Росія вже готує себе до ролі світового поліцейського

Постпред Криму при президенті Росії, так званий віцепрем'єр Криму Георгій Мурадов, відомий російський дипломат, який брав участь у окупації Криму в 2014 році, в ефірі «Росія-24» заявив, що «Росії треба «примусити» українську владу до визнання півострова «частиною Росії».

«Ми вже через сім з половиною років невдалих очікувань про те, що на Україні що-небудь зміниться в кращу сторону, повинні переходити до позиції, на мій погляд, примусу України до визнання російського статусу Криму. Таких заходів примусу може бути дуже багато», — сказав Георгій Мурадов. Він вважає, що «ситуація радикально зміниться», якщо Росія буде вводити проти України хоча б «десяту частину» від тих заходів, які Україна застосувала щодо Росії. Фактично, це новий щабель ескалації агресивних дій проти України.

Коментарів української влади на ці пасажі «дипломатичної думки» поки що немає. Однак, зрозуміло, що час працює проти України і проти міжнародної спільноти, яка підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Адже за цей час Росія зміцнює окупацію і поширює свою політику на все більшу кількість людей, які звикають бути під чоботом та під пропагандою окупанта. Президент України Володимир Зеленський не випадково в промові на Генасамблеї ООН сказав, що за час російської анексії Криму «в душах кримчан відбулося глобальне спустошення». І це закономірний результат для ситуації «ні війни, ні миру».

Дивно було б чекати від агресора, який захопив два шматки української території, що він зупиниться і не буде надалі зміцнювати своє становище. Однак Росії досі так і не вдалося завершити анексію. Їй не вистачає тільки міжнародного визнання Криму російським, бо його не можна здобути силою. І ось російські дипломати тепер вимагають і тут застосувати силові методи.

Таким чином Росія вже стала приміряти на себе роль світового жандарма. Так, в 2008 році вона «примушувала» до миру Грузію, пізніше — Сирію, Ліван, Азербайджан та Вірменію, втручалась у внутрішні справи Венесуели, Афганістану тощо. Бо у внутрішній політиці аналогічні дії вже давно сплановані, тому і там «по хорошому» не виходить. Так, Кримський півострів вже сьомий рік як «возз'єднався з Росією», але досі сюди не зайшли ні російські банки, ні великі торгові мережі, ні великий бізнес. Тому кожен житель півострова на собі продовжує відчувати, що він у Росії на «особливому становищі». А виною всьому міжнародні санкції.

Отже, на думку голови робочої групи з міжнародно-правових питань при Президентові Росії Олександра Молохова, виправити ситуацію з такою «дискримінацією Криму і його жителів» можна було б політичним вольовим рішенням". Про це заявив він в матеріалі «Компрадорська буржуазія зробила кримчан людьми другого сорту» на севастопольському сайті ForPost. Чи достатньо для цього «вольового рішення»? Старший викладач Інституту політики і права МДГУ ім. Шолохова Костянтин Шадров сказав, що «якщо проявляти терпіння, можна виграти більше». Він закликав жителів Криму «бути терплячими» і нагадав історію з турбінами фірми Simens, які були поставлені на дві кримські ТЕЦ. Тоді західна компанія сильно обурилася, що її продукція виявилася на півострові. Однак в результаті Simens «погундосил, пошумел», але врешті-решт поступився. «Не можна сказати, що це гра в одні ворота, Росія теж своїх цілей домагається, і там теж прогинаються і поступаються», — зазначив Шадров, додавши, що тепер Росія сама виробляє турбіни, отримавши деякі технології.

Однак і він не цурається «вольових рішень». Наприклад, відомо, що деякі російські банки відмовляють кримчанам в кредитуванні, є складнощі з переказом грошей за кордон. «Тут політичне рішення могло б змусити комерційні структури поводитися не оглядаючись на санкції і взяти на себе частину витрат, пов'язаних з геополітичною боротьбою», — вважає Костянтин Шадров.

Як бачимо, Росія тримається свого — де не можна вирішити розумом, вона прагне вирішити силою.