефонів хлопців і дівчат, які хочуть познайомитися. Вибрала номер. Зателефонувала. Олег, зріст якого перевищував 180 см, спочатку закохався у її голос. Могли проговорити і цілу ніч…

Олег жив з братом у селі Корості, що на Рівненщині. Про батьків не хотів говорити. Казав, що тата не пам’ятає, а мама померла, коли вчився у 5-му класі. Виховувався у дитячому будинку. Він також мріяв про сім’ю, дітей, теплий і затишний дім. І коли познайомився з Марією, зрозумів, що ця дівчина — саме та, яку він шукав. Він не робив їй пропозиції руки і серця. Це Марічка йому сказала, що вже треба одружуватися, бо вона — вагітна…

Коли народилася Вероніка, щастю не було меж. Головне, що дитина — здорова, буде нормального зросту, бо взяла татові гени. А потім нещастя на цю родину посипалися одне за одним. Спочатку у засвіти відійшла мама, а у липні 2019 року загинув чоловік Марічки Олег. Залишилася жінка зі стареньким батьком, рідним братом-інвалідом і єдиною розрадою у її скорботному житті — донечкою Веронічкою.

Торік у липні від онкології помер пан Василь, який був основним годувальником і підтримкою для доньки і внучки. Здавалось би, на усіх цих нещастях чорна життєва дорога Марічки Українець мала б закінчитися, але нова біда постукала у двері. Торік у Марічки виявили онкологію. А усе начебто почалося з того часу, як почала лікувати зуби.

Марія опинилася на роздоріжжі — як жити далі? Грошей на лікування нема. А бідна Вероніка не мала змоги вчитися дистанційно, бо вдома не було відповідних телефона чи ноутбука.

На допомогу прийшла засновниця і керівник Благодійного фонду «Здійснити мрію» Уляна Флишко. За її словами, вдалося для цієї родини зібрати трохи грошей, тож купили Вероніці ноутбук, а Марічці порохотяг. Старенький давно зламався, а підмітати віником їй було дуже важко.

— Не за себе вона тепер переживає, а за свою Веронічку, — розповідала тоді журналістці «ВЗ» пані Уляна. — Найбільше бідкається, що, як її не стане, дитину заберуть в інтернат… Добре, що приїхав рідний брат покійного Олега, який допомагає Марічці в усьому.

5 травня Марії Українець почали робити у Червонограді хіміотерапію. Лікування — дороге, а родина грошей не має. Вероніка та її дядько-інвалід залишилися вдома під опікою Олегового брата. За словами Марічки, їй порадили вийти заміж за швагра Володю (рідного брата покійного чоловіка), щоб дитину не забрали в інтернат.

— Марічка налаштована дуже оптимістично, — каже Уляна Флишко. — Каже, що обов’язково погуляє на весіллі своєї доньки і дочекається внуків. Акцентує на тому, що завжди добивається того, про що мріє. «Я завжди хотіла мати високого чоловіка — і він у мене був, — каже Марічка». Вона мріяла народити дитину, і вона її народила, попри застереження лікарів. Тож свято вірить, що і цю страшну хворобу також переможе!

Уляна Флишко особисто возила Марію до Києва на онкопроцедури в Національний інститут раку. Ціна життя була надзвичайно високою — 120 тисяч гривень за одну процедуру. Але Уляні вдалося зібрати такі кошти на картку хворої Марічки. Після першої «хімії» через три тижні зробили другу. Марія ожила, раділа кожній хвилині і вірила у те, що переможе хворобу. На третю процедуру Уляна Флишко знову повезла Марію до Києва. Обидві вірили, що перемогли цю непереможну хворобу. Попереду на них чекала четверта процедура. І добрі люди накидали на одоровлення Марічки Українець вже 100 тисяч гривень. Але…

— Останні дні Марія не вставала і не їла, — сказала Уляна. — Основною їжею було кілька крапель води. Їй було важко говорити, але вона писала. Благала, щоб потурбувалася про її Веронічку. І я їй пообіцяла, що заберу дитину до себе. Ще при житті Марії написала відповідні заяви в опікунську раду і в міську раду Червонограда. Наразі буду опікуном дівчинки. А якщо Вероніка дасть згоду, то і матір’ю для неї стану. Згодом хочу усиновити.

Кошти, які залишилися з невикористаної на четверту процедуру суми, підуть на особистий рахунок Вероніки. Уляна його незабаром відкриє і буде докладати дитині усе, що даватимуть добрі люди, аж поки дитині не виповниться 18 років.